Громадська організація «Центр соціального добробуту “Добробчин”» працює з 1998 року. За цей час організація пройшла шлях від локальної ініціативи до сталої інституції, яка обʼєднує місцеві й регіональні ініціативи. У 2025 році організація доєдналася до проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Сьогодні «Доброчин» – це організація з глибоким корінням у громадах Чернігівщини та чітким розумінням своєї ролі: сприяти розбудові відкритого й демократичного громадянського суспільства, зокрема серед молодих представників. Для «Доброчину» робота з молоддю – це продовження її місії. Ідея проста: організація має жити не грантами, а сенсами, вибудовуючи таку систему підтримки, у якій молоді люди стають партнерами, а не отримувачами послуг.
«Організація, на нашу думку, не має жити проєктами. Вона має жити своєю місією і комбінувати різні проєкти так, щоб молодь дійсно могла розширювати свої права, отримувати підтримку і відчувати себе рівноправними партнерами», – наголосила голова правління «Доброчину» Наталія Дрозд під час панелі «Кейси стійкості: що ми робимо, щоб вистояти».
Панель, що пройшла у межах проєкту «Імпульс», об’єднала громадські організації прифронтових громад, які працюють над рішеннями для стійкості, відновлення та згуртованості в умовах війни. Виступи відбулися на полях XIV Форуму громадянського суспільства.
Коли молоді люди самі пробують реалізовувати ініціативи, змінюється їхнє ставлення до процесів у громаді. Вони починають сприймати участь не як вимогу до влади, а як спільну відповідальність.
У центрі кейсу «Доброчину» – участь молоді в житті громади, зокрема в процесах відновлення. Йдеться не про формальне залучення або роботу «згори», а про створення умов, у яких молоді люди самі визначають, як і в чому вони хочуть бути залученими. Команда принципово відходить від патерналістського підходу й працює з молоддю як з рівною стороною.
Важливою частиною цієї роботи є не лише навчання, а й практика. Учасники проходять повний шлях – від формування ідеї до її реалізації, звітування та публічної комунікації результатів. Саме цей досвід допомагає зрозуміти, як працює громада, які є обмеження й можливості, чому рішення не завжди можуть бути швидкими.
Коли молоді люди самі пробують реалізовувати ініціативи, змінюється їхнє ставлення до процесів у громаді. Вони починають сприймати участь не як вимогу до влади, а як спільну відповідальність.
«Коли хтось щось для них не робить – це одна історія. А коли ти даєш кошти і кажеш: давайте, робіть, ми допоможемо – це зовсім інше усвідомлення», – пояснює Наталія.
Наразі організація працює з Бахмацькою, Городнянською, Менською та Ріпкинською громадами Чернігівської області. За кілька років у цих громадах суттєво зросла молодіжна активність: збільшилась кількість ініціатив, зʼявилась конкуренція і запит на нові формати участі. Цей результат став можливим завдяки поєднанню двох факторів – активних молодіжних груп на місцях і партнерства з місцевою владою.
Контекст Чернігівщини має особливе значення. Це прикордонний регіон, частина громад якого пережила окупацію. Водночас значна частина людей, зокрема молодь, залишилась жити на місцях. Саме тому відновлення тут – це не лише про інфраструктуру, а й про відновлення людських звʼязків, довіри й живого спілкування.
Підтримка молоді вибудовується гнучко: через тренінги, мінігранти та постійний супровід. Важливо, щоб молоді люди знали – вони мають ресурсний центр і можуть звернутися по підтримку незалежно від того, чи триває конкретний проєкт.
Серед підтриманих ініціатив – молодіжний клуб «Менська енергійна молодь», який працює з урбаністичним простором через створення муралів; ГО «НЗУМ» у Городнянській громаді, що розвиває молодіжне медіа й забезпечує стримінг подій місцевого самоврядування; ГО «Корвус» у Ріпкинській громаді, яка обʼєднує молодь навколо спорту та згуртованості; ГО «Експансія добра» у Бахмацькій громаді, де молодь після тренінгів ініціювала створення учнівського самоврядування; а також молодіжний простір «МУР» у Менській громаді, який став місцем зустрічей, розмов і спільного планування через прості, але важливі формати взаємодії.
У результаті цієї роботи молодь отримує навички лідерства, адвокації та проєктного менеджменту, а громади – активних співтворців змін, а не пасивних спостерігачів. Ключовими принципами цього кейсу залишаються системність, залучення молоді до всіх етапів роботи та партнерство на засадах довіри й рівності.
«Найкраще працює довіра. Коли ти кажеш: ми вас чуємо, і ваші методи мають право на життя», – підсумовує Наталія Дрозд.
За її словами, саме так поступово формується жива тканина громади – з молодих людей, які залишаються, беруть участь і крок за кроком зміцнюють стійкість своїх територій.
«Імпульс» для «Доброчину»
У межах проєкту «Імпульс» Центр «Доброчин» посилює власну інституційну спроможність, щоб працювати з громадами не точково, а системно. Це дозволяє надавати більш якісну й сталішу підтримку громадам та організаціям громадянського суспільства, які діють у складному воєнному й повоєнному контексті. Йдеться про довготривалі зміни – у способах взаємодії, ухваленні рішень і відчутті відповідальності за спільний розвиток.
Отриманий «імпульс» трансформується в кілька взаємоповʼязаних напрямів: посилення громадянського суспільства, розвиток ефективного й інклюзивного врядування та зростання стійкості й згуртованості громад. Через освіту, практичну участь і підтримку ініціатив зростає залученість жителів до вирішення питань місцевого значення, формується довіра між громадянами й владою, а відновлення дедалі більше набуває людиноцентричного виміру.
Цей «імпульс» – не лише про підтримку, а про мотивацію до змін: перехід від пасивності до активної участі, від очікування рішень – до формування й просування власного порядку денного
Вибір громад Чернігівщини є продовженням багаторічної роботи Центру «Доброчин» у регіоні та глибокого партнерства з органами місцевого самоврядування й громадянським суспільством. В умовах повномасштабної війни ці громади змушені спрямовувати значні ресурси на виживання та базову стійкість, тому саме співпраця між ОГС і місцевою владою стає ключовою для ефективного реагування на соціальні виклики та покращення якості життя жителів.
У межах проєкту організація зосереджується на зміцненні команди й фінансової бази, розвитку адвокаційної та комунікаційної спроможності, диверсифікації джерел фінансування та розбудові коаліцій з іншими ОГС і міжнародними партнерами. «Цей «імпульс» – не лише про підтримку, а про мотивацію до змін: перехід від пасивності до активної участі, від очікування рішень – до формування й просування власного порядку денного, навіть у ситуації постійної невизначеності», – зазначають в організації.
Якщо ви вже активно працюєте для своєї громади, «Імпульс» може стати простором спільного розвитку і для вас. Подавайте заявку на Конкурс малих грантів і долучайтеся до когорти команд, які вже сьогодні відновлюють Україну.
