Документалістика війни. Як працює BABYLON’13 після повномасштабного вторгнення

Сашко Кульчицький

«Давай зараз, бо завтра їду на Південь знімати розмінування», – каже Андрій Котляр, коли домовляємось дзвінок. Андрій – один з координаторів спільноти BABYLON’13. Останні 100 днів вони безперервно документують реалії війни, сміливість українців та злочини росіян. Виїзди, обробка і монтаж, нові виїзди. Так по колу.

З квітня «Відродження» надає підтримку спільноті BABYLON’13. Ми поговорили з Андрієм про те, як змінилась робота об’єднання після початку повномасштабного вторгнення і як документалістика протидії інформаційному впливу росії.

Спільнота BABYLON’13 виникла під час Революції Гідності. Кінематографісти прагнули зафіксувати все, що відбувалось на Майдані, показати народження і розвиток громадянського суспільства. З початку російсько-української війни у 2014 включилися у її документування. А після повномасштабного вторгнення росії у 2022 в рази наростили свої спроможності.

 «Нам було легше, ніж багатьом колегам-кінематографістам. Не можна сказати, що ми були готовими – до такого неможливо бути готовим. Але ми вже мали досвід зйомки війни з 2014 року, контакти з волонтерами і військовими, розуміли, як все це працює», – пояснює Андрій.  

Найголовнішою задачею в лютому було евакуювати частину людей, що жила поряд з місцями активних бойових дій, а також відзняті раніше матеріали. BABYLON’13 запрацював на два офіси: один у Києві, інший – у Львові.

В перші тижні великої війни команда об’єднання зросла в декілька разів – приєдналося багато з тих, хто протягом 8 років мав досвід співпраці з BABYLON’13, але не був у спільноті постійно. Сьогодні «вавилонян» вже більше 40 чоловік – режисери, оператори, монтажери, звукорежисери, продюсери. Раніше більшість з них працювали у відеопродакшинах, але в такий час вирішили спрямувати таланти на щось важливіше – документування великої війни.

«BABYLON’13 – це ж також і платформа для самовираження. Ти приходиш, а в тебе вже є глядач, який тебе дивиться. Тому кінематографісти приходять до нас», – каже Андрій. Очевидний плюс зростання команди – можна покривати більше тем, героїв, локацій. Мінус – у спільноти не було ані достатньої кількості техніки, ані логістичної можливості покривати роботу 8-10 знімальних груп одночасно.

Перші гроші для забезпечення роботи BABYLON’13 зібрав шляхом фандрайзингу – це дозволило закупити камери і найнеобхідніший реманент. Частину камер безкоштовно передали європейські кінематографісти, американський благодійний фонд передав два авто. Пізніше з’явилася і грантова підтримка: спершу від International Media Support Foundation, а пізніше від Міжнародного фонду «Відродження». Наш фонд підтримав BABYLON’13 у тому, щоб закупити пальне, бронежилети, протигази та костюми хімічного захисту та виплатити невеликі стипендії членам знімальних груп. «У кінематографістів нечасто є велика фінансова подушка. З 24 лютого індустрія зупинилася, державна підтримка через УКФ і Держкіно зупинилася. Тому навіть невеликі стипендії дозвляють їм триматися на плаву», – пояснюють у BABYLON’13.

Про що зараз знімає BABYLON’13? Зйомки не мають одного чіткого фокусу. Увесь контент має бути вдумливим, розвивати критичне мислення, допомагати важливим ініціативам – оце й усі тематичні обмеження. «Ми знімали військові речі, знімали про евакуацію, гумнаітарні вантажі, військовополонених і багато іншого. Є режисери, які працюють лише з темою біженців і тимчасово-переміщених осіб, є ті, хто працюють на лінії фронту. Є ті, які ведуть своїх героїв, яких вони знімали ще у 2014 році і зараз знову продовжиди їх історію. Окрема велика серія присвячена Маріуполю. Наш слоган – «cinema of civil society». Об’єднання українців – це завжди цікава тема. Чи це фонд допомоги армії, чи фонд допомоги паліативним хворим – це наші теми. Все, що стосується громадянського суспільства – нам цікаве» – говорить Андрій Котляр.

Місця зйомок BABYLON’13 розкидані по всій країні – сьогодні працюєш у Харкові, завтра у Львові, післязавтра на Півдні. Це ускладнює координацію, але все працює завдяки самоорганізації. «Ми не працюємо в телевізійному стандарті, коли є редакторська група, яка ставить усім задачі. В нас творчі люди, вони працюють у тих сферах, які їм цікаві, часто їм не потрібно ніякої допомоги, крім логістичної. В складніші процеси ми включаємось, але допомагаємо, а не керуємо процесом замість режисерів», – пояснює структуру роботи Андрій.

Всі знімальні групи, які зараз виїжджають на зйомки в сторону Сходу і Півдня комплектуються бронежилетами, касками, протигазами, тактичними аптечками. Зараз BABYLON’13 може забезпечити захистом одразу 20-25 людей, що паралельно зніматимуть у різних гарячих точках. Об’єднання хотіло би мати броньовану автівку, проте це виглядає малодосяжною метою зараз – занадто дорого.

Темпи, в яких працює BABYLON’13, більш ніж вражають. За 100 днів війни вони виклали понад 150 відеороликів на своєму каналі, велетенська кількість знятого знаходиться в роботі. Багато матеріалів знімалися з домовленостями, що відео вийде не раніше, ніж за кілька років. Керівник об’єднання Володимир Тихий навіть встиг змонтувати першу повнометражну документалку – «Один день добровольця» буде презентовано на фестивалі в Шефілді. Ще 4 повнометражних фільма BABYLON’13 зараз в роботі.  

«Це все допомагає Україні в інформаційній війні і показує героїзм українців. Дуже важливо утримувати фокус на Україні всіма можливими способами, в тому числі й кінематографічними. Україна має бути присутньою на всіх культурних майданчиках. Ми будемо робити це на своєму мікрофронті, – пояснює Андрій. – Ми маємо пояснити європейцям, що неможливо толерувати насилля, толерувати військові злочини, навіть якщо тобі потрібні газ і нафта. Бо непокаране зло завжди повертається сильнішим». 

Фото з facebook-сторінок BABYLON’13 та Андрія Котляра

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: