Чи варто Євросоюзу очікувати зростання міграції зі Східної Європи?

Марта Ярошевич, координаторка проектів Центру східних досліджень (Варшава), опублікувала на веб-сайті EUobserver статтю про міграцію зі Східної Європи до ЄС після лібералізації візового режиму. Центр досліджує міграцію спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (Київ) за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”.

Чи варто очікувати зростання міграції зі Східної Європи?
Марта Ярошевич

Дослідження показують, що наплив мігрантів з України, Білорусі й Молдови до Євросоюзу навіть після лібералізації візового режиму буде помірним.

Польський Центр східних досліджень спільно з сімома аналітичними центрами з країн Центральної та Східної Європи нещодавно провів дослідження, у якому проаналізував можливий рівень міграції зі Східної Європи до Євросоюзу, зокрема до “нових” країн ЄС.

Особливу увагу було приділено зв’язкам між лібералізацією візового режиму та можливими змінами міграційної динаміки.

Згідно з нашим дослідженням, найближчим часом не варто очікувати великого напливу трудових мігрантів з України, Білорусі й Молдови до Євросоюзу. Це стосується також і скасування візового режиму (як у випадку Молдови).

Проте 120 експертів із міграції, яких було опитано в межах дослідження, припускають, що скасування візового режиму (тобто скасування віз для поїздок на термін до 90 днів) матиме певні наслідки.

Ідеться про тимчасове зростання циклічної міграції, більш тривале перебування мігрантів у країні призначення, тенденцію до возз’єднання сімей, тенденцію до легалізації нелегальних мігрантів, що вже проживають у ЄС, і зростання міграції з освітньою метою.

Очевидно, після лібералізації візового режиму не так багато нових людей вирішать переїхати до ЄС (принаймні на тривалий період), але мігранти, які вже перебувають у Євросоюзі, можуть спробувати осісти й перевезти туди своїх дітей або інших членів сім’ї.

Прогнози на основі економетричних моделей показують, що кількість і білорусів, і молдован у ЄС зросте приблизно на 50 тис. за рік, а українців – на 200-300 тис. після запровадження вільного руху людей (значно глибша лібералізація, ніж скасування віз).

Основні причини

Є кілька причин, із яких очікується помірний наплив мігрантів, – попри те, що відмінності в зарплаті між країнами ЄС і їх східноєвропейськими сусідами досить великі.

Насамперед міграція зі Східної Європи в Центральну й далі на Захід розпочалася багато років тому й уже досягла точки насичення.

Переважна більшість східноєвропейських мігрантів, які хотіли знайти роботу в ЄС, уже зробили це – через отримання або посвідки на проживання в Євросоюзі, або громадянства у країнах ЄС.

Зокрема, до 500 тис. молдован мають румунське громадянство. У 2011-2014 роках 70 тис. громадян України отримали громадянство Угорщини.

По-друге, східноєвропейська міграція до ЄС стабілізується у зв’язку зі світовою економічною кризою та скороченням національних ринків праці в Євросоюзі.

За нашими даними, сьогодні в ЄС налічується близько 1 млн. українців, 200-300 тис. молдован і до 150 тис. громадян Білорусі.

Найпопулярнішими напрямками для цих трудових мігрантів є Польща, Італія, Чехія, Іспанія та Німеччина.

При цьому до ЄС прибуває не так багато нових мігрантів – радше “старі” їздять по Євросоюзу в пошуках кращої роботи й легальних можливостей.

І, по-третє, Росія, як і раніше, є основним напрямком для українських (близько 50%), молдовських (близько 50%) і білоруських (близько 90%) мігрантів.

Зрештою й такі демографічні чинники, як старіння населення та зменшення трудових ресурсів у країнах Східної Європи, варто назвати серед довгострокових причин, які можуть перешкоджати еміграції з регіону.

Політичні виклики

Отже, якщо взяти до уваги скорочення робочої сили в Молдові та більш тісну інтеграцію між Білоруссю й Росією, то в контексті можливого напливу мігрантів до країн ЄС варто говорити тільки про Україну.

Майбутня міграція зі Східної Європи, очевидно, стане більш різноманітною. При цьому збережеться й нинішня циклічна міграція, пов’язана з сезонною низькокваліфікованою роботою.

Проте міграція на постійне місце проживання може зрости (ідеться в тому числі про возз’єднання родин і навчальну міграцію).

У межах дослідження ми попросили експертів із країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина) оцінити основні мінуси міграції зі Східної Європи.

Загалом вони не вбачають якихось серйозних негативних наслідків (як-то падіння заробітних плат або збільшення тягаря соціального забезпечення), пов’язаних із майбутньою міграцією з України, Молдови й Білорусі.

Проте громадська думка та ЗМІ, що висвітлюють міграцію в Центральній Європі, ставляться до імміграції більш насторожено й часто містять ксенофобські настрої.

Тож можна сказати, що основним політичним викликом для Євросоюзу та його країн-членів є суспільне сприйняття міграції у Східній Європі, а не економічні чи демографічні ризики, пов’язані з нею.

Контакти:
Центр східних досліджень
info@osw.waw.pl