Переважна більшість полтавчан загалом вважають своє місто безпечним. Проте 90% опитаних жителів міста зазначили, що в Полтаві є певні соціальні групи, які загрожують безпеці.
Протягом 2018 року ГО «Експертний центр з прав людини», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було проведено дослідження «Оцінка можливості інтеграції вразливих груп населення в життя громади м.Полтави задля створення безпечного середовища», за результатами якого визначено:
- Соціальні групи, які вважаються в громаді такими, що несуть загрозу/ризики безпеці.
- Загрози/ризики, що несуть представники певних соціальних груп, на думку громади.
- Загрози/ризики, яких зазнають окремі соціальні групи з боку громади.
- Рівень соціальної дистанції між представниками окремих соціальних груп.
- Варіанти усунення загроз/ризиків безпеки, з урахуванням можливості залучення окремих соціальних груп.
У межах дослідження шляхом анкетного опитування вивчено думку 1204 жителів м. Полтави, а також проведено 5 інтерв’ю з керівництвом міста та 5 фокус – груп з професійними групами.
Цікаві дані: Переважна більшість полтавчан загалом вважають своє місто безпечним. Проте 90% опитаних жителів міста зазначили, що в Полтаві є певні соціальні групи, які загрожують безпеці.
Що це за групи?
62% респондентів назвали такою групою наркозалежних осіб.
28% жителів міста вважають, що небезпеку також становлять особи, звільнені з місць позбавлення волі.
15% полтавчан зазначили інші групи, які вважають загрозливими, і більшість з них віднесла до таких осіб залежних від алкоголю або ж тих, хто перебуває у стані алкогольного сп’яніння (зокрема молодь, водії) – 5%.
Чому люди бояться наркозалежних?
Понад 50% опитаних жителів міста вважають, що основною загрозою, яку становлять наркозалежні, є скоєння крадіжок та грабежів.42% опитаних бояться бути зараженими інфекційною хворобою від наркозалежних.28% вважають, що наркозалежні вчиняють розбійні напади, а 21% що вуличні бійки.24% респондентів зазначили, що наркозалежні псують чуже майно.16%переконані, що наркозалежні вчиняють вбивства.
Аналіз безпосереднього досвіду контактів мешканців громади з наркозалежними особами виявив дещо іншу картину загроз.
Коли дослідники проаналізували відповіді респондентів, то побачили, що мешканці стикаються майже з усіма згаданими загрозами з боку наркозалежних осіб. Проте рейтинг цих загроз та їх поширеність доволі сильно відрізняється від уявлення громадян, які не стикалися з цією соціальною групою.
Наприклад, у межах опитування не виявлено жодного відомого для громади м. Полтави випадку, коли наркозалежний скоїв убивство. Окрім того, із загрозою зараження важкою інфекційною хворобою стикнулися 1,5% опитаних, тоді як 42 % респондентів зазначили її як найбільшу загрозу.
Чи відчувають загрози безпеки самі наркозалежні соби?
На думку 20% полтавчан, наркозалежні особи також піддаються утискам з боку громади. Насамперед це проявляється в тому, що суспільство ставиться до них із відразою. Також їх не працевлаштовують, що є проявом дискримінації відносно наркозалежних осіб
Під час фокус-групи наркозалежні особи звертали увагу на негативне ставлення до них з боку суспільства, що виражається в образах та приниженнях. Окрім того, наркозалежні скаржилися на упереджене ставлення з боку медиків.
Чи сприймає населення наркозалежних осіб, як повноправних членів суспільства?
70% з тих, хто вважає наркозалежних найбільш загрозливою групою, визнають, що вони є повноправними громадянами нашої держави.
30% таку думку не поділяють
Тобто третина опитаних мешканців громади фактично не вважають, що наркозалежні особи мають користуватися тим же переліком прав та свобод, що й решта громадян.
За даними дослідження можна зробити висновок, що в місті Полтава досить велика дистанція між наркозалежними особами та громадою. Значна частина жителів не бажають з ними взаємодіяти, бачити як своїх близьких, друзів чи сусідів, а третина опитаних навіть не вважає наркозалежних повноцінними громадянами нашої країни.
Така дистанція сприяє ізоляції цієї соціальної групи, а також її подальшій маргіналізації. Водночас третина жителів міста не мають визначеного ставлення до наркозалежних, значна частина громади приймає таких людей на різних рівнях соціальної взаємодії, що дає підстави вважати про наявність високих шансів на інтеграцію цієї соціальної групи в життя громади міста Полтави.
Що робити для зниження шкоди, яку можуть завдати наркозалежні особи?
Найбільш дієвим способом зниження шкоди, яку можуть завдати громаді наркозалежні особи, є забезпечення для них належних умов життя (реабілітація, медична допомога, працевлаштування тощо) – так вважають 64% опитаних жителів міста.
Дієвим способом, на думку кожного четвертого опитаного мешканця, є й проведення заходів з превенції протиправних дій з боку наркозалежних. Однак 21% опитаних вважають ізоляцію наркозалежних від решти суспільства основним способом захисту від загроз з їх боку.
Можливість долучити наркозалежних до ініціатив, пов’язаних із забезпеченням безпеки у місті, допускають лише 10% жителів, 20% опитаних підтримують ідею залучення цих осіб до вже наявних соціальних програм у якості волонтерів.
Чому люди бояться осіб, звільнених з місць позбавлення волі?
Серед найбільш поширених загроз своєї безпеки, що асоціюється у громадян з колишніми в’язнями, опитані респонденти виділили:
23% — крадіжки/грабежі;
18% — розбійні напади;
14% — вуличні бійки;
13% — пошкодження майна;
12% — вбивства;
9% — важкі інфекційні хвороби.
Що цікаво! Аналізуючи дані дослідження щодо масштабів загроз, які становлять особи, звільнені з місць позбавлення волі, можна дійти висновку, що вони також дещо перебільшені.
Наприклад, у межах опитування не виявлено жодного відомого для громади м. Полтави випадку, коли колишній в’язень скоїв убивство. Окрім того, зараженими важкою інфекційною хворобою стали 3 особи зі 111, які винесли цю загрозу як основну.
Головні висновки дослідження
Загалом громада міста Полтави вважає своє місто безпечним. Проте, на думку мешканців, є певні соціальні групи, що становлять небезпеку. До таких груп громада відносить нарко- та алкозалежних осіб, колишніх в’язнів, молодь з девіантою поведінкою, радикально налаштовані угруповання.
Дослідження виявило наявність певних стереотипів щодо зазначених груп, зокрема в частині реальності загроз, що вони становлять для громади. Внаслідок формування у свідомості мешканців подібних уявлень, між представниками різних соціальних груп в громаді утворюється значна соціальна дистанція.
Варто додати, що нарко- та алкозалежні особи, особи, звільнені з місць позбавлення волі, також потерпають від стигматизації, проблем із працевлаштуванням, образ, фізичного насильства та дискримінації з боку громади.
Дистанціюючись від таких людей, громада створює умови для їх консолідації та укріплення зв’язків всередині цих груп, їх згуртованості та обмеженості певним (часто шкідливим для оточуючих) способом життя. Подібне сприйняття створює значні перешкоди на шляху повноцінної інтеграції цих соціальних груп у життя громади задля створення безпеки та добробуту в місті, призводить до ще більшої їх ізоляції.
Аналіз міжнародного досвіду засвідчує, що вирішити проблеми гарантування безпеки виключно репресивними методами не вдається. Відтак місцева громада має зрозуміти, що лише розпочавши відкритий діалог із представниками усіх без винятку соціальних груп, що сприймаються громадою як загроза, можна намітити шляхи вирішення цих проблем.
Разом з тим, важливим результатом дослідження є й виявлення факту відсутності у майже половини жителів міста сформованої думки/позиції щодо зазначених категорій осіб, що створює сприятливі умови для проведення заходів (наприклад, інформаційних кампаній за результатами спільної корисної діяльності тощо) з формування позитивного іміджу цих вразливих категорій.
Публікації по темі:
https://pl.npu.gov.ua/news/pres-konferencziya/pravooxoronczi-deputati-faxivczi-riznix-galuzej-i-predstavniki-neuryadovix-organizaczij-obgovorili-rezultati-socziologichnogo-doslidzhennya-dumki-poltavcziv-pro-faktori-shho-vpivayut-na-vidchuttya-bezpeki/
http://www.lightofhope.com.ua/news/open/267?fbclid=IwAR0qkW9TvtP9o3i_az9NSJDF7B9h1GDOrw98Cm9XI3bT_n-g8qb7PvO5Gr0
~~
Дослідження проведено за фінансової підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародний фонд “Відродження”
