23 Квітня 2026, 12:09 0 Друга Регіональна конференція Рад з питань внутрішньо переміщених осіб відбулася 21 квітня у Черкасах. Представники Рад ВПО територіальних громад, обласної та місцевої влади, громадських організацій зустрілися, щоб підбити підсумки роботи за рік й окреслити спільні підходи до інтеграції переселенців. Захід організувала ГО «Сталий розвиток держави» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
На Черкащині офіційно зареєстровано 140 979 внутрішньо переміщених осіб, 100 045 із яких залишилися на тривале проживання. Більшість — з Донецької та Харківської областей. Спочатку через область пройшло близько трьох мільйонів людей, частина — виїхала далі, частина — залишилася. Головні запити — це житло й робота, і вже після цього освіта та медицина. Саме навколо цих чотирьох напрямків і вибудовувалася робота на конференції.
Вимушені переселенці як повноправні жителі регіону
Область іде далі від гуманітарного реагування: переселенців розглядають як повноправних жителів регіону.
— Для нас це вже черкащани. Ми зацікавлені в тому, щоб кожна людина, яка є економічно активною, була зайнята, — сказала перша заступниця голови Черкаської ОВА Наталія Кравченко.
За два роки системної роботи ГО «Сталий розвиток держави» з Радами ВПО охопила понад 450 учасників із понад 15 громад. Спочатку було навчання: пояснювали членам рад, що входить до їхніх функцій і куди спрямовувати енергію. Потім проводили воркшопи з фандрайзингу, оцінки потреб, проєктної реалізації.
— Ми переходимо від питання “чому не працює, де брати кошти” до питання “що треба робити зараз і хто це буде робити”, — підсумувала керівниця проєкту Олеся Воронцова.
Одним із результатів такого підходу є працевлаштування шістьох осіб на громадські роботи в Слобідській громаді через центр зайнятості: вони плетуть маскувальні сітки та шиють одяг для військових. Воронцова наголошує, що всі успішні кейси стали можливими лише в співпраці з обласною та міською владою.
Системні зміни та еволюція дорадчих органів
Для Міжнародного фонду «Відродження», який фінансував обидва проєкти, такий формат не випадковість. Програмна менеджерка фонду Вікторія Стократюк зазначила, що присутність на конференції представників влади, громадського сектору та рад ВПО одночасно — це і є головний показник результату.
— Ми намагаємося не заходити просто з якимось проєктом, аби його зробити. Для нас важливо робити системні зміни на рівні громад, — сказала вона.
Паралельно змінювалися й самі ради. Перша каденція обласної Ради ВПО була часом запитань — «навіщо ми взагалі потрібні?». Тепер рада формує пропозиції до законопроєктів, що регулюють діяльність переселенців. До оновленого складу увійшли представники громадських організацій і благодійних фондів.
— Це люди, які хотіли щось зробити без очікування чогось особисто для себе, — сказав голова обласної Ради з вирішення питань ВПО Віталій Полтавець.
Тепер завдання — передати цей досвід радам у менших громадах.
Фінансова підтримка та виклики у житловому питанні
На рівні міста Черкаси підтримка ВПО розвивалася власним шляхом. 2022 року через міський гуманітарний штаб пройшло 50 000 осіб. Сьогодні в місті проживає 27 000 вимушених переселенців. Черкаси першими в Україні запровадили безповоротну фінансову підтримку підприємцям, які постраждали від обстрілів, а з 2023 року компенсують вартість генераторів та інверторів для бізнесу.
— Усе, що в силах міської влади — ми робимо. Є політична воля і міського голови, і депутатського корпусу, — зазначила заступниця міського голови Марина Гаркава.
Проте є питання, яке місто не може вирішити самостійно, а саме житло. Черкаси мають готовий проєкт нового житлового комплексу, землю та підтримку міського голови, але досі не потрапляють до переліку міст, які можуть подавати заявки на державні програми будівництва. Таку саму проблему підтвердив директор департаменту соціальної політики міської ради Сергій Рубан:
— Ми відкриті, прозорі, максимально готові, щоб сюди приходили ресурси.
Він звернувся до учасників із проханням допомогти налагодити комунікацію з військово-цивільними адміністраціями окупованих міст, оскільки там є заморожені бюджети розвитку, які можна скерувати на будівництво житла.
Гаркава також звернулася до учасників із запитом — ділитися інформацією про доступні європейські фонди. Центральні області України системно випадають із таких програм.
— Підпадає захід України. Чомусь оминають центр, — зазначила вона.
Соціальний захист та обласні програми підтримки
На обласному рівні соціальна підтримка має ширший масштаб. Область веде інтегровану соціальну базу щоденно. Є 35 місць тимчасового проживання, у перспективі — 50. Понад 400 осіб, які потребують постійного стороннього догляду, розміщено в інтернатних закладах. Із 2025 року діє окрема обласна програма підтримки ВПО — бюджет на 2026 рік становить 222 млн грн з усіх рівнів. За програмою житлових ваучерів для захисників із числа ВПО: з 1 091 поданої заявки опрацьовано 980. Серед пріоритетів формування фонду соціального житла та розміщення ще 4 500 осіб, які потребують супроводу, розповів керівник департаменту соціальної політики і захисту населення Черкаської ОВА Руслан Чикало.
Ринок праці: гранти, навчання та інструменти зайнятості
Окрім житла, ключовим залишається питання зайнятості. Центр зайнятості фінансує громадські та суспільно-корисні роботи — мінімальна ставка 8 640 грн, яку установа може покривати на 100%. Допомога по безробіттю — три місяці, до 8 647 грн. При працевлаштуванні ВПО центр компенсує роботодавцю три місяці зарплати, при інвалідності — шість. Гранти на власну справу — від 200 000 до 8 млн грн, ваучер на навчання — до 33 000 грн та компенсація проживання та проїзду. У 2025 році через програми центру пройшло понад 1 000 переселенців, а понад 100 ветеранів стали підприємцями.
— Я впевнений: за три місяці ми знайдемо роботу. Але має бути бажання людини, — сказав директор обласного центру зайнятості Олександр Джур.
Черкаська міська рада паралельно розробляє механізми грантової підтримки ветеранів і членів їхніх сімей — значна частина яких також є переселенцями. Крім того, місто оновлює стратегію розвитку і вимагає включити до стратегічного комітету представників ВПО.
— Дуже важливий погляд збоку. Досвід людей, які розвивали свої міста і тепер аналізують Черкаси з іншої точки зору, — пояснила директорка департаменту економіки та розвитку міської ради Ірина Удод.
Активні вимушено переміщені особи як ресурс громади
Водночас є категорія, яку у фокусі підтримки часто оминають, а саме економічно активні переселенці. Саме на них акцентувала керівниця з розвитку ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» Олена Головкіна.
— 80% людей працевлаштовані, забезпечують сім’ї. Вся увага йде на вразливі категорії. Але втома настає у всіх, — зазначила вона. — Таких людей у регіоні більше, ніж здається. У Золотоноші приймає пацієнтів хірург-переселенець — до нього вже черга. У Калинопільській громаді працює травматолог, до якого їдуть із Черкас.
Черкаська агенція регіонального розвитку фіксує: регіон отримав фахівців, яких не вистачало роками, але ще не навчився системно їх залучати.
— Коли в 2022 році ми реєстрували людей, не подивилися, хто до нас приїхав: чи це лікарі, чи економісти, чи проєктні менеджери, — визнала керівниця агенції Ілона Приходько.
Цю думку підтримала і Головкіна: ради ВПО мають стати інструментом, який з’єднує таких людей із громадою та владою.
— Ради ВПО перетворюються на місток між владою і громадою. Якщо наші зусилля будуть спільними — картинка зміниться, — резюмувала вона.
Те, що відбувається на Черкащині, помічають і ззовні: організації із заходу України почувши про місцевий досвід — координаційний центр, центр зайнятості, шелтери, відкритість влади — не вірять.
— Вони кажуть, що це не може бути. Я кажу: приїжджайте, ми покажемо, — додала Головкіна.
Захід реалізується в межах проєкту “Активізація Рад ВПО громад Черкащини: навчання, підтримка, нетворкінг” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Партнерами проекту є РАДА ВПО при Черкаській обласній державній адміністрації, Cherkasy Regional Development Agency, ГО “Асоціація “Відродження та розвиток”. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
