Політична корупція як явище не зникне зі стін парламенту доки в країні відсутні механізми державного фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Не маючи коштів на проведення агітації та утримання адміністративного апарату, парламентські партії змушені шукати підтримки в олігархів та бізнесменів, що і породжує політичну корупцію.
Політична корупція як явище не зникне зі стін парламенту доки в країні відсутні механізми державного фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Не маючи коштів на проведення агітації та утримання адміністративного апарату, парламентські партії змушені шукати підтримки в олігархів та бізнесменів, що і породжує політичну корупцію. Такого спільного висновку дійшли експерти та депутати під час круглого столу «Державне фінансування партій – як покласти край політичній корупції?», організованого Центром політичних студій та аналітики за участі Ренімаційного Пакету Реформ за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».
«Через півроку виборів до парламенту можемо констатувати: політична корупція, яка панувала у Верховній Раді останні двадцять років нікуди не зникла. – заявив експерт Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, – Очевидно, що ми не зможемо повністю позбутися цього ганебного явища серед депутатів восьмого скликання, але ми можемо зменшити її рівень. Наша задача – розробити такий механізм фінансування політичних партій, який дозволив би депутатам займатися законотворчістю, а не ходити з протягнутою рукою до олігархів».
Експерт IFES Денис Ковриженко розповів про концепцію нового законопроекту про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Концепція, з якою наразі працюють експерти та депутати, передбачає, що право на отримання державного фінансування отримують партії, які на останніх виборах народних депутатів України отримали значну підтримку виборців (наприклад, на 1% менше виборчого бар’єру). Ці партії отримають кошти у двох формах: а) формі щорічного фінансування статутної діяльності партій та б) часткового відшкодування витрат партії на передвиборну агітацію.
Одночасно з введенням державного фінансування закон має заборонити інші форми фінансування партій, зокрема приймати кошти від незареєстрованих громадських об’єднань, доходи від цінних паперів, отримувати внески від державних чи комунальних підприємств та постачальників робіт, товарів і послуг за бюджетні кошти.
Контроль за витратами коштів передбачається за допомогою щорічного звітування партій перед спеціальним уповноваженим органом про власне майно, доходи та видатки, проведення зовнішнього незалежного аудиту діяльності партій. Передбачаються і превентивні санкції за всі порушення у сфері фінансування партій.
«Важливо не просто розробити механізми фінансування партій, але й передбачити, щ робити, якщо партія порушує законодавство, – прокоментував Денис Ковриженко, – Тому наш закон передбачає припинення державного фінансування партії у разі виявлення нецільового використання бюджетних коштів, неподання звітності або отримання внесків і заборонених джерел у великому обсязі».
Народні депутати Єгор Соболєв (Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції), Леонід Ємець (Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя) та Сергій Лещенко (Голова робочої групи з підготовки законопроекту про державне фінансування політичних партій при Комітеті з питань запобігання і протидії корупції) розповіли про функціонування робочої групи з розробки тексту закону. Цей закон розробляється рядом депутатів в тісній співпраці з експертними організаціями та міжнародними інституціями. Вже невдовзі законопроект буде зареєстрований у парламенті. Депутати також оцінили шанси на прийняття закону. На їх думку, поки серед членів коаліції немає однозначного консенсусу з приводу підтримки цієї ініціативи проте існують усі шанси прийняти відповідний законопроект протягом року.
В ході круглого столу експерти також обговорили українські реалії боротьби за прозорість політичних фінансів, моделі фінансування політичних партій у європейських країнах, інформаційні аспекти адвокатування законопроекту про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. В дискусіях узяли участь експерти Алла Волошина (TI Україна), Світлана Конончук (УНЦПД), Габріеле Бауман (Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні), Віктор Замятін (Центр Разумкова), Наталія Іщенко (експерт з комунікацій), Світлана Заліщук (народний депутат), Інна Борзило (Центр UA), Наталя Соколенко (журналіст).
«Варто розуміти, що законопроект про фінансування політичних партій передбачає не тільки видачу коштів, але і радикальним чином міняє ситуацію у сфері прозорості та підзвітності партій перед виборцями, – підсумував Віктор Таран, – Зробивши партії прозорими, ми зможемо мінімізувати політичну корупцію і знищити сотні корупційних схем, що працюють у зв’язці з парламентом. За оцінками експерта якби щорічне державне фінансування політичних партій було запроваджене з 1 січня 2015 року, то його загальний обсяг становив би 441 216 419,7 грн. (0.01 x 1 218 грн. х 36 224 665 виборців). Такий обсяг щорічного державного фінансування партій є значно меншим за обсяги, які щорічно виділяються партіям в Польщі, Іспанії, Франції та ряді інших країн Європи. Таким чином, витративши відносно незначну суму для фінансування партій, ми могли би зекономити багато мільярдів бюджетних коштів».
Контакти: Сашко Кульчицький, o.kulchytskyi@gmail.com
