В Україні від онкологічних захворювань щороку помирає близько двохсот дітей. Це 20% малюків, які потребують паліативної допомоги.
В Україні від онкологічних захворювань щороку помирає близько двохсот дітей. Це 20% малюків, які потребують паліативної допомоги.
За такої ситуації питання надання паліативної допомоги дітям у нашій державі жодним чином не відрегульовано. У січні 2013 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ №41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», яким визначило, що «паліативний пацієнт – пацієнт усіх вікових груп, хвороба якого не піддається лікуванню, спрямованому на одужання». Але за більше ніж три роки клінічний протокол, що визначав би принципи надання паліативної допомоги дітям, зокрема, доступу до знеболення чи конкретних підконтрольних лікарських засобів, так і не з’явився.
Робота над таким документом розпочалась лише нещодавно: від липня працює робоча група, Державний експертний центр визнав вихідним протокол Всесвітньої організації охорони здоров’я, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» здійснено його переклад – і є надія, що до кінця 2016-го цей документ набуде чинності.
Щодо застосування лікарських засобів, то попри те, що весь світ давно користується сиропною формою морфіну, так званим дитячим морфіном, до сьогодні в Україні зареєстровані тільки таблетована (пацієнтам від 2 років) та ін’єкційна (додатковий біль) форми цих ліків. І лише тепер нова команда МОЗ дослухалась до позиції громадськості, яка два роки виборює право на знеболення паліативних дітей, і ухвалила рішення включити закупівлю морфіну сиропної форми до держзакупівель в рамках програми «Онкологія».
Про необхідність визнати право дитини не терпіти біль, отримати право на знеболення і мати доступ до необхідних лікарських засобів, а також про неоднозначну реакцію медичної спільноти на це – у відеокоментарі менеджера програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Ксенії Шаповал.
