Мови етнічних меншин мають велике значення, а права громадян, які ними користуються, необхідно поважати. У той же час, саме державна мова єднає суспільство та дає змогу громадянам брати участь в економічному та політичному житті своєї країни. Уряд України має право, більше того – він зобов’язаний, забезпечити якісне вивчення громадянами української мови.
Мови етнічних меншин мають велике значення, а права громадян, які ними користуються, необхідно поважати. У той же час, саме державна мова єднає суспільство та дає змогу громадянам брати участь в економічному та політичному житті своєї країни. Уряд України має право, більше того – він зобов’язаний, забезпечити якісне вивчення громадянами української мови.
КИЇВ – Освіта в наші дні є однією з небагатьох сфер життя, врегулювання якої до цього часу вважається суто суверенною справою держави, відповідати за яку повинні національні уряди, а в багатьох країнах – навіть місцеві органи влади. Але здається, що в сучасному світі жодне питання не має імунітету від політичних маніпуляцій. Зокрема, це стосується нового Закону України про освіту, який став об’єктом жорсткої критики не так в Україні, як у деяких сусідніх державах.
Закон, ухвалений минулого місяця Верховною Радою, є продуктом тривалого та інклюзивного політичного процесу. Одне з його положень, викладене у ст. 7, зазначає, що навчання для учнів шкільних та студентів вищих навчальних закладів повинне відбуватися українською мовою. Можна сказати, що зміст статті 7 відповідає європейським нормам. Більш важливим, можливо, є той факт, що цей закон допоможе усім громадянам України, включно з тими, хто розмовляють мовами етнічних меншин, краще інтегруватися до українського суспільства.
За старої освітньої системи, деякі діти отримують повну шкільну освіту (11 років навчання, які будуть подовжені до 12 років відповідно до нового Закону) мовою відповідної етнічної меншини – у більшості випадків мова йде про навчання російською, але також і угорською чи румунською мовою. Наразі це близько 400000 учнів. Зазвичай, ці діти отримують повну шкільну освіту, не володіючи українською мовою навіть на побутовому рівні, хоча це мова, якою країна веде свої справи.
Фактично, лише за результатами цього року, понад 50% усіх випускників шкіл, в яких викладання ведеться угорською мовою, не склали тести з української мови. Не маючи змоги вступити до українських вузів, їх єдиною можливістю у подальшому житті стане пошук роботи за місцем проживання, яка потребує лише шкільної освіти і допускає використання угорської мови, або переїзд до Угорщини.
Освітня реформа змінить ситуацію. Починаючи з 2020 р., після трирічного перехідного періоду, мови етнічних меншин будуть використовуватися як основна мова викладання лише в дитячих садках та початкових класах школи, після чого (після чотирьох класів школи) основною мовою викладання має бути українська. Деякі школи для представників корінних народів – таких, як кримські татари – зможуть працювати за старою системою, але більшість школярів отримуватимуть освіту українською мовою, як передбачено новою системою.
Такі зміни допоможуть ліквідувати фактичну сегрегацію громадян, які користуються мовами етнічних меншин, та об’єднати українське суспільство, що є критично важливим для функціонування сильної життєздатної демократії. Новий закон надасть усім студентам, включно з представниками етнічних та мовних меншин, можливості не лише для успішної інтеграції до ринку праці, а і для більш повної участі у роботі українських демократичних інститутів, у тому числі – через роботу на державній службі. Відповідно, у такий спосіб вони матимуть змогу, зокрема, активніше представляти інтереси своїх етнічних груп.
Слід також зазначити, що новий закон зменшує обсяги використання мов меншин у навчальному процесі, але не виключає їх повністю з навчального процесу. Навчання мовам меншин буде забезпечуватися в окремих класах та групах, а деякі програми допускатимуть навчання кількома мовами. Наприклад, якщо громадянин-носій угорської мови бажатиме вивчати угорську літературу, він матиме можливість робити це рідною мовою.
Загалом, новий Закон України «Про освіту» максимально враховує інтереси усіх зацікавлених сторін. Незважаючи на це, сусідні країни свідомо спотворюють його значення та стверджують, що він якимось чином становить загрозу для етнічних меншин у нашій країні. І вони готові покарати за це Україну.
Петер Сіярто, Міністр закордонних справ Угорщини, заявив, що Угорщина блокуватиме інтеграцію України до Європи, якщо до нового закону про освіту не будуть внесені зміни. «Ми можемо гарантувати, що це буде дуже болісно для України», додав пан Сіярто. Окрім цього, пан Сіярто разом зі своїми колегами з Румунії, Болгарії та Греції також озвучив свою незгоду з українським законом перед Радою Європи та Організацією з безпеки та співпраці в Європі.
Окрім цього, Президент Румунії скасував свій візит до України, який був запланований на цей місяць, та відкликав своє запрошення для Голови Верховної Ради України відвідати Бухарест. І, можливо, найбільш зловісними є закиди Міністра закордонних справ Росії, Сергія Лаврова, який звинуватив Україну у спробах «українізувати» свою освітню систему, порушуючи Конституцію та міжнародні угоди України.
Окрім очевидного невірного тлумачення нового закону, такий підхід з боку зазначених країн є абсолютно лицемірним, оскільки саме країни, які наразі нарікають на нові мовні норми в Україні, мають схожу систему освіти. Угорщина є домом для приблизно 8000 українців, але в ній немає жодної української школи. Те саме стосується Росії, де українська громада нараховує понад 2 мільйони осіб. У Румунії, де проживають приблизно 50000 українців, працює лише одна українська школа.
Уряд України заявив, що новий закон буде надано на ознайомлення Раді Європи, що дозволить Венеціанській комісії перевірити його відповідність стандартам Ради Європи. Президент Петро Порошенко пообіцяв розглянути можливість внесення змін до Закону про освіту в залежності від висновків Комісії.
У той же час, виходячи з положень ст. 8 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ухваленої Радою Європи та ратифікованої Україною, можна очікувати, що необхідності у внесенні змін до закону не буде. У даній статті Хартії зазначено, що система, яка гарантує достатнє вивчення мов меншин у звичайних школах (в окремих класах) є прийнятною лише у форматі окремих шкіл з викладанням мовами меншин. Окрім цього, Хартія визначає, що для середньої освіти достатнім є гарантувати «викладання відповідних регіональних мов чи мов меншин» – викладання цими мовами інших предметів не вимагається – «як складову частину учбової програми».
Незалежно від очікуваних висновків Венеціанської комісії, реакція сусідів України є серйозною проблемою, оскільки вона являє собою неприховану спробу маніпулювати внутрішніми справами України через залякування. Україна, яка була окупованою протягом понад 300 років своєї історії, з власного досвіду знає, що означає загроза існуванню власної мови. Навіть Уряд України скинутого Президента Віктора Януковича намагався знизити статус української мови у 2012 році, проводячи політику «русифікації» за підтримки Російської Федерації.
Українська мова є державною мовою України так само, як російська – державна мова Росії, угорська – державна мова Угорщини, а румунська – державна мова Румунії. Мови етнічних меншин мають велике значення, а права громадян, які ними користуються, необхідно поважати – саме це і забезпечує новий Закон України про освіту. У той же час, саме державна мова єднає суспільство та дає змогу громадянам брати участь в його житті. Уряд України має право, більше того – він зобов’язаний забезпечити належний рівень володіння державною мовою усіма громадянами.
Переклад
Автор: Олександр Сушко
Оригінал тексту англійською за посиланням: https://goo.gl/uZc8aA
