Безпечний театр: про нові правила гри в часи пандемії

Editor

Початок пандемії для багатьох митців став важким випробуванням. На жаль, мистецтво – не річ першої необхідності. А приміщення театру – це взагалі місце масового скупчення людей. Тож не секрет, що багато акторів пішли працювати кур’єрами чи операторами зв’язку, деякі театри просто закрились, а люди почали забувати як це ходити в театр. 

Та ця історія не про безнадію.

Громадська організація АРТ ДОТ, яка до пандемії влаштовувала фестивалі, восени вирішила організувати 4-денну Лабораторію, щоб дослідити практики роботи з глядачем, які передбачають мінімальну співприсутність, та розробити методичку для театрів в умовах пандемії. 

Фото: Parade-fest

А ми у свою чергу підтримали цей по-справжньому людяний проєкт в рамках “Людяність та взаємодопомога”.

“Нам не хотілось “забирати мистецтво з вулиць”. Тому, вирішивши не проводити великий фестиваль, ми з незалежним театром Нєфть, режисером та драматургом Максимом Максимчуком, та менеджером культури Богданом Грицюком розробили проєкт “Безпечний театр: лабораторія нових правил гри”. Мета його у переосмисленні чинних, можна сказати, вікових штампів театру, необхідності співприсутності перформера та глядача, перебування в одному просторі та в один час. Тобто, ми сфокусувались на винайденні “нових правил гри”, більш безпечних для глядачів та творчого складу”, – поділилась Вероніка Склярова, співорганізаторка лабораторії “Безпечний театр”.

Фото: Oleksandr Osipov

Так з’явилась на світ методичка, яка користується неабияким попитом у діячів театрів. Вона є в друкованій версії та в діджіталі. Організатори дуже задоволені, адже запити на друковану методичку у 5 разів перевищили наклад, а презентацію переглянули 1500 глядачів вже на наступний день після публікації.

Фото: Parade-fest

Вероніка також розповіла, що ці правила насправді важко назвати “новими”, адже такі театри та проєкти давно існують і діють у світі. Але, на жаль, українська традиція все ще занадто консервативна. Професіонали не готові й бояться виходити за межі театрів, тож як виявилось максимум це онлайн стріми, та “читки” текстів крупним планом. Тому методичка виявилась дуже актуальною.

Фото: Parade-fest

Поставивши під загрозу традиційну театральну модель, а також ключові для класичних теорій театру поняття – взаємодія актор-глядач, співприсутність глядачів, сьогочасність й одномоментність, – епідемічні обмеження можуть дати поштовх до розробки та практичного застосування альтернативних теорій та моделей. Таким чином, обмеження можуть стати ключем для плідних творчих пошуків.

Фото: Parade-fest

Сама Лабораторія стала таким собі “ковтком свіжого повітря”, де митці змогли вихлюпнути свою замкнену карантином енергію. Вони досліджували взаємодії, свої відчуття, експерементували з часом і простором, говорили про успішні кейси європейських театрів та роздумували над тим, як театр здатен адаптуватися до змін. 

Фото: Parade-fest

Чи може відповідь театру як мистецтва співіснування на пандемію стати прототипом для суспільних рішень у майбутньому? Чи може і чи має право театр повернути допандемічну норму? Відповіді на ці питання шукали під час Лабораторії нових правил гри.

До Лабораторії у Харкові долучились митці з усієї України. Сюди були також запрошені режисери/ки, продюсер та композитор з Австрії, Ізраїлю, Німеччини та Франції. Учасники таким чином осмислювали європейський досвід і те, як його можна перекласти на українську реальність. 

Як це було – дивіться у відео:

Що дуже важливе у цій історії – об’єднання самих митців. Це те, що допоможе вистояти у будь-який непередбачуваний час. 

#ПрямуємоРазом#MovingForwardTogether#ЛюдяністьВзаємодопомога#StopCoronavirus

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: