Дослідниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Катерина Пількевич опублікувала статтю, присвячену новим змінам до Митного кодексу
Дослідниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) Катерина Пількевич опублікувала статтю, присвячену новим змінам до Митного кодексу. Матеріал підготовано в межах проекту “Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія”, який ІЕД здійснює спільно з Громадською експертною радою за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Чи сприятимуть зміни до Митного кодексу спрощенню міжнародної торгівлі?
Катерина Пількевич
Вступ України до СОТ, а також приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур і Конвенції про тимчасове ввезення стали важливим кроком на шляху до розвитку прозорого торговельного середовища в державі, що також є одним із пріоритетів Порядку денного Асоціації (ПДА) Україна – ЄС. Проте, розпочата митна реформа, спрямована на зниження торговельних бар‘єрів, гальмується у зв‘язку з нестабільною політичною ситуацією в країні, браком політичної волі та значним рівнем корупції. Як наслідок, Україна не повністю використовує свій торговельний потенціал, знижується її інвестиційна привабливість. Про це свідчать низькі позиції нашої країни у рейтингу Світового банку Doing Вusiness. Зокрема, в 2011 році Україна посіла 139 місце з 183 країн в категорії “Міжнародна торгівля”.
Останні зміни до Митного кодексу покликані змінити ситуацію на краще та сприяти виконанню пріоритетів ПДА Україна – ЄС на 2011-2012 рр. за напрямом “Спрощення торгівлі та митні справи”[1]. Вперше Митний кодекс був ухвалений Парламентом в листопаді 2011 року. Невдовзі Президент ветував Закон і повернув його до Парламенту з власними пропозиціями. 13 березня цього року Верховна Рада ухвалила нову версію Кодексу, однак, пропозиції глави держави не були враховані повністю, що створює ризики для його повторного ветування Президентом[2].
Однією з головних новацій Закону стали зміни до порядку визначення та коригування митної вартості товарів та розширення права заявника при вирішенні відповідних спірних питань з митними органами. Зокрема, встановлюється чіткий перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю товарної партії. Відповідно до статті 36 Кодексу до таких підстав відносяться невірно проведений розрахунок вартості, неподання основних документів, що підтверджують відомості про заявлену вартість, невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару, а також надходження в органи ДМСУ документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн про недостовірність індикативної ціни, визначеної декларантом. Крім того, в разі, якщо інспектор не зможе аргументовано довести, що підприємство надало недостовірні або неповні відомості про вантаж, то заявлена декларантом вартість автоматично визнається вірною.
Зазначені зміни, в цілому, узгоджуються із пріоритетом ПДА Україна – ЄС на 2011-2012 рр., яким передбачається “подальший розвиток процедур митної оцінки та практики з метою забезпечення їх більшої прозорості та ефективності, включаючи обмін найкращими практиками стосовно імплементації стандартів СОТ (Угода про застосування статті VII ГАТТ 1994 року), зокрема щодо індикативної ціни при визначенні митної вартості”. У той же час у новій версії Закону з‘явилась норма, що значно посилює роль інспектора у визначенні митної вартості. Відповідно до статті 52 Закону декларант або уповноважена ним особа зобов’язуються заявляти митну вартість, у тому числі за результатами консультацій із митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом. На практиці це означатиме можливість визначення митної вартості безпосередньо інспектором. Це звужує можливості декларанта самостійно заявляти індикативну ціну товару, що суперечить нормам СОТ, згідно з якими декларанту має бути наданий час для обґрунтування своєї позиції, а митний орган зобов’язаний супроводжувати своє рішення письмовим обґрунтуванням[3]. Отже, залишається можливість для зловживань з боку митних органів: митна вартість може бути завищена, що відповідно призводитиме до сплати більшої суми податків.
Також залишається можливість для ДМСУ стягувати митні платежі при ввезенні підакцизних товарів при переміщенні товарів територією України прохідним та внутрішнім транзитом. Стаття 305 Митного кодексу передбачає затвердження КМУ переліку товарів, який обкладається митом. Отже, порушуються зобов’язання України, взяті в рамках СОТ[4]. Зокрема, відповідно до Статті V “Свобода транзиту” ГАТТ 1947 транзитний рух не повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень і повинен бути звільнений від мит та від усіх транзитних мит чи інших зборів, що накладаються відносно транзиту, за винятком зборів за транспортування чи зборів, що відповідають адміністративним витратам, які спричиняються транзитом, чи відповідають вартості наданих послуг.
Водночас до нової редакції Кодексу увійшли такі положення, що відповідають пріоритету ПДА щодо забезпечення прозорого торговельного середовища та підтримки спрощення законної міжнародної торгівлі:
* право декларанта на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі;
* право декларанта задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення;
* скорочення терміну митного оформлення з 1 доби до 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів та скорочення переліку документів, необхідних для митного оформлення;
* персональна відповідальність посадової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення;
* законодавче закріплення пост-аудиту, основ електронного декларування та принципу “єдиного вікна” (для контролю за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів) відповідно до рекомендацій UNCTAD;
* звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки;
Усі вказані норми є прогресивними інструментами митного регулювання, що широко використовуються в країнах ЄС. Проте ефективність їх імплементації в Україні викликає сумніви з огляду на багаторічний досвід митної реформи та посилення фіскальної складової діяльності ДПСУ у передвиборчий період. Вирішити накопичені проблеми у сфері митного регулювання можливо лише комплексно зі зміною умов ведення зовнішньоекономічної та підприємницької діяльності й одночасним реформуванням правоохоронних та контролюючих органів.
____________________
[1] http://www.eeas.europa.eu/ukraine/docs/2011_12_eu_ukraine_priorities_en.pdf
[2] В даний час Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 8130-д від 12.05.2011 з внесеними пропозиціями Президента передано на його підпис. Закон набуде чинності в разі його підписання Президентом.
[3] Відповідно до рішення технічного комітету СОТ з митної оцінки 6.1, де визначені ситуації, в яких митні адміністрації мають право сумніватися в достовірності задекларованої митної вартості.
[4] Зокрема, невідповідність Статті V Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) від 30 жовтня 1947 року.
Інститут економічних досліджень і політичних консультацій
Катерина Пількевич
pilkevich@ier.kiev.ua
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.
