Захист прав військовослужбовців потребує системних рішень. На цьому наголосили правозахисники, юристи і держслужбовці під час чергового правозахисного клубу на тему “Захист прав військовослужбовців: тенденції та виклики”, організованого Центром громадянських свобод та правозахисним центром для військовослужбовців “Принцип”, який було створено у 2023 році для правового захисту військовослужбовців.
З квітня Міжнародний фонд “Відродження” підтримує “Принцип” у їх роботі з аналізу міжнародних практик та стандартів, української правової рамки та системи органів, мапування проблем військовослужбовців та розробки рекомендацій для органів влади щодо проблеми.
Про що говорили?
Учасники клубу обговорили проблемні питання у сфері реалізації прав та свобод військовослужбовців, військовополонених, цивільних заручників, а також осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та членів їхніх сімей в умовах збройної агресії проти України.
За час повномасштабного вторгнення на гарячу лінію громадської організації “Юридична сотня” надійшло понад 42 тисячі звернень щодо питань проходження військової служби та соціального забезпечення ветеранів. Про це повідомила юристка громадської організації “Юридична сотня” Наталія Шмарко.
Серед “точок болю” у сфері захисту прав військовослужбовців спікерка перерахувала проблеми надання відпусток та одноразової грошової допомоги за поранення, проходження військово-лікарської комісії, переведення в інший підрозділ та звільнення зі служби, надання статусу учасника бойових дій та інші.
“На жаль, наша організація фіксує дуже багато проблемних питань. Це свідчить про те, що військовослужбовці прагнуть відчувати правовий захист не тільки від своїх командирів, але й від суспільства”, – говорить Наталія Шмарко.
Серед найпоширеніших проблемних питань при звільненні військових за станом здоров’я юристка називає відмови командирів в направленні до ВЛК, необ’єктивність рішень ВЛК, визнання непридатних з переглядом через пів року. Що стосується звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами, то такі рапорти часто ігнорують командири, а перелік підстав для звільнення, на думку експертки, занадто широкий.
“Ми пропонуємо переглянути всі строки розгляду відповідей на заяви, рапорти, скарги, оскільки вони не відповідають умовам воєнного стану. Процедури, які є об’єктивно безпечними для нашої держави, мають регулюватися законодавством у загальному порядку і з чіткими вимогами до опублікування і набуття чинності. Має діяти механізм захисту прав військовослужбовців, незалежний від силових структур“, – додала спікерка.
Любов Галан, модераторка заходу та співзасновниця Правозахисного центру для військовослужбовців “Принцип”, озвучила критичні тенденції у сфері захисту прав військовослужбовців з початку повномасштабного вторгнення.
Цими критичними тенденціями вона назвала:
- фальсифікацію даних і неузгоджену зміну особового складу, переведення окремих бійців без їхнього відома і згоди до інших підрозділів, попри те, що ця особа перебуває в зоні бойових дій і бере в них безпосередню участь;
- несвоєчасне проведення службових розслідувань щодо фактів поранення, каліцтва, загибелі та зникнення;
- відсутність соціальної й морально-психологічної підтримки особового складу;
- нехтування та не розглядання звернень від військовослужбовців;
- несвоєчасне надання довідок та інших документів;
- відсутність виплат грошового забезпечення тривалий час без пояснення причини.
Військова юристка, експертка “Принципу” Анастасія Володенкова прояснила «больові точки», пов’язані із порядком виплат грошового забезпечення різним категоріям військовослужбовців. Зокрема, щодо найбільш уразливих – виведених “поза штат” обмежено придатних та тимчасово непридатних військових. “Одна із пропозицій нашої організації – це повернення додаткової грошової винагороди тимчасово непридатним протягом 6 або 12 місяців”.
Тетяна Катриченко, координаторка Медійної ініціативи за права людини, наголосила на тому, що після 24 лютого значно зросла кількість українців у російському полоні — і цивільних, і військовослужбовців. “Україна потребує створення спеціального механізму, який допоміг би їй повернути громадян із російського полону. Ми повідомляємо рідним заручників певний алгоритм дій: важливо звертатися до Координаційного штабу, в Національне інформаційне бюро. Держава через велику кількість військовослужбовців, які перебувають у полоні, на жаль, не може перейматися долею кожного військового”.
Серед проблемних питань, експертка зазначила, окрім пошуку зниклих, доступ до місць утримання полонених в Росії та на окупованих територіях, а також наголосила на важливості звернень потерпілих до Міжнародної організації Червоного Хреста.
Наостанок експертки та учасники клубу дійшли спільної думки щодо необхідності створення ефективної моделі взаємодії громадськості, органів влади та силових структур, враховуючи баланс між захистом національної безпеки й інтересів військовослужбовців.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Пресреліз підготував Центр Громадянських Свобод. Усі фото взяти з сайту організації.
