Тема забруднення повітря і шуму сьогодні вже не є просто питанням охорони довкілля. Для України вона напряму пов’язана з євроінтеграцією, тому що в процесі вступу до Європейського Союзу держава має наблизити своє законодавство до європейських правил. Значна частина цих змін стосуватиметься саме громад, адже багато екологічних рішень реалізуються не в Києві, а на місцевому рівні.
Саме про це йшлося під час вебінару серії EU Local Talks, яку фонд “Відродження” проводить за підтримки ЄС. Про те, як питання якості повітря і шумового забруднення пов’язані зі вступом України до ЄС, розповідала Наталія Андрусевич, представниця Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Головна мета події — допомогти громадам зрозуміти, які зміни принесе євроінтеграція, і почати готуватися до них уже зараз, не відкладаючи до моменту вступу України в ЄС.
Чому ця тема важлива
У процесі вступу до ЄС Україна повинна адаптувати своє законодавство до права Євросоюзу. Одна з найскладніших сфер у цьому процесі — це розділ, який стосується довкілля і зміни клімату. Він охоплює дуже багато напрямів: якість повітря, воду, відходи, охорону природи, промислове забруднення, кліматичну політику.
Складність у тому, що тут недостатньо просто ухвалити нові закони. Потрібно, щоб вони реально працювали. А це означає нові підходи до управління, моніторинг, інфраструктуру, обладнання, підготовлених фахівців і фінансування. Саме тому роль громад у цій сфері буде дуже великою.
Громади вже зараз відповідають за просторове планування, транспорт, благоустрій, озеленення, частину питань відходів і водопостачання. Тобто багато європейських вимог у підсумку будуть реалізовуватися саме через місцеву владу.
Що таке переговори про вступ і де тут громади
Коли ми говоримо про переговори про вступ до ЄС, може здаватися, що це щось далеке і суто урядове. Насправді це не зовсім так. Формально переговори веде національний уряд, але зміст цих переговорів – це велика внутрішня робота країни.
Йдеться не про те, щоб домовитися з ЄС про якісь нові правила. Правила вже існують, і Україна має їх прийняти та впровадити. Тобто головне питання не в тому, якими будуть ці правила, а в тому, як саме країна зможе їх виконати.
І тут стає зрозуміло, чому громади важливі. Саме вони часто найкраще знають реальну ситуацію на місцях. Вони бачать, де бракує ресурсів, що реально працює, а що існує лише на папері. Тому місцевий рівень має бути не просто виконавцем, а учасником формування рішень.
Чому розділ про довкілля вважається одним із найскладніших
Розділ про довкілля та клімат називають одним із найважчих у всьому переговорному процесі разом із фундаментальними реформами. Причина дуже проста: це величезний масив законодавства, який охоплює близько двохсот актів ЄС. До того ж ця сфера постійно змінюється. Поки Україна готується до імплементації чинних норм, у самому Євросоюзі вже ухвалюють нові документи.
Ще одна складність у тому, що екологічне законодавство потребує великих коштів. Багато рішень неможливо реалізувати без інвестицій, обладнання, нових систем моніторингу, оновлення інфраструктури. Саме тому це не лише юридичне питання, а й питання спроможності держави та громад.
Чому забруднення повітря — це не абстрактна проблема
У Європейському Союзі забруднення повітря вважають найбільшим екологічним ризиком для здоров’я людей. Воно пов’язане з астмою, серцево-судинними захворюваннями, хронічними хворобами дихальної системи, раком легень і передчасною смертністю.
Тобто мова не лише про “неприємне повітря” чи загальний стан довкілля. Це питання напряму пов’язане з якістю життя, тривалістю життя і навантаженням на систему охорони здоров’я. Саме тому в ЄС політика щодо якості повітря давно є одним із пріоритетів.
У цьому підході важливо не просто разово щось виміряти. Європейська модель передбачає системну роботу. Спочатку визначаються зони й агломерації, потім організовується моніторинг, збираються дані, оцінюється ситуація, а якщо є перевищення норм — готуються плани, які мають реально покращити стан повітря.
Тобто логіка проста: проблема має бути не просто зафіксована, а керована.
Що це означає для України
В Україні вже є закон про охорону атмосферного повітря, а також урядові документи, які мали започаткувати перехід до європейської моделі моніторингу. Формально певна база існує. Є визначені зони та агломерації, ухвалені деякі програми моніторингу, є окремі напрацювання.
Але на практиці залишається багато проблем. Не вистачає станцій моніторингу, бракує сучасного обладнання, фінансування обмежене, а перехід на нові методики відбувається повільно. Тобто частина змін уже почалася, але до повноцінної системи ще далеко.
Для громад це означає, що тема якості повітря поступово стане не лише справою екологів чи державних структур. Вона все більше стосуватиметься місцевої політики — транспорту, забудови, зелених зон, джерел викидів, доступу мешканців до інформації про стан довкілля.
Шумове забруднення – новий, але теж важливий виклик
Окремо на вебінарі говорили про шумове забруднення. Для України це поки що менш звична тема, ніж повітря. В Угоді про асоціацію з ЄС вона не була присутня, тому системна робота в цьому напрямі не велася.
У Європейському Союзі шум розглядають як другий після забруднення повітря екологічний ризик для здоров’я. Йдеться не тільки про дискомфорт. Шум впливає на сон, рівень стресу, психічний стан, серцево-судинну систему, здатність дітей до навчання.
Основними джерелами шуму є транспорт: автомобільний, залізничний, авіаційний, а також окремі види промислової діяльності.
Європейський підхід у цій сфері також базується не на хаотичному реагуванні, а на системі. Спочатку потрібно виміряти й оцінити ситуацію, створити карти шуму, визначити найбільш проблемні зони, а потім готувати плани дій. При цьому йдеться не тільки про зменшення шуму там, де його забагато, а й про збереження тихих зон.
Що з шумом в Україні зараз
В Україні регулювання шуму поки що переважно спирається на санітарні норми. Тобто підхід більше зосереджений на контролі граничних показників, а не на повноцінному управлінні шумом як екологічною проблемою.
Деякі локальні ініціативи вже були – наприклад, окремі спроби мапування шуму в містах. Найбільш наближена до європейських вимог сфера – це авіація, тому що там діють міжнародні правила і стандарти. Але загалом сучасної, повноцінної системи управління шумовим забрудненням в Україні поки немає.
Для громад це означає, що в майбутньому тема шуму теж стане частиною місцевої політики. Вона буде пов’язана з плануванням міського простору, транспортом, швидкістю руху, станом доріг, розвитком громадського транспорту, озелененням і загальним підходом до міського середовища.
Чому Україні буде складніше, ніж іншим країнам
На вебінарі окремо підкреслювали, що Україна проходить цей шлях в особливих умовах. Повномасштабна війна створює виклики, яких не мали більшість інших країн-кандидатів. Частина інфраструктури зруйнована, ресурси спрямовуються на безпеку та відновлення, а не на довгострокові екологічні рішення. Крім того, війна створює нові екологічні наслідки, які ще не повністю враховані в європейській політиці.
Ще одна особливість — децентралізація. З одного боку, це перевага, бо громади мають більше повноважень і досвіду управління. З іншого — це означає, що не всюди є достатньо ресурсів, людей і технічної спроможності для виконання нових вимог.
Тому Україні доведеться не просто копіювати досвід інших країн, а шукати власну модель, яка враховуватиме і війну, і відновлення, і нинішню систему місцевого самоврядування.
Що громади можуть робити вже зараз
Головна думка вебінару полягала в тому, що чекати не варто. Навіть якщо всі потрібні закони ще не ухвалені, громади вже можуть готуватися.
Передусім важливо розуміти, які саме екологічні вимоги ЄС найбільше вплинуть на місцевий рівень. Так само важливо долучатися до обговорення законопроєктів і нових політик, щоб місцевий досвід був врахований ще на етапі їхньої підготовки.
Окреме значення мають так звані детальні плани імплементації. Це документи, у яких Україна має показати, як саме виконуватиме європейські вимоги і які ресурси для цього потрібні. Без даних і розуміння реальної ситуації в громадах такі плани не можуть бути якісними, тому участь місцевого рівня тут дуже важлива.
Угода зелених міст як одна з можливостей
Під час вебінару також говорили про Угоду зелених міст. Це практичний інструмент, до якого вже можуть долучатися українські міста. Сенс в тому, що міста беруть на себе зобов’язання працювати над поліпшенням ситуації в таких сферах, як якість повітря, шум, вода, відходи, біорізноманіття.
Це корисно тим, що дозволяє не просто декларувати наміри, а працювати з конкретними показниками, оцінювати свій стартовий стан, ставити цілі і поступово рухатися до них. Крім того, така участь дає доступ до методичних матеріалів, прикладів інших міст і європейських підходів.
Для громад це може бути хорошим способом почати практичну підготовку до екологічних вимог ЄС уже зараз, не чекаючи завершення всього переговорного процесу.
У підсумку, тема забруднення повітря і шуму — це вже не щось другорядне. У процесі вступу до ЄС вона стає частиною великої трансформації, яка стосуватиметься і держави, і громад.
Саме на місцевому рівні багато нових правил перетворяться на реальні зміни. Тому вже зараз важливо розуміти, що саме буде змінюватися, де потрібні ресурси, які інструменти можна використовувати і як включатися в процес формування рішень.
