Чи дійсно Реєстр власності відкритий?

Громадські організації «Інститут розвитку регіональної преси» та «Канцелярська сотня» проаналізували роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у рамках проекту «Громадський моніторинг доступу до інформації про власність».

Громадські організації «Інститут розвитку регіональної преси» та «Канцелярська сотня» проаналізували роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у рамках проекту «Громадський моніторинг доступу до інформації про власність» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Основна мета проекту полягала у виявлені проблем у роботі Реєстру та наданні пропозицій щодо шляхів їх усунення. Також, підготовлено поради для журналістів щодо пошуку та аналізу інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Головні проблеми наповнення та функціонування Реєстру, обговорювалися на круглому столі, який відбувся в Києві 22 вересня.

Параметрами для аналізу Реєстру були:

  • зручність у користуванні,
  • інформаційна відкритість (повнота Реєстру),
  • відповідність нормативно-правовим актам.

У рамках проекту було зроблено аналіз масиву, який налічував 83844 записи у 4 групах реєстрів, а також проведено опитування близько 50 користувачів Реєстру.

Виявилося, що серед опитаних, переважно журналістів-розслідувачів, для яких Реєстр є важливим інструментом роботи, лише 5% задоволені його роботою. Решта 95% були незадоволеними: недостатністю даних; якістю роботи пошукової системи; інтерфейсом; необхідністю платити гроші за отримання інформації.

Як зазначив Денис Бігус, керівник ініціативи «Канцелярська сотні»: «Коли нарешті відкрили реєстр – це було як свято, оскільки ми цього довго прагнули. Проте виявилося, що Міністерство юстиції України (яке є держателем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – ред.), як на мене, усвідомлено допустило багато «косяків» у роботі Реєстру».

У період з 2004-2012 рр. в Україні працювали два реєстри нерухомості: Державний реєстр прав власності на нерухоме майно (ПВНМ) і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (РРПНМ), нині за словами експертів, їх об’єднали, але не синхронізували у повній мірі із-за різних наборів даних, які туди вносилися. В той же час, більша частина записів про права власності, які зроблені до 2012 року, зберігаються у БТІ – на паперових носіях і є відцифрованими.

На 79 161 запис у Реєстрі існує 119 записів, які взагалі не містять жодних додаткових даних (описової частини об’єкту власності). Такі записи приблизно в рівній кількості зустрічаються у витягах Закарпаття, Запоріжжя, Київщини, а також Львова та Харкова, що виключає помилку реєстратора. Подальший аналіз показав, що витяги з таким типом даних містять лише інформацію про обтяження, але не містять інформації про набуття прав власності. Бігус зауважує: «В Києві взагалі найменше даних як в старому, та і в новому реєстрах».

Новий Реєстр дає змогу аналізувати не тільки дату реєстрації, але й час. Виявилося, що значна кількість записів (60% про набуття права власності; майже 20% про іпотеку; і майже 20% про відчуження) зроблені з 20.00 по 8.00, – тобто у неробочій час.

Ще однією проблемною особливістю реєстру є те, що там не фіксуються права власності фізичних осіб та компаній нерезидентів України.

Експерти констатують, виправлення неполадок системи, які наразі існують (з них 26 є критичними для ефективної роботи з Реєстром) не потребують значних затрат. Тому, те, що за 2 роки роботи системи жодної аргументованої відповіді на питання: «Чому ці проблеми не усунені?», – від Мінюсту так і не було, свідчить про небажання відомства дати справжній і повний доступ до Реєстру. 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: