Ця серія для тих, хто не знає, як підтримати людей, що зіштовхнулися з невиліковною хворобою особисто або через своїх близьких. Письменники протягом історії переживали біль, який неможливо послабити, близькість смертельних хвороб і знаходили спосіб жити із цим та осмислювати свій досвід у формі літератури.
Портал про культуру читання і мистецтво книговидання “Читомо”, за підтримки Програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження” запустив серію матеріалів про паліативну допомогу “До зустрічі в Нангіялі”. Ця серія для тих, хто не знає, як підтримати людей, що зіштовхнулися з невиліковною хворобою особисто або через своїх близьких. Письменники протягом історії переживали біль, який неможливо послабити, близькість смертельних хвороб і знаходили спосіб жити із цим та осмислювати свій досвід у формі літератури.
“Назва “До зустрічі в Нангіялі” відсилає до однієї з книжок Астрід Ліндгрен про невиліковно хворого хлопчика, чий брат допомагає йому підготуватися до неминучого, розповідаючи про фантастичний світ посмертя, Нангіялу. За прикладом Ліндгрен кожен з матеріалів ознайомлює з літературою, яка не залишає нас наодинці зі страхами й хворобами та підтримує всіх, кому потрібно розпочинати складну розмову про біль і смерть”, – пояснює Ірина Батуревич, координаторка проекту “До зустрічі в Нангіялі”.
Серія буде складатися із десяти матеріалів, а відкриває її матеріал менеджерки Ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду “Відродження”, Радослави Чекмишевої: “Матеріал має назву “Нащо писати/читати про смерть?”. Він про те, яку соціальну місію виконують культурницькі проекти, які спрямовані на привернення уваги до теми паліативної допомоги й потреби забезпечення доступу до знеболення, і яких змін можна досягти завдяки цьому”.
Міжнародний фонд “Відродження” впродовж кількох років підтримує ініціативи з розвитку та становлення системи паліативної допомоги в Україні, як підходу, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами важкого захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.
Ксенія Шаповал, менеджерка Програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження” каже: “Збереження гідності, дотримання прав людини, запобігання страждань, підтримка соціальної активності важкохворого пацієнта та опіки родини, – це основні завдання паліативної допомоги. Часто, коли пацієнт зіштовхується з важкою недугою, він або вона лишаються один на один зі своїми страхами та проблемами. Хоча саме в такі моменти пацієнти потребують найбільшої допомоги та підтримки. Саме тому, впровадження паліативної допомоги як невід’ємної частини системи охорони здоров’я, є вкрай необхідним сьогодні”.
Із першими чотирма матеріалами серії “До зустрічі в Нангіялі” можна ознайомитися за посиланням.
