Восени 2025 року в Запорізькій міській територіальній громаді відбувся перший сезон дослідження морфологічного складу побутових відходів. Такі дослідження дають змогу побачити реальну картину утворення сміття: що саме потрапляє до контейнерів, у яких пропорціях і яка частина відходів потенційно могла б не захоронюватися, а бути використаною з користю.
Дослідження провела ГО «Запоріжжя без сміття» відповідно до Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу побутових відходів, затверджених у 2024 році.
Як проводили дослідження
Морфологічний аналіз – це не приблизна оцінка. Відходи відбирають безпосередньо з контейнерів, зважують, визначають об’єм і розділяють на окремі фракції: біовідходи, різні види пластику, папір і картон, скло, метали, текстиль, великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи тощо.
У Запоріжжі застосували контейнерний метод. Відбір проводили за трьома маршрутами, що охоплюють різні типи забудови та джерела утворення відходів:
- Маршрут 1 – багатоквартирна забудова: 600 кг змішаних відходів, 7,84 м³, період накопичення – 2 дні.
- Маршрут 2 – приватний сектор: 600 кг відходів, 6,94 м³, період накопичення – 7 днів.
- Маршрут 3 – підприємства, установи, організації: 300 кг відходів, 5,49 м³, період накопичення – 7 днів.
Що показали результати
За об’ємом найбільше місця у контейнерах займають:
- біовідходи – 41,1%;
- пластик – 20,7%, з яких PET-пляшки становлять 15,3% об’єму;
- папір і картон – 8,39%.
Пластик і паковання мають невелику вагу, але швидко заповнюють контейнери, через що система вивезення фактично транспортує «повітря», якщо відходи не стискають.
За масою картина інша:
- біовідходи становлять 57,1% усієї маси;
- пластик – 6,75%;
- папір і картон – 2,81%.
Це показує, чому управління відходами не може ґрунтуватися лише на вагових показниках.
Окремої уваги потребують:
- великогабаритні та ремонтні відходи, які не повинні потрапляти у звичайні контейнери і часто місяцями накопичуються біля майданчиків;
- комбіноване паковання та текстиль, які майже не підлягають переробці;
- небезпечні та електронні відходи, частка яких невелика, але ризик для довкілля і здоров’я є значним;
- метали та скло, які легко відокремлюються і мають переробний потенціал.
Втрата ресурсу ще на етапі збору
Результати дослідження показують: значна частина потенційної вторсировини втрачає свою цінність уже під час збору, коли змішується з біовідходами. Досортування на полігонах, яке часто практикується, є малоефективним. Чим чистіша і однорідніша сировина, тим більше шансів, що її реально перероблять.
Що має стати пріоритетом для міста
Використання усереднених даних по країні для планування на рівні громади призводить до помилкових рішень. Морфологічний аналіз дає змогу визначити реальні пріоритети та інвестувати ресурси туди, де ефект буде найбільшим.
За підсумками першого сезону дослідження експерти виділяють кілька ключових напрямів.
Зменшення утворення відходів
Інформаційні кампанії можуть дати результат навіть без значних інвестицій. Акценти — на зменшенні споживання, повторному використанні речей, виборі багаторазового замість одноразового, стисканні паковання та здачі вторсировини локальним заготівельникам. До цієї роботи мають долучатися мешканці, бізнес і влада.
Окремі рішення для біовідходів
Органіка – найбільша фракція у потоці. Компостування садових і харчових відходів може зменшити навантаження на полігон і дати корисний продукт. Серед перших кроків — підтримка домашнього й громадського компостування та централізована робота з зеленими відходами.
Сортування – не єдине рішення
Масове впровадження сортування без підготовки і розуміння обмежень системи потребує значних коштів і не гарантує зменшення захоронення. Частина відсортованих матеріалів усе одно повертається у змішаний потік.
Фокус на пляшках і банках
Пластикові, скляні пляшки та алюмінієві банки легко ідентифікуються, мають налагоджені ланцюги переробки і формують значну частку об’єму відходів. Перспективним рішенням є депозитно-поворотна система (DRS), законодавча база для якої наразі розробляється.
Інфраструктура для великогабаритних і ремонтних відходів
Навіть тимчасові рішення – мобільні точки збору, спеціальні дні прийому, зрозуміла мапа локацій — можуть запобігти утворенню дворових «міні-звалищ».
Полігон – для залишку, а не основна модель
Морфологічний аналіз показує: система поводження з відходами починається не на полігоні, а у дворі й у повсякденних рішеннях мешканців. ГО «Запоріжжя без сміття» збирає дані, перетворює їх на зрозумілі висновки та просуває рішення, які реально зменшують захоронення і зберігають ресурси.
Матеріал підготовленийв межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
