Переходимо до наступної номінації Премії Відкритого Суспільства. У номінації «Голоси Відкритого Суспільства» ми прагнемо відзначити ініціативи, які стали гучними голосами змін протягом останнього року. Номінанти записані у алфавітному, а не рейтинговому порядку. Оголошення переможців відбудеться вже 16 квітня.
Марія Берлінська
Марія Берлінська – засновниця Центру підтримки аеророзвідки та керівниця проєкту Victory Drones, найбільшої в Україні екосистеми для підготовки операторів безпілотників. Станом на березень 2026 року офлайн-курси пройшли понад десятки тисяч військових, а на онлайн-програми зареєструвалися понад 100 тисяч.
Паралельно вона веде публічну адвокацію в питаннях дронової стратегії та прозорості оборонних закупівель. Берлінська також є засновницею проєкту «Невидимий батальйон» і Жіночого ветеранського руху, ініціатив, що захищають права жінок у секторі безпеки.
Максим Буткевич
Максим Буткевич – правозахисник і журналіст, який вже понад 20 років працює у сфері правозахисту. Співзасновник відновленого Громадського радіо, Центру прав людини ZMINA, був одним з організаторів фестивалю Docudays UA. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил. У червні 2022 року він потрапив у російський полон, де провів 2,5 роки і був засуджений до 13 років позбавлення волі. 18 жовтня 2024 року його звільнили в межах обміну. Лавреат Національної правозахисної премії України, премії імені Анни Франк та чеської нагороди People in Need.
У 2025 році запустив авторський подкаст «Я чую інших» на «Громадському радіо», де піднімає питання правозахисту вразливих груп, виступав на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН у Нью-Йорку про порушення міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених і цивільних.
Павло Казарін
Павло Казарін – журналіст, публіцист, військовослужбовець. Народився у Сімферополі, після анексії Криму у 2014 році переїхав до Києва і став одним із найпомітніших голосів у дискусії про ідентичність, росію і майбутнє України. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних сил і служить донині.
У 2025 році Казарін отримав Шевченківську премію «Публіцистика воєнного часу в Українській правді». Зараз він продовжує писати про цю війну як солдат і публіцист.
Леся Литвинова
Леся Литвинова – волонтерка, засновниця благодійного фонду «Свої», ветеранка. У 2014 році вона відкрила один із перших у Києві хабів допомоги внутрішньо переміщеним особам. Згодом «Свої» переорієнтувалися на паліативну допомогу та онкологію, під час пандемії фонд забезпечував киснем хворих на COVID-19, а після 2022 року розширив роботу на поранених військових.
У травні 2023 року отримала поранення під Бахмутом і після демобілізації повернулася до управління фондом. Сьогодні вона вона поєднує операційне керівництво «Своїми», адвокацію розвитку паліативної медицини в Україні та публічну активність у питаннях підтримки важкохворих і поранених.
Володимир Миколаєнко
Володимир Миколаєнко – міський голова Херсона у 2014–2020. Після повномасштабного вторгнення Миколаєнко вступив до тероборони й залишився в окупованому місті. 18 квітня 2022 року його викрали росіяни за відмову очолити окупаційну «адміністрацію».
У камері в Херсоні, коли йому запропонували обмін, Миколаєнко поступився місцем пораненому прикордоннику й молодшому офіцеру поліції. Майже три з половиною роки він перебував у колонії в Пакіно на Владимирщині, де схуд до 45 кілограмів, але не погодився на співпрацю з окупантами. 24 серпня 2025 року його звільнили в рамках обміну.
Михайло Ткач
Михайло Ткач – журналіст-розслідувач, керівник відділу розслідувань «Української правди». Він досліджує корупцію, зловживання владою та схеми ухилення від відповідальності. Ткач є потерпілим у 12 кримінальних справах щодо перешкоджання журналістській діяльності.
У 2025 році найбільший резонанс викликали його матеріали про ізраїльські схованки бізнесмена Тимура Міндіча, схеми російського «тіньового флоту» з вивезення вкраденого зерна, невідповідні статки посадовців БЕБ, елітне будівництво віцепрем’єра Чернишова під час війни тощо. Інститут масової інформації втретє поспіль назвав Ткача журналістом року за версією медійної спільноти.
Мстислав Чернов
Мстислав Чернов – режисер, фотожурналіст і воєнний кореспондент. У лютому 2022 року він разом із командою провів 20 днів в обложеному Маріуполі, документуючи знищення міста. Відзнятий матеріал ліг в основу фільму «20 днів у Маріуполі», що здобув Пулітцерівську премію, премію Гільдії режисерів США та «Оскар» у категорії найкращого документального фільму.
У 2025 році його новий фільм «2000 метрів до Андріївки» про штурм однойменного села представляв Україну на премії «Оскар», отримав премію Гільдії режисерів США й був номінований на BAFTA-2026.
***
Премія Відкритого Суспільства – це перша в Україні нагорода, яка відзначає людей та організації, що своїми діями змінюють країну. Міжнародний фонд «Відродження» заснував цю премію, щоб віддати належне тим, хто зміцнює демократичні цінності та працює заради вільної України. Більше про Премію читайте тут. Зі списком журі Премії 2026 року можна ознайомитись тут.
