Під напругою, але з «Імпульсом» – саме так сьогодні працюють десятки організацій громадського сектору у найбільш небезпечних регіонах України. 29 інституційних і 16 малих грантерів було обрано в межах проєкту «Імпульс», який Міжнародний фонд «Відродження» реалізує разом із Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії і Швеції. Це організації, що протягом наступних місяців працюватимуть над посиленням стійкості, взаємодії та розвитку в 12 регіонах України, які найбільше постраждали від війни.
У центрі уваги проєкту – підтримка громадянського суспільства, яке, попри війну, не втрачає здатності генерувати ідеї, діяти на місцях і бути джерелом змін. Саме тому «Імпульс» об’єднує два типи грантів: інституційні, що посилюють сталість організацій, а тим самим і сталість регіонів, і малі – спрямовані на реалізацію конкретних проєктів для громад.
Інституційні грантери проєкту «Імпульс» працюватимуть над посиленням своєї організаційної спроможності впродовж 26-28 місяців. У цей період вони зосередяться на довгостроковому розвитку команд, систем управління, фінансової стабільності та впливу на громади. Їхні ініціативи охоплюють широкий спектр напрямків – від освіти, охорони здоровʼя, цифрових прав до екології, інклюзії, євроінтеграції та захисту прав жінок, молоді, ветеранів і ромської спільноти.
«Ми беремо на себе довгострокові зобов’язання й разом укладаємо трирічний план дій. Йдеться не про реалізацію окремих ініціатив, а про інституційний розвиток ваших організацій. Завдяки підтримці Норвегії та Швеції, 29 організацій отримали можливість планувати далі, ніж дозволяє щоденна реальність. Особливо в умовах великої війни, коли великою розкішшю є планувати щось на рік уперед – не кажучи вже про три», – наголосив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Паралельно триває реалізація проєктів малих грантерів. Вони зосереджені на підтримці громад у найвразливіших регіонах: ідеться про теми відновлення, участі мешканців у трансформаціях, доступу до правосуддя, планування міського простору, антикорупції, прозорості влади тощо. Малі ініціативи розраховані на термін до 12 місяців і працюють з широким колом бенефіціарів – від ВПО і волонтерських спільнот до освітян та людей з інвалідністю.
У червні в Києві відбулися координаційні зустрічі з інституційними й малими грантерами проєкту «Імпульс». Під час мітингів учасники знайомилися з політиками фонду, обговорювали правила реалізації проєктів і представляли свої ініціативи. У межах навчальних сесій для команд проводилися тренінги з фінансового менеджменту, сторітелінгу, аудиту, SMM і використання штучного інтелекту в робочих процесах.
Важливою частиною зустрічей стала не лише передача знань і процедур, а й живе спілкування та взаємопідтримка. Учасники і команди Фондів мали змогу познайомитися, поспілкуватися, поділитися своїми болями, викликами й надіями – і відчути, що вони мають сильних і експертних однодумців у боротьбі за зміни.
Голоси з місця: що говорять грантери
За кожною з ініціатив, що реалізуються в межах «Імпульсу», стоїть конкретна команда – із власною історією, реаліями та баченням змін. І хоча тематика їхньої роботи різниться – від екології до молодіжної політики, від планування територій до розвитку демократичної участі – усі вони зіштовхуються зі спільними викликами: обмеженими ресурсами, втомою, емоційним тиском і невизначеністю. Та попри це, продовжують тримати фокус і працювати на стійкість.
Грантери «Імпульсу» одностайні в тому, що головні виклики у реалізації проєктів у межах проєкту і роботі загалом – це обмежені ресурси, виснаженість, брак віри в зміни серед місцевих жителів та складні умови, в яких доводиться діяти: від питань безпеки через війну росії проти України до емоційного навантаження. Водночас їх тримає спільний досвід, внутрішня згуртованість і чітке розуміння цілей. У своїх проєктах вони прагнуть не лише реалізувати конкретні завдання, а й стати опорою для громад, з якими працюють.
Один із прикладів такого підходу – громадська організація «Ліга змін», яка працює в прикордонній Сумщині. Тут молодь стала чи не єдиним джерелом дії, ініціативи та надії для громад, що живуть під постійною загрозою. Через розвиток власної спроможності команда організації посилює й підтримує молодих людей, допомагаючи їм брати участь у прийнятті рішень, взаємодіяти з місцевою владою й реалізовувати власні ідеї навіть у складних умовах. Водночас сама «Ліга змін» проходить етап трансформації – щоби стати ще ефективнішим і якіснішим партнером для молоді.
Організація залишається в регіоні попри ризики – бо вірить у силу спільноти та право молоді бути суб’єктом змін. «Наші дії мають бути не “ще одним проєктом”, а справжньою підтримкою: адаптуватися, чути, допомагати. Навіть якщо влада не завжди відкрита, ми знайдемо спосіб, як налагодити діалог. І найважливіше – маємо не зупинятися. Бо навіть маленький поштовх може дати довгу зміну, якщо його вчасно підхопити», – каже керівник проєкту, заступник голови організації Денис Логвиненко.
У цьому ж напрямку громадської участі, але в галузі ресурсної справедливості, про яку в Україні й світі особливо гучно заговорили останнім часом, працює команда організації «НОВА Енергія». Своїм проєктом у межах «Імпульсу» організація підтримує громади, на території яких ведеться видобуток корисних копалин. Команда працює над тим, аби допомогти цим громадам відстояти своє право на ресурсну справедливість. Завдяки проєкту громади отримають інструменти впливу: від картографування джерел води до аналізу дотримання зобов’язань надрокористувачів. Організація прагне розвинути логіку, де громада – це не лише територія видобутку, а повноправна учасниця процесів, що ухвалює рішення, контролює ресурси і захищає інтереси своїх жителів.
«НОВА Енергія» допомагає об’єднати зусилля та створити спільноту, здатну діяти разом, що особливо важливо в умовах війни, коли зростає ризик ігнорування місцевих потреб. «За роки роботи з видобувними громадами стало очевидно: зміни відбуваються там, де є взаємна підтримка і стратегічне бачення розвитку громади, регіону, країни. Саме тому ми розвиваємо спільноту – простір, де громади підтримують одна одну, діляться рішеннями, досвідом, сумнівами. Якщо громада має інструменти впливу, підтримку й віру в себе, вона здатна не чекати місяцями на державні кошти, а відновлюватися вже зараз, у партнерстві з бізнесом. І це тримає наш темп, навіть коли складно, не вистачає кадрів, а ворог щоденно тримає в напрузі», – каже голова ради ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко.
У фокусі ще однієї інституційної ініціативи – екологічний вимір. «Екосенс» працює в прифронтовому Запоріжжі, щоб закласти підґрунтя для майбутнього зеленого відновлення регіону. Організація розвиває громадську аналітику, впроваджує практики природоорієнтованих рішень, терапевтичного садівництва, догляду за річками та міськими просторами. Команда навчає містян і місцеву владу інструментам демократичної участі, навіть під обстрілама не втрачаючи фокусу на довкіллі.
«Попри ризики, ми не виїхали, бо відчуваємо себе частиною цієї землі. Так само як кульбабка, наш символ, – проростає крізь асфальт. І ми знаємо, що завдяки “Імпульсу” зможемо надати ще більше енергії для зеленого відновлення, демократії та згуртованості», – розповідає Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс».
Схожі завдання ставлять і малі грантери. Так, Інститут розвитку суспільних інновацій працює з громадами Одещини – Маяківською та Ренійською – допомагаючи їм переосмислити підходи до стратегічного планування. Замість шаблонних документів команда розробляє стратегії на основі функціонального аналізу, глибокої партисипації та врахування просторової, соціальної й екологічної складності кожної території.
Це робота не лише з даними, а з довірою та гідністю. «Ми знаємо, що реалізація ідей потребує часу й ресурсів. Але бачимо людей, які хочуть змін. І саме це дає сенс кожному кроку», – зазначає команда. Через діалог, включення і точну діагностику проблем громади отримують шанс на стійке відновлення – навіть у прикордонних, ізольованих або екологічно вразливих регіонах.
Інший приклад локальної дії – Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання», який працює з громадами Херсона та Чорнобаївки. В умовах щоденних обстрілів команда створює простір для діалогу про безпеку – із залученням місцевої влади, ВПО, освітян, поліцейських та інших учасників. «Безпека починається з діалогу» – такою є ключова ідея ініціативи, що базується на цінностях прозорості, участі, гідності та довіри.
Мета проєкту – вибудувати стійку модель співпраці між мешканцями, органами влади та службами безпеки для координації дій у кризових ситуаціях. «У прифронтовому регіоні довіра і співпраця між усіма активними організаціями – це ключ як до швидкого реагування, так і до раннього відновлення», – зазначає голова Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання» Юрій Антощук.
«Імпульс» лише посилюється
Міжнародний фонд «Відродження» і Фонд Східна Європа мають великі довгострокові плани щодо розвитку проєкту «Імпульс» і вже працюють над його стратегічним продовженням.
«Усі наші грантери – різні. Але кожна із цих організацій уже довела: вона – опора для своєї громади. А наше завдання як фонду – не просто підтримати, а підсилити їх. Щоб у критичний момент ці організації могли бути тими, хто тримає, веде й обʼєднує. І щоб у найскладніші часи у них було не лише бажання змін, а й усе необхідне, щоб ці зміни справді здійснити», – наголошує Олексій Орловський, директор програми «Демократія і належне врядування».
У межах проєкту «Імпульс» Фонд Східна Європа зосередиться на підвищенні інституційної спроможності організацій громадянського суспільства. Зокрема, партнери проведуть незалежне дослідження стійкості місцевих організацій громадського сектору та їхньої участі у відновленні громад. Його результати представлять у вересні 2025 року.
Сто організацій, що отримають малі гранти в межах проєкту, пройдуть оцінку організаційної спроможності (OCA). Для 29 організацій, які отримають інституційні гранти, буде проведено аудит систем (Systems-based Audit – SBA). Це дозволить оцінити, наскільки ефективно грантери використовують свої ресурси, системи та процедури для досягнення цілей і очікуваних результатів.
На основі опитувань і аналізу Фонд Східна Європа розробить навчальну програму, що включатиме тренінги, консультації та менторський супровід. Крім того, протягом трьох років партнери створять вісім онлайн-курсів на освітній платформі «Зрозуміло!» на найактуальніші для грантерів теми.
Тим часом Міжнародний фонд «Відродження» проводить другу хвилю Конкурсу малих грантів. Команда вже поділилася найпоширенішими помилками в заявках попередньої хвилі – разом із порадами, як їх уникнути та зробити заявку сильнішою. Читайте статтю на нашому сайті або дивіться відео від менеджерки програми «Демократія і належне врядування» Тетяни Кухаренко.
У найближчих планах «Відродження» – нові зустрічі, конференції, нетворкінгові події та інші активності, що допоможуть організаціям рости, розвиватися й змінювати країну. Слідкуйте за оновленнями, щоби не пропустити важливого.
