21 липня у Львові презентували інформаційну кампанію #ЗнімайРожевіОкуляри, яка покликана пояснити пацієнтам та лікарям, що знеболення – це право кожного.
21 липня у Львові презентували інформаційну кампанію #ЗнімайРожевіОкуляри, яка покликана пояснити пацієнтам та лікарям, що знеболення – це право кожного. #ЗнімайРожевіОкуляри — інформаційна кампанія, яку ініціювала програмна ініціатива «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» спільно з правозахисними організаціями.
За словами менеджерки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» фонду «Відродження» Ксенії Шаповал, необхідно роз’яснювавати як лікарями, так і пацієнтами, що кожен пацієнт має право на належне лікування, знеболення та гідну смерть. А при правильному застосуванні протоколів лікування смертельно хворих, життя людини може значно покращитися.
Людмила Андріїшин, завідувачка виїзного консультативного відділення Івано-Франківського обласного клінічного центру паліативної допомоги наводить основні фактори, які створюють бар’єри в отриманні пацієнтом адекватного знеболення: недостатні знання медичного персоналу; некомпетентна оцінка болю; сумніви щодо контролю над обігом опіоїдів; страх залежності у пацієнта; страх щодо негативної дії анальгетиків; страх, що пацієнти стануть несприйнятливі до дії анальгетика. Також пані Людмила розповіла учасникам заходу про різновиди болю та варіанти оцінювання, а також про основні принципи та сучасні підходи до його лікування.
Ірина Сергієнко, представниця департаменту Національного превентивного механізму Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, у розмові з лікарями порівнює ненадання знеболювальних препаратів у достатній кількості з катуванням: «Катування — це будь-яка дія, якою навмисно заподіяний біль або страждання (фізичне чи психологічне). Це здійснюється державними посадовцями та іншими особами за їхнього підбурення, відома, або мовчазної згоди. Якщо хтось з родичів після смерті члена своєї родини доведе, що лікарі катували і з мовчазної згоди доводили до страждань пацієнта, то це буде перше, яке покладе початок наступним подібним рішенням. Люди можуть дійти і до Європейського суду з прав людини. Тому не бійтеся призначати знеболювальні препарати, а бійтеся того, що люди будуть страждати і своєю бездіяльністю ви їх будете катувати».
Основні порушення, з якими стикають монітори Національного превентивного механізму при перевірці закладів паліативної допомоги, зокрема й у Львівській області:
- заклади (відділення) паліативної допомоги виконують виключно соціальні функції;
- неналежно надають медичну допомогу;
- відсутні фахівці мультидисциплінарної команди, як правило – соціальний працівник, психолог або юрист;
- відсутні ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики та на придбання, зберігання, перевезення, знищення, використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів;
- відсутні сейфи, металеві шафи та приміщення, в яких зберігаються препарати наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- наявні у недостатній кількості або відсутні знеболюючі препарати;
- формалізм у наданні рекомендацій при виписці пацієнта для подальшого знеболення за місцем проживання;
- відсутній наступний супровід пацієнта, який потребує знеболення, за місцем проживання.
Також експерти фіксують, що ліжковий фонд та матеріально-технічне забезпечення хоспісів та паліативних відділень не завжди відповідають міжнародним і національним стандартам.
У той же чає є дані досліджень, які показують, що у Львівській області останніми роками лікарі почали більше призначати таблетовані форми морфіну й трамадолу замість виключно внутрішньом’язової ін’єкції для знеболення пацієнтів, що є показником більш гуманного ставлення до пацієнта.
Нагадаймо, з 2013 року в Україні з’явився таблетований морфін і законодавство в сфері обігу сильнодіючих знеболювальних у закладах охорони здоров’я значно лібералізувались. Проте питання забезпечення адекватного знеболення пацієнтів, як права на доступ до життєво-необхідних лікарських засобів та гідне завершення життя, на сьогодні потребує негайного вирішення. Активісти продовжують фіксувати непоодинокі випадки лікування без знеболення, яке можна порівняти з тортурами, адже за наявності усіх необхідних лікарських засобів, хворих піддають нестерпним мукам.
Відео-сюжет з львівських закладів паліативної допомоги про доступ паліативних пацієнтів до знеболення: https://www.youtube.com/watch?v=yuyG18dxghk
Для додаткових коментарів щодо питань доступу до знеболення і паліативної допомоги, журналісти можуть звернутись до менеджерки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Ксенії Шаповал, надіславши свій запит на pr@irf.ua.
