У 2026 рік Україна входить із зрілим, прагматичним баченням Близького Сходу. Росія більше не є монополістом впливу в регіоні, а успіх України залежить від системності — переходу до державної стратегії, де дипломатія, економіка та правда стають інструментами довготривалого впливу. Такого висновку дійшли учасники фахової дискусії «Російсько-українська війна та Арабський світ: стратегічні виклики 2026 року», організованої Центром близькосхідних досліджень (AMES) та Українським кризовим медіа-центром за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
В обговоренні теми взяли участь Голова Правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий, Виконавчий Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, Заступник Директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, Директор Національного Інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов, керівник групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ Володимир Соловʼян, Головний редактор арабамовного сайту та YouTube-каналу «Україна сьогодні», Голова ГО «Рада арабських журналістів в Україні» Мохаммед Аль-Аруки, Голова Сирійської громади в Україні Мохаммед Зейдіє, Голова ГО «Центр стратегічних досліджень Віжн» Саід Саллам, керівник ГО Центр безпеки та миру Хоссам Халавані, представник ліванської громади в Україні Ахмед Карнабі.
Під час дискусії було зазначено, що регіон Близького Сходу перейшов від емоційної реакції на початку повномасштабної війни до жорсткого прагматизму й балансування інтересів. Для України це означає зміну підходу: замість апеляції до співчуття — пропозиція конкретних безпекових та економічних рішень. Попри потужну російську пропаганду й складний контекст (зокрема війну в Газі), Україна не лише втримала позиції, а й досягла дипломатичних проривів, ефективно залучивши діаспори як «проксі-вузли» впливу.
Важливим успіхом 2025 року стало відновлення відносин із Сирією після падіння режиму Башара Асада. Цей кейс продемонстрував ефективну взаємодію держави та громадянського суспільства: сирійська діаспора в Україні стала ключовим комунікатором із новою владою. Досягнуто домовленостей про відкриття посольства та старт українського бізнесу в порту Тартус, що відкриває Україні нові «ворота» на Близький Схід і послаблює російський вплив. Спільний досвід російської агресії став фундаментом для зближення, тоді як Москва втрачає довіру через пам’ять про воєнні злочини.
Загальний дипломатичний ландшафт залишається складним: ОАЕ та Саудівська Аравія дотримуються політики балансування. Водночас провал саміту «Росія — Арабський світ» у жовтні 2025 року засвідчив втрату Росією статусу безальтернативного центру сили та небажання арабських лідерів легітимізувати її глобальні амбіції.
Економічні відносини у 2025 році показали «південний розворот»: агроекспорт України на ринки Близького Сходу та Північної Африки зріс приблизно на 60%. Єгипет залишається ключовим партнером (близько 1 млрд доларів товарообігу за півріччя), а Алжир став рекордним імпортером української пшениці, що підтверджує пріоритет національних інтересів над політичними деклараціями. Паралельно відкриваються перспективи інвестицій із країн Затоки у відбудову України та переходу до довгострокового економічного планування.
Найскладнішим викликом залишається інформаційний фронт. Росія активно веде когнітивну війну, однак Україна відповідає асиметрично — через «переклад сенсів», спираючись на діаспори та емпатійну комунікацію, що апелює до людських історій. Вагому роль відіграє гуманітарна дипломатія: посередництво Катару, Саудівської Аравії та Кувейту у звільненні полонених і поверненні депортованих дітей стало проривом і довело ефективність гуманітарних аргументів.
Ігор Семиволос: «Головний висновок року – Росія втратила статус альтернативного полюсу сили. Стратегічна ціль для нас – це перехід від ситуативної торгівлі, що ми, в принципі, демонстрували, даючи можливість Близькому Сходу в складних ситуаціях пережити ці нелегкі роки до стратегічного партнерства. Ну а фундаментом всього є продовольча безпека та інвестиції в відбудову. Також би відмітив те, що дипломатична присутність України на Близькому Сході посилалася. Станом на зараз можна сказати, що всі посольства, які діють в регіоні, заповнені, тобто призначені посли, але також можна сказати, що була пауза з призначенням деяких послів і це також вплинуло на динаміку».
Олександр Богомолов: «Україна, не маючи, по суті, свого власного флоту, перемогла російський флот, який був, можна кажучи, страшилкою протягом тривалого часу, рушієм політичного напруження протягом всієї незалежної історії України. І нарешті зараз вплив російського флоту на ситуацію в Чорноморському регіоні знизився до рівня 30 відсотків того, що було колись. І оці історії успіху дуже важливі у поширенні наших нормативів в Арабському світі».
Валерій Чалий: «Ми бачимо, що право сили постійно превалює. Маленькі і середні країни стають дуже вразливими від дій сильних. Тому маємо об’єднуватись для того, щоб захистити себе, і шукати спільних рішень не на основі тій, яка була раніше – за Ізраїль, проти Арабських країн. Не на цій основі зовсім, а на основі того, що є неядерні країни і ядерні, які претендують розділити світ. Війна на найближчі десятиліття, це треба це розуміти. Отже треба об’єднуватись, щоб ми в цьому розподілі світу не залишилися за бортом. У нас є всі можливості зробити ребрендинг, переосмислити ситуацію. І я думаю, що сьогоднішня розмова якраз дуже хороший внесок у цю справу»
Джерело: УКМЦ
