5 травня у Харківському регіональному інституті державного управління пройшов семінар «Реформа децентралізації у Харківській області: проблеми і перспективи». Захід ініціювало Східноукраїнське представництво Міжнародного фонду «Відродження» та Департамент підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської обласної державної адміністрації.
5 травня у Харківському регіональному інституті державного управління пройшов семінар «Реформа децентралізації у Харківській області: проблеми і перспективи». Захід ініціювали Східноукраїнське представництво Міжнародного фонду «Відродження» та Департамент підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської ОДА.
В обговоренні реформ взяли участь представники громадських організацій, органів виконавчої влади, громадські активісти, голови селищних та міських рад Харківської області. Проводили семінар експерти: Олексій Орловський, директор програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» та Інна Гайворонська, голова Рожищенської райдержадміністрації Волинської області.
«З нашої точки зору, необхідно допомогти, проконсультувати та поділитись думками з регіонами, які зараз мають складнощі щодо впровадження реформи з децентралізації. Оскільки Харківська область стала останньою областю, де з’явилась хоча б одна об’єднана територіальна громада, ми вирішили саме у вас провести цю зустріч і спробувати надати певні роз’яснення», – пояснив проведення семінару Олексій.
Орловський зазначив, що Міжнародний фонд «Відродження» розпочав проведення реформи з децентралізації ще з 2008 року, виділивши кошти на напрацювання нормативно правових актів щодо об’єднання та співробітництва територіальних громад. Те, що сьогодні впроваджується на рівні законодавства, відбувається саме завдяки цим напрацюванням.
На сьогодні, на думку експертів, основними проблемами у реалізації реформи є:
- абсолютна неузгодженість реформи з децентралізації з суміжними реформати, перш за все, з реформами охорони здоров’я і освіти;
- низький рівень поінформованості людей щодо реформи, відсутність її розуміння;
- корупція на місцях, узурпація влади місцевими впливовими особами;
- некомпетентність місцевих державних службовців у виконанні покладених на них обов’язків;
- відсутність зацікавленості центральної влади передачі повноважень та фінансування на місцях.
Олексій підкреслив, що той факт, що під час семінару акцент був зроблений на вирішенні проблем децентралізації, свідчить про те, що учасники намагаються їх вирішити, а не лише критикувати реформи. На його думку, на всій території країни люди відчувають страх від наслідків впровадження реформи децентралізації. Наразі в Україні є 159 об’єднаних територіальних громад, 12 – на стадії затвердження.
Олексій окремо розглянув питання, добровільного чи примусового проведення реформи. Відповідаючи на нього, було розглянуто багато ключових аспектів:
- основні закони з регулювання процесу реформування;
- умови об’єднання територіальних громад;
- якість надання адміністративних послуг;
- врахування етнічних, культурних, релігійних та інших особливостей територій;
- питання, пов’язані з ініціацією процесу, інформування жителів громад (в тому числі шляхом проведення громадських обговорень);
- інші проблемні питання, з якими зіткнулись громади по всій Україні.
«Без належної участі територіальних громад у процесі, добровільність об’єднання буде під великим сумнівом», – наголосив пан Орловський. За його словами, реформа децентралізації не буде сприйматися, якщо немає чіткого розуміння механізмів, відчуття співзалученості до цього процесу.
Експерт також розглянув приклади судової практики щодо об’єднань громад, а також недоліки законодавства (зокрема, відсутність механізму виходу із об’єднаних територіальних громад).
Інна Гайворонська детально зупинилась на практичних аспектах реформи децентралізації на прикладі Волинської області. Розглядалася покрокова реалізація всіх складових процесу формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ): від створення положення про проведення громадських обговорень, зацікавлення та залучення суміжних громад до процесу, написання економічного та стратегічного плану розвитку громади, – до складнощів, з якими зіткнулися громади на цьому шляху, враховуючи регіональні особливості. Гайворонська зазначила, що до співпраці активно долучався Офіс реформ у Волинській області, який надавав роз’яснення щодо процесу формування нових територіальних громад та реформи децентралізації в цілому.
Пані Гайворонська наголосила, що головним аспектом при створені ОТГ є добре прорахована стратегічна та економічна складова розвитку територій, бо новостворені громади не виживуть, якщо не зможуть самостійно себе утримувати. За її словами, необхідно боротись з популізмом, потрібні радикальні зміни.
«Серед населення спостерігається недовіра до органів вищої державної влади, громада ворожньо сприймає підхід влади до реформ на місцях, сталі лідери громад не мають чіткого бачення кінцевого результату. Саме тому на першому етапі необхідно якісно підготувати нормативну базу, підвищити рівень обізнаності населення, забезпечити належні умови для створення ОТГ та поширювати успішні практики. Вкрай важливо спиратися на думку людей на місцях, а для них актуальними є такі питання, як гарна освіта, якісні медичні послуги, безпека, наявність якісних доріг та ін.», – каже Гайворонська.
Серед найбільших проблем, які окреслила Гайворонська це брак кадрів: «Відчувається велика нестача кваліфікованого кадрового резерву у сільській місцевості. Не було чіткої методики об’єднання громад на державному рівні, тому потенціал громад доводилося прораховувати самостійно, був відсутній інструмент контролю за прийняттям рішень громадою. Але новостворені громади є величезним ресурсом, в тому числі є можливість залучення донорських коштів».
Під час заходу було обговорення в групах:
- способів залучення максимальної кількості громадськості до публічних обговорень;
- методів залучення суміжних громад до об’єднання;
- питання мотивації громади до об’єднання.
Серед вирішальних питань для мотивування об’єднання територіальних громад були зазначені:
- наявність інфраструктури;
- фінансове забезпечення;
- підвищення рівня життя;
- стратегія розвитку громади;
- територіальна зв’язаність і відповідність перспективному плану;
- можливість прийняття рішень на місцях.
Способи залучення максимальної кількості громадськості до публічних обговорень, на думку учасників, це: розробка, затвердження положення, залучення експертів та спеціалістів (голова ОМС, депутатський корпус, ОСН), використання ЗМІ, об’яв, через особисті контакти.
Для долучення суміжних громад до об’єднань учасники семінару запропонували долучати лідерів думок (як формальних, так і неформальних), проводити збір підписів, мотивувати місцевий бізнес.
Фото: Сергій Захарченков
