З 29-го по 31 січня у Львові команди “Лабораторії Стійкості” зустрілися на мережування та обмін досвідом у Львові.
Візит до Kivsh та Lviv Media Hub
Учасники Лабораторії стійкості відвідали львівський простір Kivsh — приклад ревіталізації закинутої промислової території, яка з часом перетворилася на багатофункціональний осередок міського життя. Сьогодні Kivsh об’єднує простір для дітей і підлітків, медіаініціативи, шоуруми українських брендів та демократичний театр. Така різноманітність створює умови для синергії між різними. Резидентів обирають саме за цінностями, що сприяє створенню єдиної екосистеми спільнот.
Kivsh відкритий до потреб різних спільнот: вони співпрацюють з Міністерством освіти, експонують роботи Art Brutte — роботи людей з ментальною та фізичною інвалідністю, а також планують розширювати мистецьку складову та підтримку локальної творчої спільноти.
У межах цього ж візиту відбулася зустріч у просторі Lviv Media Hub від Lviv Media Forum. Учасники поспілкувалися з Ольгою Мирович про взаємодію медіа та громадських організацій з іноземними партнерами, зокрема про комунікацію потреб України та виклики, які виникають у цьому процесі. Ольга Мирович також поділилася досвідом підтримки колег під час повномасштабної війни: команда організувала комфортний шелтер для релокованих журналістів із постраждалих територій і запустила програму невідкладної допомоги — фінансову підтримку на ремонт, закупівлю генераторів і павербанків.
Співпраця Lviv Media Forum з Kivsh розпочалася саме через відчуття спільних цінностей і розуміння важливості простору як точки опори для спільноти. Kivsh — це місце, яке мотивує команду, дає можливість для формального та неформального спілкування, розвитку ідей і взаємної підтримки. Тут поєднуються офісна частина та подієвий простір, у якому народжуються нові ініціативи. Частина продуктів Lviv Media Forum виросла саме з цієї співпраці. Команда організовує для спільноти Kivsh книжковий клуб, тематичні події та неформальні зустрічі, зокрема вечірки з вініловими платівками. Кожен член команди долучається до розвитку спільноти, реалізуючи ідеї, що є важливими та цікавими для людей, і тим самим посилюючи відчуття залученості та підтримки як основу для подальшого впливу.
Візит до Lviv Eurointegration Hub та Міської ради
Другий день мережування був зосереджений на темі співпраці громадських організацій з органами місцевого самоврядування. Учасники відвідали Львівське бюро євроінтеграції, де з діяльністю інституції ознайомила Олена Павлюк — представниця команди міського голови, яка працює з розвитком міських просторів, налагодженням міжнародних партнерств, координацією Хабу євроінтеграції та Інституту міста. Вона розповіла про роль місцевої влади як драйвера євроінтеграційних процесів, зокрема про участь Львова у конкурсі «Молодіжна столиця Європи» як можливість продемонструвати інноваційні підходи міста та його відкритість до європейських практик.
У межах роботи Бюро команда системно подає заявки на участь у програмах Європейського Союзу, впроваджує європейські стандарти на міському рівні, співпрацює з міською радою у підготовці грантових проєктів та реалізує навчальні програми з євроінтеграції для працівників органів місцевого самоврядування. Для відкриття простору Хабу команда працювала у партнерстві з фондом «Рокада», а у співпраці з Українською волонтерською службою з Одеси створила інший простір — «Відкриті». Окремим напрямом стало проведення Форуму з євроінтеграції для представників місцевого самоврядування. У такий спосіб місто, разом з українськими партнерськими організаціями, послідовно рухається шляхом євроінтеграції, адаптуючи досвід європейських партнерів до локального контексту та реальних потреб громад.
Після цього учасники відвідали Львівську міську раду, де відбулися зустрічі з двома заступниками міського голови. Заступник з питань ветеранів Андрій Жолоб зосередився на тому, як міські політики можуть сприяти реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Він розповів про роботу Центру учасників бойових дій, який функціонує як підрозділ міської ради та має її інституційну підтримку. Центр надає комплексні послуги для ветеранів і їхніх родин, зокрема юридичну, психологічну підтримку, допомогу з працевлаштуванням, супровід родин зниклих безвісти та військовополонених, а також реалізує програми перенавчання за грантові кошти. Важливим принципом цієї роботи є створення безпечного середовища підтримки, де ветерани можуть отримати допомогу від людей зі спільноти, які поділяють їхній досвід.
Андрій Жолоб також наголосив на значенні спільнот і спільних занять як інструменту відновлення та взаємної довіри. У співпраці з Офісом спорту міста розвиваються ветеранські спортивні ініціативи, де ветерани та цивільні взаємодіють на рівних. Такі формати сприяють налагодженню діалогу та зменшенню дистанції між різними групами. Також Центр працює з бізнесом, пояснюючи, як коректно й чутливо вибудовувати комунікацію з ветеранами, та ділиться з громадськими організаціями підходами і методами роботи, які показали свою ефективність у підтримці ветеранів і їхніх родин.
Перший заступник міського голови Андрій Москаленко представив досвід Львова у співпраці з урядами інших країн та містами-партнерами для реалізації міських проєктів, зокрема у сфері інфраструктури та відновлення. Він підкреслив, що реабілітація ветеранів залишається одним з пріоритетних напрямів міської стратегії. Міська рада активно залучає грантові кошти для розвитку інклюзивних рішень, прикладом чого є створення Центру дослідження мозку за підтримки гранту від міста Лісабон, а також запуск програм навчання фахівців для його роботи. Значна частина фінансування надходить від міст-побратимів, з якими Львів вибудував сталі партнерства. У своєму виступі Андрій Москаленко окреслив ключові стратегічні напрями міста та підходи до довгострокової співпраці.
Візит до простору «Південь» та спілкування з міським головою Скадовська
Третій день мережування був присвячений досвіду роботи релокованих громадських організацій. Учасники познайомилися з історією Культурного хабу «Південь», створеного ГО «Молоді ініціативні». Історія цієї організації розпочалася з танцювального фестивалю у Скадовську. Голова ГО «Молоді ініціативні» Артем Костюченко розповів про становлення організації, перехід до системної роботи та залучення грантової підтримки. Команда Хабу поділилася досвідом самостійного облаштування приміщення у Львові після релокації та пошуку форматів, які допомогли залучити місцеву спільноту до подій і тем Півдня. Важливу роль у цьому процесі відіграла підтримка міської ради, зокрема надання приміщення, а також співпраця з донорами.
Важливою складовою підтримки релокованих громад стали міжмуніципальні партнерства. Зокрема, Золочів — місто-побратим Скадовська — відіграв значну роль у допомозі з евакуацією людей та відкриттям Хабу «Південь».
У своїй роботі Хаб послідовно виходить із потреб спільноти, починаючи з відновлення почуття безпеки, приналежності та турботи. Представниці команди Галина Паранчук і Марта Погоріла розповіли, що ключовим принципом стало уважне слухання людей і реагування на їхні запити. Саме так відбувалися зустрічі зі скадовчанами у Львові, під час яких з’ясовувалися актуальні труднощі та переживання, а вже на цій основі формувалися подальші заходи. У просторі Хабу проходили виставки, зокрема до річниці трагедії Каховської ГЕС, презентації книжок, майстерки, присвячені мозаїкам Півдня, виставки вишиванок із Гуляйполя, проєкти про культуру кримських татар, а також експозиції творів школярів з тимчасово окупованих територій. Простір також відкритий для подій інших місцевих організацій, що створює можливості як для формального, так і для неформального спілкування та знайомства львів’ян із культурою Півдня. Така діяльність допомагає організаціям зберігати живий зв’язок із окупованими територіями та підтримувати людей, навіть за умов постійної небезпеки.
Окремою частиною програми стала зустріч грантерів Лабораторії стійкості з Олександром Яковлєвим, міським головою Скадовська в екзилі. Він розповів про роль релокованої міської влади як містка між громадою та державою, зокрема у сфері освіти. Навіть після створення військової адміністрації міська влада продовжує роботу в екзилі, зберігаючи свої повноваження. Вчителі зі шкіл Скадовська релокуватися, і школи продовжують працювати онлайн. Це стало важливим психологічним зв’язком із домом для дітей і батьків. Попри поступове зменшення кількості учнів, освітній процес триває вже кілька років, у ньому задіяні вчителі та директори, які виїхали з окупації. Саме освіта й бізнес залишаються інструментами підтримки громади та збереження її суб’єктності. Водночас Олександр Яковлев звернув увагу на наявні упередження щодо культури Півдня та брак знань про його історію, наголосивши, що громадські організації можуть відігравати ключову роль у подоланні цих стереотипів через свої події та проєкти.
Завершальною стала розмова з Єлизаветою Євсєвою з організації NeMo: Ukrainian Heritage Monitoring Lab, яка поділилася досвідом фіксації втрат культурної спадщини під час окупації та роботи з відповідними кримінальними провадженнями. Вона розповіла, як навіть в умовах втрати фізичного доступу до міста можна продовжувати говорити про його спадщину, залучати мешканців з різних регіонів України та формувати інтерес до локальної культури. Організація починалася як ініціатива архітекторів, активістів і мешканців, об’єднаних навколо збереження спадщини архітектора Григорія Довженка, і з часом трансформувалася у платформу з моніторингу культурних втрат. Виставки, відновлення технік кам’яних вишиванок, спільні практики взаємодії зі спадщиною стали не лише інструментами культурної дипломатії, а й формою терапії для спільнот окупованих міст. Одним із результатів цієї роботи стало надання пам’яткам у Каховці статусу національного значення та поява символічних продуктів, зокрема шевронів із мотивами кам’яних «вишиванок».
