21 листопада в Києві відбувся круглий стіл “Потреби та можливості інституційного розвитку аналітичних центрів”
21 листопада в Києві відбувся круглий стіл “Потреби та можливості інституційного розвитку аналітичних центрів”. Захід провела програма “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” в межах ІІ Форуму з організаційного розвитку.
Олексій Орловський, директор програми “Громадянське суспільство та належне врядування”, нагадав, що наприкінці 2012 року фонд підтримав низку регіональних аналітичних центрів. При цьому він наголосив, що з 2013 року фонд запроваджує нову модель роботи з цими інституціями. У межах цієї моделі аналітичні центри спочатку здійснювали самооцінку (оцінка власної аналітичної спроможності, огляд наявних інструментів), потім їх оцінювали незалежні експерти. Після того для представників аналітичних центрів було організовано низку навчальних заходів (тренінги, літні школи, семінари тощо) з таких питань, як побудова команди, створення веб-сайтів, зовнішня комунікація, співпраця з органами влади, фандрейзинг, менеджемент і маркетинг, методологія аналізу політики тощо. Крім того, було проведено низку заходів із мережування (зустрічі, конференції), а також здійснено обмін досвідом з аналітичними центрами Словаччини, Польщі та країн Балтії. За словами Олексія Орловського, проведена робота дає підстави зробити деякі проміжні висновки: центри почали працювати над власним організаційним розвитком, оновлювати сайти, посилювати інформаційну роботу, покликану підвищувати їхню впізнаваність. При цьому він назвав також певні проблеми в роботі аналітичних центрів: недостатній контроль якості аналітичних продуктів, не у всіх інституцій є річні звіти, не всі мають стратегічні плани, поки що центри не стали самостійними, щоб працювати без донорської підтримки й самостійно шукати замовників, є проблеми з зовнішнім позиціонуванням, є кадрові проблеми (у багатьох центрах немає штатних працівників), немає прописаних внутрішніх правил і процедур.
У свою чергу, експерт Роман Кобець дав інституціям кілька порад за підсумками оцінки, проведеної на замовлення Міжнародного фонду “Відродження”. 1) “Аналізуйте policy, а не politics”. За словами експерта, це проблема, бо в українській мові цих термінів не розрізняють. Він наголошує: коли йдеться про аналіз політики, мається на увазі передусім боротьба за владу та все, що з цим пов’язано, хоча такий “політологічний дискурс” не є аналізом політики. 2) Роман Кобець відзначив, що всі проблеми в політиці зводять до кадрової: вважається, що політика є поганою через недобрі наміри чи низьку кваліфікацію тих, хто її здійснює. “У нас шукають винного і вважають: звільнимо його – зникне проблема”, – сказав Роман Кобець. За словами експерта, не потрібно займатися викриттям і з’ясовувати, хто що зробив не так, – треба аналізувати, чому це відбулося. Він закликає фахівців аналітичних центрів не персоналізувати проблем, а аналізувати інституційну спроможність певного посадовця чи органу влади, досвід, бекграунд. 3) Роман Кобець наголошує, що не варто подавати проблему як щось самозрозуміле, бо різні люди розуміють ту саму проблему по-різному. З огляду на це він зауважив: “Аналіз політики неможливий без аналізу стейкхолдерів, тобто тих людей, осіб, організацій, чиї інтереси заторкнуто, які інакше бачать, іншого хочуть і будуть так чи інакше домагатися свого”. На його думку, проблем політики не можна сприймати суто технологічно: мовляв, є мета і є інструменти для її досягнення. Політика має соціально-психологічний вимір: на проблеми завжди хтось якось реагує, але часто цього не беруть до уваги та не включають у прогнози й оцінку ситуації. 4) Роман Кобець радить аналітичним центрам уникати однобічності, тобто не зводити проблеми лише до одного виміру (винятково правова, економічна, демографічна, кадрова тощо). Крім того, він закликає уникати залежності від одного погляду – позиції якогось конкретного експерта. 5) Експерт закликає аналітиків давати посадовцям конкретні поради в конкретній ситуації, а не обмежуватися загальними фразами з підручників. 6) Роман Кобець наголошує, що завжди слід пропонувати різні варіанти рішення, тому що єдино правильного вирішення певної проблеми немає. “Чим хибує громадська аналітика, так це безальтернативністю: “на наш, правильний, погляд”, – відзначив він. За його словами, якщо немає альтернативи, аналіз проведено погано. 7) На думку Романа Кобця, аналітика має завершуватися порадами, але не тільки “що робити”, але “чому” і “як”. 8) “Пишіть просто, доступно, максимально стисло, структуруйте текст”, – наостанку сказав він.
Експерт Сергій Панцир, який теж здійснював оцінку аналітичних центрів, розповів про спроби цих інституцій формалізувати аналітичні продукти та методологію. Плюс такої формалізації в тому, що завжди можна оцінити, чи є успішними певні заявлені кроки в конкретних умовах. Він також звернув увагу на складність взаємин між аналітичними центрами й органами публічної влади: часто посадовці просто не розуміють, що їм пропонують експерти. Крім того, за словами Сергія Панцира, аналітичним центрами слід налагодити відносини з різними замовниками своєї продукції (передусім із політичними силами й бізнесом) і відповідно вміти коригувати роботу згідно з їхніми запитами.
Андрій Кулаков, експерт МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів про веб-сайт “Аналіз політики для демократії” (http://policy-analysis.org/), який буде запущено на початку 2014 року. На цьому ресурсі буде викладено дослідження з аналізу політики, інформацію про інституції й експертів у цій галузі, навчально-методологічні матеріали, анонси дотичних подій, новини. Буде створено відеокурс з аналізу державної політики. За його словами, сайт узагальнює й систематизує наявний досвід у сфері аналізу політики.
Ярополк Тимків, менеджер програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), зазначив, що UNITER здійснює технічну підтримку аналітичних центрів, проводячи тренінги з візуалізації даних і методології досліджень. Інструментом організаційного розвитку, який використовує програма, є міжнародний аудит. Він нагадав, що UNITER спільно з Фондом аналітичних центрів Фундацій Відкритого Суспільства та Міжнародним фондом “Відродження” провів дослідження аналітичних центрів “У пошуках власного голосу”. За словами Ярополка Тимківа, воно стало для UNITERу своєрідним дороговказом щодо подальших дій із підтримки аналітичних центрів. За його словами, для програми важливими елементами роботи аналітичного центру є якість продукту, майбутнє продукту, комунікаційна стратегія та стратегія розвитку організації.
Ольга Сандакова, координатор проектів Шведського агентства з питань розвитку співробітництва (SIDA), зазначила, що в аналітичних центрів є відмінні від інших неурядових організацій потреби та вимоги, а зв’язок між рівнем організаційного розвитку та якістю аналітичних продуктів є неочевидним. Проте такий зв’язок є, і його не можна відкинути. Увагу донорів до організаційного розвитку Ольга Сандакова назвала запорукою прозорої діяльності аналітичних центрів і їх легітимації. Вона зазначила, що SIDA планує розробити програму, спрямовану на організаційний розвиток аналітичних центрів.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зазначив, що для успішної діяльності аналітичних центрів потрібні три складових: ідея, навколо якої сформовано бачення діяльності організації, людські ресурси та кошти. За його словами, якщо організація хоче розвиватися та бути на ринку, альтернатив інституційному розвитку немає. Щоб зрозуміти важливість інституційного розвитку, аналітичному центру потрібно вийти на певний рівень. Наприклад, для розподілу функцій в організації, зокрема між менеджерами й аналітиками, а також підтримки розвитку організації на належному рівні, потрібно збільшити персонал. Наступним важливим моментом є можливість створення накопичувальних фондів, наявність у проектах технічної допомоги не лише проектних коштів, а й коштів на організаційний розвиток. За словами експерта, зменшення залежності від контрактів і донорських коштів є стратегічною метою для аналітичних центрів. Ігор Бураковський наголосив, що наявність інституційних структур управління організацією є однією з визначальних характеристик аналітичного центру.
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, зазначив, що аналітичний центр – це організація, що працює у трикутнику, однією зі сторін якого є наукова діяльність, другою – вплив на політичну діяльність, а третьою – вплив на формування громадської думки. При цьому, за його словами, донори, які підтримують діяльність аналітичних центрів, часто мають однобічний погляд на те, якою має бути така інституція. Крім того, Ігор Коліушко додав, що інституційний розвиток важливий для врегулювання внутрішніх конфліктів, внутрішніх криз, посилення життєздатності аналітичних центрів.
Іван Сікора, директор Фундації “Відкрите суспільство”, наголосив, що підвищення кваліфікації гравців на ринку аналітичних послуг важливе для розуміння політичних процесів. За його словами, донорська підтримка, яку надав Фундації Міжнародний фонд “Відродження”, допомогла організації стандартизувати підходи до підготовки аналітичних продуктів. Підтримка фонду дала змогу розширити компетенцію Фундації.
Контакти:
“Громадянське суспільство та належне врядування”
Софія Голота
(044) 461 95 00
golota@irf.ua
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисті й лобіюванні спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному й місцевому рівнях.
