Що робити з викликами у громаді? Варіант А – чекати, поки їх вирішать за тебе. Варіант Б – діяти. Грантери проєкту «Імпульс» обрали друге. Під час війни вони працюють у Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Черкаській, Сумській та інших постраждалих від війни областях, запускаючи рішення для стійкості та відновлення громад. Свої напрацювання вони представили на панелі «Кейси стійкості» під час XIV Форуму громадянського суспільства.
Захід пройшов в межах проєкту «Імпульс», який реалізують Міжнародний фонд «Відродження» та Фонд Східна Європа за підтримки Норвегії і Швеції. Сьогодні проєкт об’єднує понад 100 організацій із 15 регіонів України, і ця мережа продовжує зростати. Під час панелі своїм досвідом відновлення поділилася частина інституційних грантерів проєкту.
Ці кейси можуть стати орієнтиром для громад, які шукають партнерів і працюючі рішення для подібних викликів.
ГО «Екосенс»
Проблема: екобезпека
Прифронтові громади Запорізької області опинилися під одночасним тиском екологічних і соціальних викликів. Ризики, пов’язані з окупацією Запорізької АЕС, загрози радіаційній безпеці, погіршення доступу до води, деградація природних ресурсів. Паралельно громади стикаються з високим рівнем стресу, розривом соціальних зв’язків і браком інструментів для участі у відновленні.
На цьому фоні в регіоні не вистачало системної роботи, яка поєднувала б екологічну безпеку, відновлення довкілля, залучення людей до рішень і координацію між владою, громадським сектором і жителями громад.
Рішення
Громадська організація «Екосенс» працює на кількох рівнях: від аналітики і досліджень до практичних дій у громадах. Організація збирає та аналізує дані про стан довкілля і процеси відновлення, зокрема через ресурс «Віднова.Інфо», і перетворює їх на рекомендації, стратегії та практичні матеріали, які використовують громади й органи місцевого самоврядування.
Паралельно команда працює в полі: проводить освітні заходи, відновлює малі річки, висаджує рослини, запускає спільні ініціативи з мешканцями. Окремо «Екосенс» допомагає людям боротися зі стресом через турботу про довкілля.
Для координації зусиль організація ініціювала створення Ради відновлення Запоріжжя, платформи, де взаємодіють громадські організації, експерти й місцева влада. Крім того, команда залучає мешканців до прийняття рішень через опитування, фокус-групи та навчання інструментам участі, а також створює майданчики для діалогу між громадою та владою.
Такий підхід дозволяє поєднати екологічні рішення, участь людей і міжсекторальну співпрацю в єдину систему роботи з відновленням громад.
Як у цьому допомагає проєкт «Імпульс»
Інституційна підтримка від «Імпульсу» дозволяє «Екосенсу» посилити аналітику, розширити співпрацю з громадами й місцевою владою та активніше впливати на рішення на регіональному і національному рівнях. Команда зберігає фокус на довкіллі, кліматі та зеленому відновленні, водночас масштабуючи свою роботу. Це означає більше можливостей перетворювати експертизу на конкретні рішення і залучати людей до процесів відбудови.
Центр інноваційного розвитку «Персона»
Проблема: слабкі звʼязки
Павлоградська громада Дніпропетровської області різко змінилася за час повномасштабної війни: місто прийняло понад 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб, зросло навантаження на соціальну інфраструктуру, посилилося відчуття нестабільності через регулярні обстріли. У цих умовах дорослим і дітям бракує безпечного спільного простору, де можна взаємодіяти, спільнотворити, отримувати підтримку і включатися в життя громади.
Окремим викликом стали незбудовані зв’язки між різними групами: місцевими мешканцями, ВПО, громадськими організаціями, владою. Без середовища для взаємодії і довіри складно будувати довготривалі рішення і запускати спільні ініціативи.
Рішення
Центр інноваційного розвитку «Персона» відповів на цей запит через створення інтеграційного простору, який став точкою збору для громади і сформувався у власну екосистему. Тут проходять освітні, культурні та психологічні заходи, працюють волонтерський хаб, освітній центр «Змістовно», психологічно-соціальний центр, молодіжні гуртки, а також бібліотека і музей, евакуйовані з Авдіївки.
Паралельно команда вибудувала систему роботи з громадою: провела партисипативну оцінку потреб, на її основі розробила стратегію розвитку на 2023–2027 роки, залучила партнерів й активізувала громадську взаємодію.
Також важливим напрямком «Персони» є робота з дітьми та підлітками. Простір став місцем регулярних занять і подій, які відвідують сотні дітей щомісяця. У безпечному офлайн-середовищі вони можуть розвиватися і отримувати підтримку, що особливо важливо в умовах війни.
Через освітні програми, гуртки, табори і відкриті заходи команда підтримує дітей і дорослих, які хочуть вчитися і діяти для змін у своїй громаді. Такий підхід змінює роль жителів: через волонтерство, спільні проєкти і регулярну взаємодію вони стають прямими учасниками процесів відновлення і розвитку.
- Читати кейс:
Люди, довіра і спільні дії: як «Персона» формує екосистему громадських активностей в Павлограді
Як у цьому допомагає проєкт «Імпульс»
У Павлограді «Імпульс» підсилює роботу «Персони» на рівні всієї громади і району. Йдеться про розвиток організаційної спроможності, щоб команда могла стабільно працювати з людьми, партнерами і місцевою владою, а не лише реагувати на окремі запити. Один із ключових напрямів — адвокація на місцевому рівні. Команда допомагає жителям формулювати свої потреби і доносити їх до влади, а також запускає адвокаційні кампанії, щоб рішення в громаді ухвалювалися з урахуванням позиції жителів.
Громадська організація «Асоціація “Відродження та розвиток”»
Проблема: розірвані громади
Після початку війни у 2014 році та її ескалації у 2022-му громади Донеччини і Луганщини втратили значні території. Разом із тим їм загрожувала й втрата зв’язків між людьми, інституційної пам’яті та спільного бачення майбутнього цих регіонів. Жителі регіонів роз’їхалися по різних містах, багато ініціатив зупинилися, а питання відновлення залишаються відкритими: хто і як буде повертатися, як працюватимуть інституції, на чому будувати розвиток.
Паралельно громади, які приймають ВПО, часто не мають достатньої підтримки і доступу до ресурсів, особливо за межами обласних центрів. Це ускладнює інтеграцію людей і довгостроковий розвиток людського потенціалу.
Рішення
АВТР працює з цими викликами через поєднання діалогу, аналітики і підтримки громад. Ключовим інструментом роботи стали «Студії Сходу» — регулярні зустрічі, де активісти, експерти і представники влади разом напрацьовують підходи до повоєнного врядування, відновлення інституцій і участі людей. Результати цих обговорень оформлюються в аналітичні матеріали, які узагальнюють ці напрацювання і можуть використовуватися іншими громадами.
Зараз АВТР базується в Черкасах і працює з громадами Черкаської області, зокрема поза обласним центром. Тут організація надає консультації, проводить навчання, допомагає налагоджувати партнерства і передає свій досвід роботи з релокованими спільнотами. При цьому їхній фокус ширший — це також Донеччина і Луганщина, звідки походить команда і з якими вони продовжують працювати на рівні бачення відновлення.
Окремий напрям — адаптація внутрішньо переміщених людей. У першому ж проєкті в Черкасах команда допомогла інтегруватися понад 400 ВПО і 180 дітям. Частина цих людей згодом долучилася до рад ВПО, ініціює локальні зміни і співпрацює з владою, стаючи учасниками процесів у громаді. Такий підхід дозволяє поступово відновлювати спільноти і здатність громад діяти самостійно в умовах воєнних викликів.
- Читайте також:
Вистояти, щоб формувати майбутнє: як після двох релокацій АВТР посилює вплив і розвиває громади
Як у цьому допомагає проєкт «Імпульс»
«Імпульс» дає АВТР стабільність і ресурс для довгострокової роботи — те, чого зазвичай бракує в умовах війни. Завдяки цьому команда може не зупиняти діяльність і системно працювати з громадами, які потребують розвитку. Паралельно організація розвиває власну спроможність і поглиблює співпрацю з громадами — через регулярну взаємодію, довіру і спільну роботу над рішеннями. Це дозволяє громадам не залишатися наодинці з викликами, а мати підтримку і можливість рухатися далі.
«Центр соціального добробуту “Доброчин”»
Проблема: залучення молоді
У громадах Чернігівської області, зокрема прикордонних і тих, що пережили окупацію, відновлення визначається в меншості ресурсами, у більшості – людьми. Молодь залишається, але часто не має реальних інструментів впливу і досвіду участі. Залучення до життя громади нерідко формальне, без можливості пройти повний цикл від ідеї до реалізації.
Також бракує довіри і сталої взаємодії між молоддю, громадськими організаціями і владою. Без цього складно формувати довгострокові зміни і спільну відповідальність за розвиток громад.
Рішення
«Доброчин» працює з цим через практичне залучення молоді до дій у громаді. Учасники не лише навчаються, а реалізують власні ініціативи від ідеї до звітування і публічної презентації результатів. Підтримка вибудувана як система тренінгів, мінігрантів і постійного супроводу.
У громадах з’являються конкретні ініціативи: молодіжні простори, медіа, клуби, локальні проєкти. Наприклад, у Менській громаді працює простір «МУР», у Городнянській — молодіжне медіа зі стримінгом подій місцевого самоврядування, у Бахмацькій — ініціативи, що призвели до створення учнівського самоврядування. У результаті молодь отримує досвід впливу: долучається до прийняття рішень, запускає власні проєкти і стає партнером для місцевої влади.
Як у цьому допомагає проєкт «Імпульс»
«Імпульс» дає «Доброчину» можливість працювати з громадами Чернігівщини системно. Команда посилює інституційну спроможність, розвиває адвокацію, комунікації і партнерства, щоб підтримка громад була стабільною і довготривалою. Фокус — на співпраці між громадськими організаціями і місцевою владою. Через освітні формати, практичну участь і підтримку ініціатив зростає залученість мешканців, формується довіра і з’являються сталі механізми взаємодії.
Фонд громади Вознесенська
Проблема: робота для ВПО
Після бойових дій у 2022 році Вознесенськ прийняв тисячі внутрішньо переміщених людей, які втратили роботу і звичний спосіб життя. Більшість приїжджала без ресурсів і з очікуванням швидкого повернення, але з часом стало зрозуміло, що частина залишиться в громаді надовго.
Ключовим запитом стала робота. Водночас виник розрив: досвід людей не відповідав можливостям місцевого ринку праці. У місті бракувало вакансій під їхні навички, а бізнес потребував інших спеціалістів.
Рішення
«Фонд громади Вознесенська» зробив ставку на перенавчання дорослих під реальні потреби місцевої економіки. Першими запустили курси з шиття під запит місцевих підприємств, які шукали працівників. Майже 100 людей здобули нову професію, частина з них працевлаштувалася, інші відкрили власну справу.
Згодом у громаді запустили близько 20 навчальних курсів — від SMM і цифрової грамотності до пекарської і кавової справи. У 2024 році навчання пройшли близько 400 людей, у 2025-му число учасників зросло. Програми адаптували під дорослих: із вечірніми заняттями або навчанням у вихідні, щоб поєднувати їх із роботою і побутом.
Навчання будують разом із бізнесом, програми змінюють під конкретні потреби роботодавців. Наприклад, у швейній галузі готують не універсальних спеціалістів, а людей під окремі операції, які реально потрібні місцевим підприємствам.
Як у цьому допомагає проєкт «Імпульс»
Участь в «Імпульсі» дозволяє фонду масштабувати підхід. Команда посилює управління, автоматизує процеси, розширює фінансування і розвиває програми, які відповідають реальним потребам громади. Паралельно фонд працює з владою і партнерами, щоб освіта дорослих стала частиною політики громади. Для цього створено робочу групу і ведеться адвокація на рівні міста.
У 2025 році команда розширила освітні, ветеранські, молодіжні та безпекові напрями, оновила інфраструктуру і заклала сталі механізми підтримки людей. У 2026 році цей підхід розширюватимуть. Фонд розвиватиме програми самозайнятості та підприємництва: навчання, консультації і менторську підтримку для запуску власної справи. Також у планах організації є запуск програми соціального шкільного підприємництва, створення дитячого простору в Центрі освіти дорослих і підготовка до відкриття бізнес-інкубатора.
