Одна з переваг бути інституційним партнером Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU) – це мати можливість навчатися чомусь новому. Кризовим комунікаціям, адвокації, фінансовому менеджменту чи стратегічному плануванню – усім тим речам, які потрібні громадським організаціям, що хочуть бути ефективними та творити якісні зміни у своїй сфері. Саме тому наша Екологічна Ініціатива, яка покликала розвивати громадський сектор у сфері екологічної політики, надає можливості такого навчання своїм грантерам.
Щороку EPAIU проводить з десяток тренінгів, семінарів та індивідуальних консультацій з експертами для своїх грантерів. Плани на 2022 рік були не меншими, проте через повномасштабне вторгнення росії довелося відкласти усе заплановане та переорієнтувати ресурси Ініціативи на інші потреби. Загалом, як і всім у громадському секторі. Попри це, Ініціатива продовжує підтримувати свою інституційну когорту та проєкти від нових організацій, які працюють з довкіллєвими проблемами на сході та півдні України. І, звісно ж, шукає можливості для їхнього розвитку.
Однією з таких можливостей стала чотириденна Аналітична школа для екоактивістів, яку Ініціатива провела 8-11 листопада за фінансового сприяння Швеції. Серед її учасників та учасниць – члени організацій, які отримали підтримку в рамках інституційних грантів і окремих конкурсів та займаються адвокацією, співпрацюють з органами місцевої та державної влади і прагнуть просувати якісні зміни у сфері охорони довкілля зараз та у процесі відновлення України.
«Ми вирішили, що нашим організаціям, які часто займаються адвокаційною роботою, варто було б підвищити свій рівень обізнаності в тому, як проводити аналітичну й дослідницьку діяльність», – пояснює Тетяна Кухаренко, керівниця Екологічної Ініціативи, менеджерка Демократичної програми Міжнародного фонду «Відродження», – «Частина проєктів наших грантерів привʼязана до воєнної тематики, до того що відбувається з нашим довкіллям під час війни. Тож вони зможуть застосувати набуті знання для того, щоб аналізувати ці процеси.».
Партнером Школи стала Ініціатива з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку також реалізовує Фонд «Відродження» за підтримки Швеції. За рахунок цього партнерства тренерами Школи стали спеціалісти й спеціалістки з українських аналітичних центрів Сedos, Texty.org та Центру демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва, а також запрошені експерти й викладачі Києво-Могилянської академії. Тож Школа іще на етапі ідеї обіцяла бути драйвовою та цікавою.
Чому навчались?
Основним завдання Школи було навчити екоактивістів базовим навичкам роботи з інформацією на усіх етапах створення аналітичного дослідження, яке зможе релевантно впливати на формування і корегування державних політик.
«Аналітичний процес завжди є експертно-інформаційним супроводом для будь-якої державної політики. Чим поширеніша практика такої аналітичної роботи буде в суспільстві, чим більше джерел аналітичної інформації, експертних оцінок і прогнозів у нас буде, тим більше шансів, що вдасться усвідомленіше вибудовувати, реалізовувати і корегувати державну політику.» – пояснював учасниками тренер школи Роман Кобець, експерт з розробки державної політики Офісу ефективного врядування, викладач шкіл публічного управління Українського католицького університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Зрозуміти запит, визначити проблему, підібрати методику, написати якісний і цікавий текст та правильно його подати – усі ці складові дослідницької та комунікаційної роботи тренери й тренерки Школи намагались розкрити протягом чотирьох днів навчання.
Разом з Романом Кобцем учасники й учасниці Аналітичної школи вивчали специфіку роботи державної політики, вчились будувати структуру аналітичного дослідження, працювати з основними джерелами та презентувати результати дослідження для тих людей, які приймають рішення в сфері державної політики. Пан Роман намагався донести учасникам Школи просту думку: «Аналітика – це необхідна компонента будь-якої зрілої організації, яка намагається перейти від конкретних, базових ініціатив до комплексного вирішення проблем на своїй території чи в межах всієї країни.».
Основна складова аналітичного дослідження – це робота з даними. Важливі моменти, які варто враховувати при аналізі якісних та кількісних даних, учасники Школи розбирали з аналітиками Сedos та Центру демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва. Іван Вербицький та Юлія Назаренко (Сedos) навчали роботі з якісними даними, глибинними інтерв’ю та фокус-груповими дискусіями. Щоб закріпити отримані знання учасники мали самостійно сформулювати дослідницькі питання, визначити потенційних респондентів та оптимальний метод роботи із ними.
Про кількісні дослідження та специфіку роботи з такими даними розповідав Андрій Сухарина, аналітик Центру демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва.
Розмов про дані на Аналітичній школі не може бути забагато. Особливо, якщо це розмови про інструменти та принципи їх аналізу, структурування та візуалізації, які пояснював Денис Губашов, аналітик Texty.org.ua. Разом із тренером учасники та учасниці Школи також вчились подавати своє дослідження так, аби воно відповідало потребам визначеної аудиторії – чи то органам місцевої влади, чи то Офісу Президента, чи навіть більше – міській спільноті.
На етапі, коли завершується основна робота з джерелами, респондентами та отриманими даними, постає нове питання: як же написати хороший аналітичний текст? Власне, про те як писати цікаво, просто та змістовно учасникам Школи розповідав Роман Кульчинський, головний редактор Texty.org.ua.
Не менш важливою складовою навчання була робота зі створення грантових заявок на дослідження, адже будь-яка аналітика потребує ресурсів на її створення. Практичними порадами щодо цього ділились Софія Голота, керівниця «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» фонду «Відродження», та Олена Рибій, старша програмна фахівчиня з розвитку мереж і коаліцій Програми «Долучайся!» (USAID/ENGAGE).
На думку керівниці Екологічної Ініціативи Тетяни Кухаренко, найкращим результатом чотирьох днів цього інтенсивного навчання стануть якісні та дієві дослідження: «Ми сподіваємось, що ті представники й представниці організацій, які побували у нас на Школі все-таки застосують нові знання, і що у них зʼявиться розуміння як застосовувати розроблені аналітичні продукти на різних етапах політичного циклу».
А поки учасники Школи працюватимуть над своїми майбутніми дослідженнями, ми тішитимось їхніми відгуками.
Матеріал підготовлено в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
