“Допомога і є спілкування”: як волонтери борються із самотністю на карантині

Slava

Волонтерство під час пандемії – одночасно важлива й складна річ. Проте Українська Волонтерська Служба разом з UNICEF Україна і Міністерством молоді та спорту змогли це змінити.

Уже більше двох місяців волонтери з усієї країни телефонують тим, хто опинився на самоті під час пандемії Covid-19.

Зображення: Українська Волонтерська Служба

Теми для розмов дуже різні: від історії до садівництва. Хто бере участь у проєкті та для чого він створений, читайте у нашому матеріалі.

Як усе починалося?

“Усе почалося на початку весни, коли в Україні почалася пандемія коронавірусу”, – говорить Філіп Шовгенов, координатор роботи з волонтерами у проєкті “Мій телефонний друг”. “Ми командою (Українська Волонтерська Служба) вирішили теж зробити свій внесок у подолання наслідків цієї хвороби і запустили Волонтерський центр допомоги під час коронавірусу. Волонтери могли допомогти літнім людям купити їм ліки, продукти харчування, зробити хатні справи, щоб вони зайвий раз не виходили на вулицю”.

Після першої хвилі допомоги з продуктами харчування, ліками і т.п. до волонтерів почали звертатися ті ж люди просто для того, щоб поговорити телефоном.

Вони нарікали, що почуваються самотніми, їм не вистачає прогулянок і спілкування. Саме це наштовхнуло команду Української Волонтерської Служби створити проєкт “Мій телефонний друг” і допомогти сотням людей, які опинилися на самоті під час карантину.

Зображення: Українська Волонтерська Служба

“Ми не придумували щось унікальне. Ми взяли за основу досвід аналогічної програми, яка зараз функціонує у Великій Британії і успішно залучила понад 250 тис. волонтерів для допомоги так званого телефонного волонтерства”, – говорить Філіп Шовгенов. “Зараз у нас приблизно 2000 волонтерів, частина проходять онлайн-навчання, майже половина з них вже має свого телефонного друга”. 

Кому допомагають волонтери?

Волонтери телефонують тим, хто цього потребує, а саме: людям літнього віку, людям з інвалідністю та людям з сімей зі складними життєвими обставинами. На гарячу лінію проєкту “Мій телефонний друг” зверталося багато підлітків, молоді і людей до 30-35 років. Усім підібрали волонтера, який схожий за своїм баченням і має спільні теми для розмови.

Зображення: Українська Волонтерська Служба

“Ми відкриті для кожного. У нас навіть є окрема категорія людей, в яких є проблеми із зором і для них це дуже важливий проєкт”, – розповів Філіп.

Як готують волонтерів?

Комунікація з волонтером розпочинається відразу після реєстрації. Кожен учасник отримує лист на електронну пошту з посиланнями на Telegram-бота, а також адресу онлайн-курсу для волонтерів. Він складається з п’яти-шести відеороликів, в яких розповідається про сам проєкт, його мету, а також про те, як спілкуватися і про що краще говорити зі своїми підопічними. Волонтерам розповідають про складні ситуації, які можуть виникнути у процесі розмови, і про те, як їх уникнути.

“Нам дали пройти декілька онлайн-курсів. На всі ці курси я витратила дві з половиною години. Також у нас був вебінар протягом двох годин, де нас знайомили із ситуаціями, які можуть статися протягом наших розмов, розповідали, як розмовляти з людьми літнього віку та як бути ввічливим”, – говорить Поліна Аржанова, волонтерка із Запорізької області. “Я дуже хвилювалася, коли вперше дзвонила. Ми говорили на різні теми, але в основному зачіпали історію та садівництво”.

“Можливість вийти в будь-який момент з проєкту є, не треба боятися сказати про це, – каже координатор роботи з волонтерами Філіп Шовгенов. – Ми потім кажемо йому, що зробити, щоб без моральної шкоди підопічного вийти зі спілкування”.

Чи є фідбек?

“Ми контролюємо процес і час від часу дзвонимо нашим підопічним, запитуємо, як у них справи, наскільки вони задоволені спілкуванням з волонтерами і, можливо, чи їм щось бракує. Також вони можуть завжди нам подзвонити на гарячу лінію. І вони реально дуже часто дзвонять, і розповідають наскільки класні волонтери, наскільки їм цікаво спілкуватися і наскільки це дуже необхідний для них і для суспільства проєкт”, – говорить Філіп Шовгенов.

“Дуже багато позитивних історій про те, як взагалі наші підопічні спілкуються з волонтерами: і вірші їм пишуть, і показують свою творчість.” 

Волонтери залишають свої враження у Telegram-боті, де розповідають про що вони говорили, які ситуації були, наскільки легким було спілкування. 

А що далі?

“Допомога і є спілкування”, – підсумовує координатор роботи з волонтерами Філіп Шовгенов і пояснює, що знадобиться ще трохи часу, аби такий формат телефонного волонтерства став популярним в Україні. І саме тому Українська Волонтерська Служба планує продовжувати працювати у цьому напрямку: “Ми бачили волонтерство, яке буває в онлайн форматі: хтось перекладає відео, хтось проводить онлайн навчання. А саме телефонне волонтерство – це дуже перспективний напрямок. Ми би хотіли його продовжити і зараз думаємо над цим.”

Головне зображення: Українська Волонтерська Служба

Над матеріалом працювала: Настя Коваль

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: