В Україні не відбувається ефективне розслідування та судовий розгляд випадків етнічно та расово мотивованого насильства, а майже половина потерпілих не звертається до правоохоронних органів.
В Україні не відбувається ефективне розслідування та судовий розгляд випадків етнічно та расово мотивованого насильства, а майже половина потерпілих не звертається до правоохоронних органів.
Про це заявили представники правозахисних організацій під час прес-конференції «Чи існує проблема расизму та антисемітизму в Україні?», яка була приурочена до Міжнародного дня проти фашизму, расизму і антисемітизму.
Як повідомила експертка із питань протидії расизму та ксенофобії Міжнародної організації з міграції в Україні Яна Салахова, за перші десять місяців 2015 року мережа «Ініціатива розмаїття» зафіксовувала 10 випадків насильницьких дій з підозрою расової мотивації, в результаті яких постраждали 17 осіб.
Серед них 13 іноземців з таких країн, як Нігерія, Йорданія, Афганістан, Сирія, Гана, Демократична Республіка Конго, що становить 76% від усіх потерпілих, а також громадяни України таджицького та єврейського етнічного походження, мусульманського віросповідання та зі змішаним походженням.
Прояви насилля були зафіксовані у 4 містах України: Дніпропетровськ (2), Київ (4), Одеса (1), Харків (4).
9 потерпілих звернулися до міліції, одна справа була закрита. 7 потерпілих відмовилися звертатися до правоохоронних органів. Інформація щодо звернення по одного випадку відсутня.
«Головною особливістю злочинів на ґрунті нетерпимості є те, нападник висловлює свою нетерпимість не тільки і не стільки до конкретної жертви, але до всієї громади через її характеристики, – сказала Яна Салахова, – Саме тому злочини на ґрунті нетерпимості є особливо суспільно-небезпечними та потребують моніторингу й ретельного розслідування для раннього попередження початку соціального або етнічного конфлікту».
Вона додала, що лише один із задокументованих випадків містить у кваліфікації справи мотив ненависті (ст. 161 Кримінального кодексу України), а майже половина потерпілих узагалі не звертається до правоохоронних органів.
Втім, на думку адвокатки Юлії Науменко, яка представляє постраждалих від злочинів на ґрунті ненависті, моніторинг громадських організацій не відображає повної картини щодо вчинення таких злочинів.
Причини: проблема кваліфікації злочинів на ґрунті расової нетерпимості, низька якість слідства та невміння міліції працювати з такими справами, а також те, що постраждалі часто відмовляються від доведення справи до кінця або не звертаються зовсім.
«Ці проблеми яскраво проявилися і в двох нещодавніх справах: щодо побиття неповнолітнього хлопця в метро «Позняки» і щодо побиття афроамериканців в НСК «Олімпійському», – додала вона.
За словами представниці громадської організації африканської спільноти “Справедливість та захист”Маріани Нан Нкіавете, расистські напади в Україні досі залишаються безкарними, а африканська спільнота потерпає від погроз і залякувань з боку міліції.
Що стосується антисемітизму та антисемістького вандалізму в Україні, то ситуація є відносно стабільною. За попередніми даними Групи моніторингу прав національних меншин в Україні у 2015 році було зафіксовано лише один випадок фізичного насилля з мотиву ненависті, під час якого було вживано антисемітську риторику (м. Харків, 22 березня). «У порівнянні з попередніми роками ця цифра є значно меншою», – сказала Тетяна Безрук, співкоординаторка Групи моніторингу прав національних меншин в Україні.
Групою моніторингу прав національних меншин було також зафіксовано 13 випадків анисемітського вандалізму у Києві, Одесі, Івано-Франківську, Миколаєві, Полтавській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
У Києві від січня до вересня 2015 року було скоєно 6 актів вандалізму у відношенні меморіалу “Менора” в Бабиному Яру, присвяченому пам’яті вбитих євреїв під час Голокосту. «Останній випадок, зафіксований 13 вересня, викликав велику хвилю занепокоєння з боку єврейської громади. Відносно цього випадку було відкрито кримінальне впровадження за ознаками правопорушення ч.1 ст.296 Кримінального Кодексу України», – зауважила Тетяна Безрук.
У той же час, за її словами, в окупованих Донецькій та Луганських областях антисемітизм став одним із ключових пропагандистських меседжів. Голови самопроголошених невизнаних республік керуються антисемітською риторикою при коментуванні діяльності перших осіб української влади.
Проект «Без кордонів» Центру «Соціальна дія» розробив інструкцію для постраждалих від злочинів на ґрунті ненависті і запрошує їх звертатися для отримання консультації та адвокатської підтримки за номером гарячої лінії 0930351515 чи за допомогою онлайн-форми.
***
9 листопада – Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої Ночі», або «Ночі розбитих вітрин». 9 листопада 1938 нацисти вбили понад 90 осіб, 30 тисяч євреїв були схоплені і відправлені в концтабори. Сотні синагог було спалено дотла, а тисячі вітрин магазинів, якими володіли євреями, розбиті – звідси й виникла історична назва погрому. Згідно з оцінками істориків, практично повна відсутність реакції на погром як всередині самої Німеччини, так і в інших країнах Європи розв’язала фашистам руки й послужила стимулом до початку масового знищення європейських євреїв і призвела до загибелі близько 6 000 000 євреїв.
Організатори прес-конференції – Центр інформації про права людинита Проект «Без кордонів» Центру «Соціальна дія» у співпраці з Коаліцією з протидії дискримінації в Україні та за підтримки Європейського Cоюзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Захід відбувається в рамках проекту: “Досягнення рівності: спільний підхід для покращення стану рівності та недискримінації”
Контакти: Центр інформації про права людини
