За словами експертів, диспропорції на ринку праці й наявність значної кількості безробітних випускників вишів спричинено відсутністю системи прогнозування ринку праці в Україні
Диспропорції на ринку праці й наявність значної кількості безробітних випускників вишів спричинено відсутністю системи прогнозування ринку праці в Україні. Про це 20 грудня в Києві заявили учасники прес-конференції “Прогнозування ринку праці для ефективного працевлаштування молодих фахівців”. Захід провела ГО “Фонд суспільної безпеки” та дослідницька компанія “GP Group” за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
Як зауважив директор ГО “Фонд суспільної безпеки” Василь Стадник, сьогодні в системі прогнозування немає комунікації між роботодавцями, закладами освіти й кандидатами на робочі місця. “Системи прогнозування ринку праці в Україні немає. Планувати політику освіти та професійної підготовки практично неможливо. Прогнозних потреб роботодавців при підготовці кадрів на ринку праці, по суті, не враховують”, – сказав він.
За словами експертів, проаналізований міжнародний досвід (зокрема США) засвідчив, що в умовах глобальної рецесії відновлення ВВП не супроводжується закономірним відновленням рівня зайнятості. Причина в тому, що роботодавці кардинально змінюють кадрову політику, скорочують робочі місця й набирають меншу кількість більш конкурентноздатних і висококваліфікованих спеціалістів. При цьому про такі зміни вони не схильні повідомляти державні органи. Тож урядові державні прогнози, на основі яких здійснюють планування професійної підготовки та політики зайнятості, стають дедалі менш правдоподібними. У цій ситуації ключовим інструментом прогнозу є опитування роботодавців щодо прогнозних потреб у спеціалістах. В Україні намагаються експериментально запровадити опитування роботодавців на базі служб зайнятості, але недовіра опитуваних до державних органів зумовлює низьку якість прогнозу.
За словами фахівців, найголовніша перешкода розвитку системи прогнозування – відсутність попиту на нього з боку керівництва країни. Чиновники зацікавлені тільки в тих прогнозах, які підтверджують їхню позицію. Об’єктивні прогнози частіше не подобаються.
“Ефективна система прогнозування повинна бути “деполітизованою”. Прогноз має бути інструментом технічним і не залежати від політичних настроїв і планів вищих урядовців”, – наголосив представник компанії “GP Group” Олексій Зволінський.
Експерти також розробили методику прогнозування на основі опитування роботодавців. Зараз завершується тестування методики на 50 підприємствах України.
Контакти:
ГО “Фонд суспільної безпеки”
(044) 331 68 31
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.
