В основі процесуального інтерв’ю лежать принципи міжособистісного спілкування, тобто - повага, етика та права людини.
17 січня Київ відвідав Асбйорн Раклев (Asbjørn Rachlew), норвезький слідчий з 25-річним досвідом, який очолював слідчу групу в справі підозрюваного Андерса Берінга Брейвіка у скоєнні терористичних нападів в Норвегії 22 липня 2011 року, в результаті яких загинули 77 осіб. У своїй роботі Асбйорн Раклев використовує метод процесуального інтерв’ю замість класичного допиту. Про різницю цих двох підходів, про переваги процесуального інтерв’ювання та про використання цього методу на практиці норвезький слідчий на запрошення Міжнародного фонду «Відродження» розповів українським правозахисникам, слідчим та прокурорам.
Міжнародний фонд «Відродження» вже більше 20 років створює в Україні середовище поваги та захисту прав людини, заохочує відкритість правоохоронної системи та кращий доступ українців до державних послуг, зокрема в сфері правосуддя.
За словами Асбйорна Раклева, головна мета будь-якого розслідування – здобути наскільки можливо багато достовірної та надійної інформації. В основі процесуального інтерв’ю лежать принципи міжособистісного спілкування, тобто – повага, етика та права людини. Спілкування побудоване на цих принципах стимулює співрозмовника до комунікації, відтак дозволяє слідству зібрати якомога більше такої інформації.
Здобута інформація в результаті класичного допиту, що в будь-якій державі, в тому числі в Україні, зазвичай супроводжується маніпулятивними техніками, залякуванням, а іноді й тортурами, не може бути достовірною та надійною. По-перше, інформація отримана з порушенням прав людини не є допустимою. По-друге, опинившись в таких умовах допиту, будь-яка людина сильно нервує, а це сповільненює роботу мозку та пам’яті. Все це шкодить комунікації, відтак дуже сильно зменшує шанси слідства отримати якомога більше достовірної та надійної інформації.
Асбйорн Раклев наголошує, що в той час, як застосування допиту стимулює в слідчих вузьке «тунельне бачення», процесуальне інтерв’ю його розширює. Причина в тому, що завдання допиту перевірти одну ключову – обвинувачувальну – гіпотезу й здобути зізнання підозрюваного. Такий шлях може привести слідство до хибних висновків. Натомість методологія процесуального інтерв’ю дозволяє тестувати не одну, а всі можливі гіпотези, й виключати всі ті, що спростовуються.
Пан Асбйорн Раклев має 25 років досвіду в розслідуванні, з них протягом 20 років він використовує метод процесуального інтерв’ю замість допиту. Працюючи над справою Брейвіка, звинуваченого в тероризмі, слідча група, яку очолював пан Раклев, не зрадила своїм цінностям та підходам в роботі.
Для розслідування цієї справи так само використовувся метод процесуального інтерв’ювання: норвезькі слідчі провели 31 інтерв’ю протягом 9 місяців, які в сукупності тривали 220 годин. Брейвік був засуджений до ув’язнення й наразі залишається там. У своєму блозі Раклев детально розповів про розслідування справи Брейвіка.
Спілкуючись з українськими колегами, Асбйорн Раклев підкреслив, що справа Брейвіка, звинуваченого в тероризмі, — це гучний приклад, який демонструє ефективність інтерв’ювання для розслідування будь-яких злочинів, у тому числі й таких тяжких.
