Марія Томак, представниця Центру Громадянських Свобод, опублікувала статтю за підсумками семінару з підготовки дебатних тренерів, участь у якому взяли в тому числі представники ромської громади
Марія Томак, представниця Центру Громадянських Свобод, опублікувала статтю за підсумками семінару з підготовки дебатних тренерів, участь у якому взяли в тому числі представники ромської громади. Захід провела ВМГО “Дебатна Академія” за підтримки програми “Рома України” Міжнародного фонду “Відродження”.
Дебати як шанс
Марія Томак
“Дебатна Академія” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” провела семінар із підготовки дебатних тренерів, участь у якому взяли в тому числі представники ромської громади. Тренерами заходу виступили експерти Центру Громадянських Свобод.
Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 47,6 тис. осіб визначили свою належність до ромської національності. Щоправда, реальна цифра, кажуть знавці, принаймні в 5 разів вища. При цьому, 60-70% представників ромської громади – це діти, підлітки та молодь. Чим вони живуть? Про що спілкуються? Чи мають доступ до якісної освіти? Із цими питаннями вже протягом 15 років працює програма Міжнародного фонду “Відродження” “Рома України”. У рамках програми існує чотири пріоритетних напрямки: правозахист, доступ до медичних послуг, а також освітній та молодіжний напрямки. І саме у контексті роботи з молоддю Фонд “Відродження” підтримав проект ВМГО “Дебатна Академія”, присвячений технології дебатів та підготовці дебатних тренерів. Серед учасників триденного семінару були в тому числі представники ромської громади. Чи здався їм цей захід важливим та як їм може знадобитися дебатна технологія в майбутньому?
Ромська національна меншина вважається найбільш соціально вразливою нацменшиною в Європі. Тому коли країни Центральної Європи виконували “дорожну карту” щодо вступу до ЄС, ставлення до ромів було тим лакмусовим папірцем, за допомогою якого визначали рівень толерантності в тому чи іншому суспільстві відносно нацменшин, дотримання умов рівності та подолання дискримінації, розповідає менеджер програми “Рома України” Олександр Шваюн. Цілком логічно, що питання щодо ситуації з ромською нацменшиною в Україні є на порядку денному в переговорах Україна-ЄС щодо лібералізації візового режиму. І саме євроінтеграційний фактор активізував Українську державу в сенсі уваги до ромської громади. За підтримки створеної Фондом “Відродження” робочої групи була створена “Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року”. У квітні цього року стратегія була затверджена указом президента України.
Утім, навіть попри існування такого рівня документів, в Україні досі трапляються випадки примусового виселення ромів із “самобудів”. Найчастіше такі новини приходять із Закарпаття, де з точки зору проблем ромської громади ситуація виглядає найгірше. Окрім житлових умов і доступу до якісних медичних послуг, складнощі стабільно виникають із доступом до освіти. Тому вже більше 5 років обдаровану ромську молодь Фонд “Відродження” нагороджує стипендіями для навчання в університетах по всій країні, а з цього року – ще й для навчання в середніх навчальних закладах.
“Наші стипендіати постійно висловлюють бажання створювати якісь спільні громадські ініціативи, діяти разом, – розповідає Олександр ШВАЮН. – Тому ми вирішили об’єднати зусилля ромських і не тільки громадських організацій та дати шанс молоді долучитися до ініціатив різних молодіжних громадських організацій, познайомитися з їх досвідом та стати частиною мережі. Як і українське суспільство в цілому, ромська громада потребує зміни генерації, зміни ставлення до середовища та до себе. Тому в нас великі сподівання саме на молодь, які в подальшому зможуть впливати на свої громади.”
“Дебати могли б зацікавити студентів, які переважно є пасивними слухачами”
Тренінг із підготовки дебатних тренерів для роботи з молоддю тривав протягом трьох днів. Різні за віком, бекграундом та регіоном походження люди отримали як теоретичні знання щодо технології дебатів, їх видів, технік та правил, так і практичні навички – і дебатерства, і суддівства, і тренерства.
Чому саме дебати?
Ця технологія по своєму унікальна. Через процес інтелектуальної гри дебати можуть виконувати певну соціальну функцію – вони допомагають людині “включатися” в середовище, долучатися до головних дискусій і цінностей відкритого й демократичного суспільства, а на “глобальному” рівні – дозволяють піднести суспільну дискусію на якісно новий рівень. В Україні технологія дебатів не надто поширена. Натомість, приміром, у Великобританії існує ціла інтелектуальна традиція. Сьогодні – навіть у комерціалізованому вигляді. Британці готові платити кошти (і то немалі) за те, щоб послухати розумні думки розумних людей. А чи готові українці, стандарти дискусії для яких переважно встановлюються політичними ток-шоу, не те що платити за якісні дискусії, а бодай слухати їх? Нехай це запитання залишається риторичним. Так чи інакше, справа розвитку дебатного руху в Україні – дуже важлива. І, здається, учасники семінару в Центрі Громадянських Свобод це відчули.
“Дебати для мене – нова технологія. Вона мене зацікавила найперше своєю ігровою формою і тим, що може бути доречною, по суті, в будь-якому середовищі, – каже Альона Казанська, студентка другого курсу юридичного факультету Чернігівського кооперативного технікуму. Альона вже має певний досвід громадської діяльності. А наш семінар надихнув її на те, аби власноруч заснувати дебатний клуб у Чернігові. “Адже в нашому місті це явище не розповсюджене, – пояснює вона. – І мені здається, що дебати могли б зацікавити студентів, які переважно є пасивними слухачами, а якщо й проявляють активність, то тільки мистецьку. Інтелектуальних активних занять немає. Дебати для мене також можуть бути дуже корисними як для юриста – і з точки зору професійного розвитку, і з точки зору розвитку особистісного.”
“Кожен дебатний тур дозволяє дізнатися багато нового, – ділиться враженнями від семінару один із його учасників Олександр Селеш, який навчається в Ужгородському професійному ліцеї №19 та живе в ромському таборі. – Найбільше в дебатах мене приваблює те, що ця технологія створює певну спільність поміж людей, дозволяє вдосконалювати риторичну майстерність. У майбутньому мені було б цікаво подебатувати щодо тем, пов’язаних із життям ромів.”
У свою чергу, менеджер програми “Рома України” Олександр Шваюн каже, що Фонд “Відродження” розглядає підтримку дебатного семінару як “новий шанс для молоді – навчитися презентувати себе, почуватися впевненими на публічних подіях та долати непорозуміння між представниками різних національностей через інтелектуальне спілкування”.
Контакти:
Центр Громадянських Свобод
(044) 246 71 36
ccl.org.ua@gmail.com
***
Мета програми “Рома України” – сприяти інтеграції ромів в українське суспільство шляхом покращення рівня освіти, доступу до послуг охорони здоров’я, захисту прав, а також побудови лідерства та спроможності ромської молоді.
