Програма «Ромські студії» запрацює в Ужгородському національному університеті (УжНУ) вже з нового навчального року. У травні затвердили програму з шести дисциплін курсу ромознавства. У вересні зі студентів сформують групу охочих стати сертифікованими спеціалістами-ромологами, а в жовтні розпочнуться лекції та практичні заняття.
Програма «Ромські студії» запрацює в Ужгородському національному університеті (УжНУ) вже з нового навчального року. У травні затвердили програму з шести дисциплін курсу ромознавства. У вересні зі студентів сформують групу охочих стати сертифікованими спеціалістами-ромологами, а в жовтні розпочнуться лекції та практичні заняття.
Старту сертифікатної інтегрованої програми «Ромські студії» в УжНУ передувала велика науково-методична та організаційна робота. У практичну площину вона перейшла 30 січня 2014-го, коли між університетом і громадською організацією «Романі Черхень» було підписано договір* про співробітництво.
Це – початок великого прориву в науковому дослідженні ромської етнічної меншини Закарпаття та України, – впевнений керівник ГО “Романі черхень” Мирослав Горват. – Університет залучає до роботи науковців і студентів, в тому числі з-поміж етнічних ромів. Програма допоможе ромській молоді здобути гуманітарну освіту на університетському рівні, краще інтегрувати рома в українське суспільство і водночас формувати в ньому толерантне ставлення до ромів.
“Ромські студії” – проект унікальний і для регіону, і для України в цілому. За умов успішного розвитку він матиме велике і наукове, і соціальне значення: здатен поставити на наукову основу ромологію як науку, дати країні спеціалістів нового профілю, сприяти формуванню дійсно демократичного, відкритого суспільства.
Як зазначив ректор УжНУ Володимир Смоланка, реалізацією проекту займаються люди відповідальні, досвідчені, креативні. Результатом їх зусиль стали шість навчально-методичних рекомендацій з кожної дисципліни курсу**, які у травні 2015-го розглянула та затвердила до викладання науково-методична рада УжНУ.
Курс ромознавства містить 6 дисциплін:
- Етногенез
- Історія і культура ромів України
- Ромський голокост (Параїмос, Калі Траш, Самударіпен)
- Етнографія і соціологія ромів
- Культурна спадщина ромів
- Громадсько-політичний рух ромів.
Заняття розпочнуться у жовтні 2015-го. Курс розбито на 2 етапи: по 3 місяці у 2015 та 2016 роках – по 3 дисципліни. На студентів чекають лекції, практичні заняття, самостійні роботи, і по завершенні – залік або іспит.
– Цього навчального року програма викладатиметься у форматі факультативу, з наступного – як курси за вибором студентів, – пояснює проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків УжНУ, директор НДІ Центральної Європи, професор, доктор політичних наук Мирослава Лендьел, яка опікується загальною координацією програми. – Факультатив будемо пропонувати всім нашим студентам, однак на найбільший інтерес очікуємо серед політологів, соціологів, психологів, соціальних працівників, юристів, медиків. Впевнені, що сформуємо групу з 25-30 студентів.
Предмет викладатимуть четверо унікальних фахівців
Заняття проходитимуть на факультеті суспільних наук УжНУ, у приміщенні НДІ Центральної Європи. Але головний ресурс – це четверо унікальних фахівців, які викладатимуть курс:
Євгенія Навроцька – журналістка, педагог (багато років працювала вчителем у ромській школі), історик, одна з найкращих фахівців-ромологів, автор кількох унікальних науково-методичних посібників з питань ромології, зокрема Голокосту, вивчення історії та культури ромів, член ГО «Романі черхень» та «Романі Яг».
Мирослав Горват – журналіст, правозахисник, бакалавр права, політолог, викладач суспільних наук, голова ГО «Романі черхень»;
Петро Габрин – журналіст, правозахисник, магістр політології, викладач суспільних наук, заступник голови ГО «Романі черхень».
Михайло Зан – доцент кафедри політології і держуправління факультету суспільних наук УжНУ, кандидат історичних наук – з кінця 1990-х років на науковому рівні аналізує етнічні процеси в Закарпатті.
Саме Михайло Зан, Євгенія Навроцька та Петро Габрин є авторами навчально-методичних рекомендацій з дисциплін курсу ромології.
– Дванадцять років тому, коли я захищав кандидатську дисертацію по етнічних процесах нашого краю, згадував і про тодішнє становище ромської громади Закарпаття. Сьогодні ми піднімаємося на новий рівень наукових досліджень. Наші студенти проявляють велику зацікавленість у вивченні ромської етнічної меншини, – говорить Михайло Зан. – Цінним є й те, що Петро Габрин та Мирослав Горват (етнічний ром) – випускники нашої спеціальності «Політологія» – працюють у громадській сфері, безпосередньо взаємодіють з ромами Закарпаття і мають бажання робити це й надалі.
– У майбутньому можливе розширення кола тем, а, отже, й фахівців, які мають досвід роботи в ромських громадах: це правники, соціологи, соціальні працівники, медики, – додає Мирослава Лендьел.
Окрім курсу лекцій, програма передбачає ведення науково-дослідної, навчально-методичної, організаційної, культурної та іншої діяльності.
– Зокрема студенти при виконанні випускних робіт готуватимуть науково-дослідницькі матеріали з етнології, етнографії, історії, громадсько-політичних процесів та соціології ромів. Плануємо провести 30 таких досліджень, – додає Євгенія Навроцька.
Другі в Україні — і націлені на європейський досвід
Щодо “Ромських студій” в Україні, тут УжНУ є одним із першопрохідців: подібна ініціатива свого часу була розпочата та апробована в столичній Могилянці.
– Як не парадоксально, але тільки після 20-ти років Незалежності України були зроблені перші кроки до комплексного підходу вивчення ромської проблематики у вищій школі. «Першою ластівкою» стала підготовка сертифікатної міждисциплінарної програми «Ромські студії» Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Проект було втілено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» впродовж 2012–2013 років, – розповідає Михайло Зан. – Натомість на Закарпатті, зважаючи на чисельну ромську громаду області та її активність, нагальним є впровадження подібного формату «Ромських студій» саме на базі найстарішого вузу краю – Ужгородського національного університету.
УжНУ спирається і на досвід центральноєвропейських країн. Зокрема, навесні 2015-го ужгородські науковці відвідали Університет у місті Нітра (Словаччина), де діє кафедра ромології. Багато запозичають з досвіду Карлового університету (Чехія), представник якого – Міхай Бенішек – взимку приїжджав до вузу для обміну ідеями.
– У країнах Європи та світу десятиліттями ведуться активні ромологічні дослідження, – розповідає Євгенія Навроцька. – Зокрема, у США та Канаді є низка ромологічних центрів, де працюють відомі спеціалісти, зокрема, Ян Хенкок та Христоф Кучуєв. У Франції активно досліджує лінгвістичні питання Марсель Куртіад. У Чехії науковими розробками займаються «Ромські студії», очолювані Яном Червенком, який продовжує наукові дослідження Мілени Гюбшманової. Видаються наукові збірники, зокрема «Романо джанібен», наукові публікації Інституту ромської культури в Брно. У Словаччині підготовка спеціалістів-ромологів ведеться в університетах Нітри, Братислави, Кошіце, Пряшова. Ромознавчі наукові центри працюють також в Угорщині, Польщі, Сербії, Румунії, Болгарії, Молдові та інших країнах…
Користь програми для громади, вузу, студентів
– Користь програми для ромської громади – у збільшенні шансів щодо соціалізації, в появі центру освітнього і культурного життя. Для вишу – у новій громадській ролі в регіоні. Студенти отримають унікальні знання і навички, зокрема міжкультурної комунікації, викладачі – «незоране поле» для досліджень, – впевнена Мирослава Лендьел.
Для сертифікованих спеціалістів-ромологівцеможе стати стартом наукової кар’єри або роботи в ромських громадах по всій Україні. Випускники будуть краще адаптовані до взаємодії з ромами, а сертифікат стане перевагою для роботодавця, який воліє, щоб співробітник знав специфіку такого спілкування.
– Спеціалісти-ромологи зможуть працювати в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади, зокрема там, де проживає багато ромів. Приміром, в Закарпатті, де в 6-ти з 13-ти районів чисельність рома складає понад 10% загального населення. Також у нагоді ця програма стане майбутнім вчителям, лікарям, юристам, соціальних працівникам, правоохоронцям, які у своїй роботі контактуватимуть з ромами, – впевнений Мирослав Горват.
– Працюючи в громадському секторі, органах влади, наш випускник зможе реально сприяти інтеґрації ромів до українського суспільства: підвищувати їхній рівень освіти, допомагати у працевлаштуванні, залучати до сфери державної влади та місцевого самоврядування, – додає Михайло Зан. – Подібне сьогодні ми спостерігаємо в сусідній Словаччині. Саме такою копіткою щоденною працею торує свій шлях демократія.
Стратегічні плани “Ромських студій” в УжНУ:
1. Залучити до програми студентство.
2. Реалізувати наукові проекти, що будуть захищені в рамках кандидатських дисертацій.
3. Підготувати фахівців-ромологів із середовища ромів Закарпаття. Так, етнічний ром Мирослав Горват має на меті стати першим ромом – кандидатом наук в області.
4. Підготувати на базі УжНУ власні наукові кадри з питань ромології, які продовжать наукові дослідження та навчатимуть студентів.
5. Через підготовку педагогічних кадрів – створити кафедру ромології.
– Подібні наукові установи є в словацьких містах Братислава, Нітра, Пряшів, угорському Будапешті та місті Печ, Карловому університеті в Празі, – наводить приклади Михайло Зан. – Вони займаються не тільки науковою, але й навчально-дидактичною підготовкою педагогів для шкіл, де вчаться ромські діти.
6. Створити на базі УжНУ Всеукраїнський науковий центр ромознавства (ромології), затвердивши його статус на рівні Міністерства освіти і науки України.
7. Поставити на системну основу науково-дослідницьке вивчення питань ромології.
– В Україні, на відміну від багатьох країн Європи, до сьогодні не поставлено на наукову основу ромологію як науку,- наголошує Євгенія Навроцька. – Саме спираючись на наукові дані та розробки з ромських питань, можна більш точно і детально підійти до вирішення конкретних проблем, вказаних у Стратегії захисту та інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Також немає відповідного представництва ромів у органах місцевого самоврядування на обласному та всеукраїнському рівнях, що є однією з причин слабкого виконання Стратегії.
8. Розширити співпрацю на рівні університетів з такими країнами як Угорщина, Румунія, Балканськими країнами, в яких давно діють потужні ромознавчі осередки.
– Плануємо також організувати міжнародну ромознавчу конференцію в УжНУ за участі провідних науковців-ромологів з України та європейських країн, – ділиться Мирослав Горват. – У вересні 2015-го команду програми запросили до Молдови, на наймасштабнішу в світі ромську наукову конференцію під егідою Міжнародної асоціації “Gypsy Lore Society”. Нашу ініціативу підтримує й Міністр освіти України Сергій Квіт. І це тільки початок.
*Довідка. Договір між УжНУ та ГО «Романі черхень» передбачає співробітництво у сфері науково-дослідної, навчально-методичної, організаційної, культурної та іншої діяльності у рамках реалізації наукового гранту від Міжнародного фонду «Відродження» «Впровадження у ДВНЗ «УжНУ» інтегрованої програми «Ромські студії».
Контакти:Олена Орлова, ІРЦ «Правовий Простір»
