«На 5-й день день війни я лежав на ліжку, дивився в стелю і думав: в чому я можу бути найбільш ефективним під час війни? Якщо я соціолог і очолюю організацією, що займається дослідженнями суспільства, то чи можу я дослідити наслідки війни? Так ми почали робити цю аналітику», – говорить Іван Вербицький, директор аналітичного центру Cedos.
Саме Cedos першим серед аналітичних центрів почав збирати інформацію про те, як українці переживають повномасштабне вторгнення росії в Україну. Зараз коло досліджуваних питань, пов’язаних з війною, розширилось і включає також міграцію, соціальну та житлову політику, освіту та інші питання. Міжнародний фонд «Відродження» спільно з іншими донорами підтримав ці дослідження.
В перші дній війни команда Cedos виїхала з Києва, проте продовжувала працювати. Формували списки посилань, комунікували з західними аудиторіями, писали про події в Україні англійською. Члени команди долучалися до різних волонтерських ініціатив і в певний момент були думки, чи не змінити на волонтерську роботу фокус всієї організації. Проте ідею відкинули: компетентна допомога армії чи гуманітарна підтримка потребують відповідного досвіду і компетенцій, яких організація не мала. Натомість вони були у іншій сфері, що також могла принести користь – у соціології.
«Ми побачили, що в суспільстві відбувається щось надзвичайне і незвичне, унікальне і важливе. Ми зрозуміли, що потрібно схопити ці процеси методами соціальних наук, якими ми володіємо» – говорить Іван. Так у перших числах березня почався збір інформації. Вдалося зібрати понад 550 відповідей.
У соціальних науках ведуть дискусії про те, наскільки правильним є проводити дослідження під час травмуючих подій. Проте аналітики Cedosу виходили з кількох міркувань. По-перше, вони прагнули зафіксувати переживання людей безпосередньо під час розгортання подій, а не ретроспективно, а отже потрібно було збирати дані тут і зараз. Через тиждень все це звучало би по-іншому. По-друге, аналітики обрали найменш травматичну для людей методологію – добровільне заповнення онлайн-форми. По-третє, для першої хвилі опитувань дослідники не запускали реклами чи масштабних розсилок – переважно її заповнювали люди, які були підписані на сторінки Cedosу або знайомі з дослідниками. Відтак опитування проходили ті, хто розуміли, що таке дослідження і навіщо вони потрібні. У час масового пошуку диверсантів саме довіра зробила збір даних можливим. Нарешті, дослідники вважали, що вони самі переживають те ж саме, що і їхні респонденти, це включене дослідження, тож аналітики мають глибшу чуйність до подій та людських емоцій.
У дослідженні підсумований досвід більш ніж півтисячі людей: як вони дізналися про напад росії, якими були їх перші думки і переживання, що вони робили у перші години, дні, тиждень, які рішення приймали, що впливало на готовність чи неготовність їхати з місця проживання. Аналітична записка зібрала тривогу і невизначеність початку великої війни, живі реакції та спроби їх усвідомити.
Вже в травні дослідники повторили опитування, щоб порівняти, як змінилося суспільство за два місяці.
Те, що вдалося отримати, Іван називає зліпком емоцій перших тижнів. «Ми бачимо, наскільки відрізняється те, як люди описують свій досвід у травні, коли вже пройшло трохи часу у нових умовах, і те, як вони його описували його в березні, коли рівень збудження був дуже високим, – говорить Іван. – Як ми побачили пізніше, для багатьох наш опитувальник став спробою раціоналізувати і осмислити те, що відбувається».
Крім осмислення того, як українці переживають війну, Cedos зараз досліджує й інші теми, пов’язані з нападом росії. Це і міграція, і житлова політика, і освіта, і соціальний захист. Аналітики зрозуміли, що хоча говорити про відбудову ще рано, проте потрібно описати той шлях, який країна проходить, моніторити і описувати все, що відбувалось. «Зараз, коли зменшилась потреба в зборі даних і моніторингу, ми можемо переключитися на важливіші задачі, можемо спробувати проаналізувати все це і запропонувати сценарії. Але це можливо лише завдяки тому, що перші три місяці ми уважно спостерігали, що відбувається у цих чотирьох сферах», – каже Іван.
Cedos долучився до робочих груп Національної ради з відбудови, працюючи там з темою житлової політики. За словами Івана Вербицького, не зважаючи на війну, в державних органах готові чути незалежну думку. «Не можна сказати, що ми диктуємо якісь речі чи що там все легко відбувається, але до експертів принаймні прислухаються», – говорить він.
Результати усіх досліджень вже зараз доступні на сайті Cedosу, також ці аналітичні записки презентувалися під час онлайн-заходів в Україні та закордоном. Аналітики приєднуються до конференцій, проводять презентації для студентів західних університетів, адже іноземці прагнуть почути про «людський» вимір війни.
Дослідження тривають. В тому числі плануються і нові хвилі опитувань. Їхня мета – зібрати масив порівнюваних даних про переживання війни. Втім, самі аналітики CEDOSу не прагнуть, щоб умови для нових етапів дослідження продовжували зберігатися. Краще без війни.
Що ж, Міжнародний фонд «Відродження» готовий підтримати дослідження емоційного стану українців після перемоги над російськими окупантами.
Ілюстрації: Анна Іваненко
