Чи варто Євросоюзу очікувати зростання міграції зі Східної Європи?

Марта Ярошевич, координаторка проектів Центру східних досліджень (Варшава), опублікувала статтю про міграцію зі Східної Європи до ЄС після лібералізації візового режиму

Марта Ярошевич, координаторка проектів Центру східних досліджень (Варшава), опублікувала на веб-сайті EUobserver статтю про міграцію зі Східної Європи до ЄС після лібералізації візового режиму. Центр досліджує міграцію спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (Київ) за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”.

Чи варто очікувати зростання міграції зі Східної Європи?
Марта Ярошевич

Дослідження показують, що наплив мігрантів з України, Білорусі й Молдови до Євросоюзу навіть після лібералізації візового режиму буде помірним.

Польський Центр східних досліджень спільно з сімома аналітичними центрами з країн Центральної та Східної Європи нещодавно провів дослідження, у якому проаналізував можливий рівень міграції зі Східної Європи до Євросоюзу, зокрема до “нових” країн ЄС.

Особливу увагу було приділено зв’язкам між лібералізацією візового режиму та можливими змінами міграційної динаміки.

Згідно з нашим дослідженням, найближчим часом не варто очікувати великого напливу трудових мігрантів з України, Білорусі й Молдови до Євросоюзу. Це стосується також і скасування візового режиму (як у випадку Молдови).

Проте 120 експертів із міграції, яких було опитано в межах дослідження, припускають, що скасування візового режиму (тобто скасування віз для поїздок на термін до 90 днів) матиме певні наслідки.

Ідеться про тимчасове зростання циклічної міграції, більш тривале перебування мігрантів у країні призначення, тенденцію до возз’єднання сімей, тенденцію до легалізації нелегальних мігрантів, що вже проживають у ЄС, і зростання міграції з освітньою метою.

Очевидно, після лібералізації візового режиму не так багато нових людей вирішать переїхати до ЄС (принаймні на тривалий період), але мігранти, які вже перебувають у Євросоюзі, можуть спробувати осісти й перевезти туди своїх дітей або інших членів сім’ї.

Прогнози на основі економетричних моделей показують, що кількість і білорусів, і молдован у ЄС зросте приблизно на 50 тис. за рік, а українців – на 200-300 тис. після запровадження вільного руху людей (значно глибша лібералізація, ніж скасування віз).

Основні причини

Є кілька причин, із яких очікується помірний наплив мігрантів, – попри те, що відмінності в зарплаті між країнами ЄС і їх східноєвропейськими сусідами досить великі.

Насамперед міграція зі Східної Європи в Центральну й далі на Захід розпочалася багато років тому й уже досягла точки насичення.

Переважна більшість східноєвропейських мігрантів, які хотіли знайти роботу в ЄС, уже зробили це – через отримання або посвідки на проживання в Євросоюзі, або громадянства у країнах ЄС.

Зокрема, до 500 тис. молдован мають румунське громадянство. У 2011-2014 роках 70 тис. громадян України отримали громадянство Угорщини.

По-друге, східноєвропейська міграція до ЄС стабілізується у зв’язку зі світовою економічною кризою та скороченням національних ринків праці в Євросоюзі.

За нашими даними, сьогодні в ЄС налічується близько 1 млн. українців, 200-300 тис. молдован і до 150 тис. громадян Білорусі.

Найпопулярнішими напрямками для цих трудових мігрантів є Польща, Італія, Чехія, Іспанія та Німеччина.

При цьому до ЄС прибуває не так багато нових мігрантів – радше “старі” їздять по Євросоюзу в пошуках кращої роботи й легальних можливостей.

І, по-третє, Росія, як і раніше, є основним напрямком для українських (близько 50%), молдовських (близько 50%) і білоруських (близько 90%) мігрантів.

Зрештою й такі демографічні чинники, як старіння населення та зменшення трудових ресурсів у країнах Східної Європи, варто назвати серед довгострокових причин, які можуть перешкоджати еміграції з регіону.

Політичні виклики

Отже, якщо взяти до уваги скорочення робочої сили в Молдові та більш тісну інтеграцію між Білоруссю й Росією, то в контексті можливого напливу мігрантів до країн ЄС варто говорити тільки про Україну.

Майбутня міграція зі Східної Європи, очевидно, стане більш різноманітною. При цьому збережеться й нинішня циклічна міграція, пов’язана з сезонною низькокваліфікованою роботою.

Проте міграція на постійне місце проживання може зрости (ідеться в тому числі про возз’єднання родин і навчальну міграцію).

У межах дослідження ми попросили експертів із країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина) оцінити основні мінуси міграції зі Східної Європи.

Загалом вони не вбачають якихось серйозних негативних наслідків (як-то падіння заробітних плат або збільшення тягаря соціального забезпечення), пов’язаних із майбутньою міграцією з України, Молдови й Білорусі.

Проте громадська думка та ЗМІ, що висвітлюють міграцію в Центральній Європі, ставляться до імміграції більш насторожено й часто містять ксенофобські настрої.

Тож можна сказати, що основним політичним викликом для Євросоюзу та його країн-членів є суспільне сприйняття міграції у Східній Європі, а не економічні чи демографічні ризики, пов’язані з нею.

Контакти:
Центр східних досліджень
info@osw.waw.pl

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: