Бюджет Києва – 2014: аналіз

Іван Сікора й Олександр Бабанін, експерти Фундації “Відкрите суспільство”, опублікували статтю, присвячену нещодавно ухваленому бюджету Києва

Іван Сікора й Олександр Бабанін, експерти Фундації “Відкрите суспільство”, опублікували статтю, присвячену нещодавно ухваленому бюджету Києва. Відповідний моніторинг було здійснено за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.

Бюджет Києва – 2014:
нереалістичні плани розміром в 3,5 млрд. грн.,
корупційні ризики вартістю понад 3 млрд. грн.,
недотримані доходи розміром в 19-24 млрд. грн.
Іван Сікора, Олександр Бабанін

4 лютого на сесії міськради Києва на території Печерської в м. Києві РДА було прийнято Бюджет Києва на 2014 рік. Фундація «Відкрите суспільство» оцінила вартість корупційних ризиків у міському бюджеті в 3 млрд. грн., що становить 15% від його видаткової частини. Ці кошти киян можуть бути витрачені в інтересах наближених до влади бізнес-структур. За оцінками аналітиків, через неефективну, неконкурентну та непрозору бюджетну політику кияни не отримують понад 19 – 24 млрд. грн. Прорахунки міської влади, її небажання відмовитися від рентоорієнтованої бюджетної політики вчергове будуть списані на колективну відповідальність Київради, нестабільну економічну ситуацію та інші форс-мажорні фактори.

Начальник Києва (голова КМДА) – голий король?

Васалітетна бюджетна політика КМДА, що була закладена в рамках Податкового кодексу 2010 року, і яка протягом останніх років проводилася О.Поповим, отримає своє логічне продовження з боку В.Макеєнка. Вилучення 50% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) м. Києва, що є найбільшим джерелом доходів бюджету міста (40-50% загальних доходів) і «підв’язка» бюджету столиці до трансфертів з державного бюджету робить міського голову Києва заручником уряду. Неготовність до компромісів з киянами продемонструвало рішення Президента Януковича про призначення чергового «свого» начальника в Києві, де Партія регіонів не має й 10% підтримки. Новопризначений начальник Києва В.Макеєнко є фактично «голим королем» у столиці внаслідок його цілковитої залежності від центральної влади через механізм бюджетних трансфертів.

Бюджет 2014 – бізнес-план для наближених до влади бізнес-структур?

Символічно, що бюджет Києва-2014 приймають у Печерській РДА поруч із штаб-квартирою Партії регіонів. Вірогідно, що «освоювати» бюджетні кошти будуть саме бізнес структури, які є наближеними до очільників влади, яка базується на Печерських пагорбах.

Вчергове бюджет столиці приймається без громадських обговорень, з грубими порушеннями процедур і є фактично «спущеним» згори після призначення нового начальника Києва. Згідно з офіційною відповіддю КМДА Фундації «Відкрите суспільство» від 20.01.2014 року проект бюджету Києва-2014 був відсутній у відкритому доступі і не обговорювався у профільних комісіях Київради, що є порушенням ст. 77 Бюджетного кодексу.

Нереалістичні бюджетні плани

Проект міського бюджету-2014 є нереалістичним, а прогнозні дані на 2015-2016 роки суперечать показникам, закладеним для 2014 року. Незважаючи на численні латання, бюджет міста не виконувався впродовж семи останніх років і ніхто з керівництва не зазнав за це покарання. Зростають обсяги обслуговування боргу, а контроль за витрачанням коштів послаблюється.

У 2013 році дохідну частину бюджету м. Києва було виконано лише на 84,4%, тобто бюджет недоотримав понад 3 000 млн. грн., що включають такі статті:
· плата за землю – 1705 млн. грн.,
· субвенції з державного бюджету – 683 млн. грн.,
· сплата податку на доходи фізичних осіб – 628 млн. грн.,
· кошти від продажу землі – 280 млн. грн.

Проект бюджету 2014 року не можна назвати реалістичним, оскільки в ньому передбачається порівняно з 2013 роком зростання обсягів від основних джерел надходжень:
· сплати податку на доходи фізичних осіб на 1500 млн. грн. (1,5 млрд. грн.) або на 20%,
· плати за землю на 2458 млн. грн. (2,4 млрд. грн.) або в 2,3 раза,
· коштів від продажу землі на 547 млн. грн. або в 11,3 раза,
· коштів від приватизації комунального майна на 111 млн. грн. або в 2,3 раза.

За оцінками фахівців Фундації «Відкрите суспільство» дохідну частину в проекті бюджету м. Києва на 2014 рік нереалістично завищено на 3,5 млрд. грн.

«Чорні діри» бюджету Києва – 2014

Рентоорієнтована бюджетна політика верхівки КМДА передбачає існування «чорних дір», через які «викачуються» кошти з бюджету та недотримуються надходження через брак реагування на корупційні ризики або банальну бездіяльність.

Резерв: податок на доходи фізичних осіб – 5-10 млрд. грн.

За оцінками Міндоходів, загальні обсяги недонадходжень від сплати ПДФО є в межах від 23 до 49 млрд. грн. Отже, резерв надходжень від сплати ПДФО в столиці становить від 5 до 10 млрд. грн.
Якщо 2013 року обсяги надходжень від сплати ПДФО зросли на 0,5 млрд. грн. або на 7,7%, то 2014 року КМДА планує отримати 9 млрд. грн., тобто на 1,5 млрд. грн. або на 20% більше, ніж 2013 року.    

Плата за землю: формально недоотримали 1,7 млрд. грн., фактично – майже 14 млрд. грн.

План надходжень від плати за землю 2013 року виконано лише на 52,7%, тобто одержано 1901 замість 3 606 млн. грн. Обсяги надходжень за цією статтею в умовах жорсткої владної вертикалі виявилися на 11,7% або на 252 млн. грн. меншими, ніж 2012 року. Тому збільшення надходжень від плати за землю в 2014 році на 2 458 млн. грн. або в 2,3 раза є нереалістичним.

Фундація «Відкрите суспільство» проаналізувала, що в разі оцінки 42 000 га київської землі за середньоринковою ціною (32,6 млн. грн./га) ії оціночна вартість становитиме 1369 млрд. грн. При стягненні земельного податку з цієї суми за ставкою в 1% надходження до бюджету міста дорівнювали б 13,69 млрд. грн. в рік.

Комунальні підприємства-посередники як спосіб викачування коштів з бюджету

Мильною бульбашкою виявилася робота комісії Київради з перевірки кількасот комунальних підприємств столиці. Наміри влади щодо укладення договорів власниками МАФів через прокладку (КП «Світоч») сприяють тінізації ринку і продовженню практики “ручного” керування. У період «зачищення» МАФів масово з’являються МАФи «Куліничі», що пов’язують з членами уряду.

Держзакупівлі, що мають мало спільного із Стратегією управління державними фінансами

Корупційні ризики на рівні бюджету Києва становлять понад 3 млрд. грн. У «Пояснюючій записці до проекту бюджету м. Києва на 2014 рік» КМДА промовчала про невиконання 58 чинних міських цільових програм, що є основою для впровадження урядової стратегії управління державними фінансами в рамках програмно-цільового методу. На формальне впровадження цього методу в КМДА було витрачено понад 8 млн. грн., а навчанням було охоплено майже 2000 працівників.

2 копійки на трьох суб’єктів малого та середнього підприємництва столиці

У 2013 році міська влада виділила на підтримку малого й середнього підприємництва (МСП) лише 50 тис. грн., тобто в СОРОК разів менше, ніж 2012 року. Якщо врахувати, що в столиці зареєстровано понад 74 тисячі МСП, то на кожні ТРИ з них КМДА виділила аж дві копійки.

Обслуговування боргу

Видатки на обслуговування заборгованості столиці рік у рік зростають, що загрожує сповзанню м. Києва до боргової пастки. Обсяги заборгованості столиці вже перевищили 10 млрд. грн. і становлять більше половини дохідної частини київського бюджету. На обслуговування боргу 2014 року планується витратити 1,4 млрд. грн., тобто майже вдвічі більше ніж 2011 року.

Бюджетна політика чинної міської влади Києва фактично орієнтована на пошук ренти, а не на задоволення потреб киян. Результатом такої політики може стати планове невиконання бюджету Києва в 2014 році в розмірі 3,5 млрд. грн., «чорні діри» в бюджеті міста через які неефективно буде витрачено більше 3 млрд. грн. та недотримані доходи розміром в 19-24 млрд. грн. лише по ПДФО та податку на землю через неготовність підвищити підзвітність та прозорість влади, забезпечити реальну участь громади в бюджетному процесі, браку конкурентних і прозорих процедур при здійснені закупівель за бюджетні кошти та при розподілі земельних ділянок і комунального майна.

Для підвищення ефективності бюджетної політики в Києві необхідною є відмова від рентоорієнтованої бюджетної політики та повноцінне застосування програмно-цільового методу при управлінні публічними фінансами, впровадження міжнародних стандартів у сферах державної підтримки малого та середнього підприємництва, енергоефективності та державних закупівель. Замість «підкупу» бюджетників, який фактично обезцінються з огляду на реальну перспективу зростання інфляції, варто змістити акценти бюджетної політики на ідтримку МСП та створення нових робочих місць і покращення доступу громади Києва до інформації про бюджет Києва, земельні та майнові ресурси, які продовжуються розподілятися непрозоро з використанням неконкурентних процедур.

Розрахунок обсягів «чорних дір» в рамках доходної та витратної частини бюджету Києва

 

СТАТТІ ДОХОДІВ

ОБСЯГ «ЧОРНОЇ ДІРИ»

ПДФО

1 млрд. грн. (5-10 млрд. грн. в разі «відбілювання» зарплат)

Плата за землю

фактично 2 млрд. грн. (майже 14 млрд. грн. в разі ринкової оцінки земельних ресурсів)

Кошти від приватизації майна

0,1 млрд. грн.

Кошти від продажу землі

0,5 млрд. грн.

Загалом

3-3,5 млрд. грн.

СТАТТІ ВИТРАТ

 

Закупівлі за бюджетні кошти

3 млрд. грн.

 

 

 

Контакти:
Фундація “Відкрите суспільство”
050 38 24 661
osf55@ukr.net

Цей матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Думки та погляди, висловлені в ньому, належать його авторам і не обов’язково відображають позицію фонду.

***

Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисті й лобіюванні спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному й місцевому рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: