Раніше громади могли роками чекати на «точковий» грант, щоб відремонтувати садочок чи дорогу. Але зі вступом до ЄС правила змінюються: тепер фінансують не окремі інфраструктурні об’єкти, а комплексні стратегії розвитку. На вебінарі EU Local.Talks ми розібрали, що таке політика згуртованості та чому Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) стане головним інструментом для відновлення.
Ця зустріч стала четвертою у серії EU Local.Talks – майданчика, де громади та активісти розбирають, що насправді принесе євроінтеграція місцевому самоврядуванню. Цього разу говорили про конкретні вимоги та нові фінансові можливості, які з’являться у громад вже найближчим часом.
Розібратися в темі допомагали Віталій Набок, старший аналітик Інституту аналітики та адвокації, та Леся Діденко, директорка Департаменту впровадження програм регіонального розвитку Міністерства розвитку громад та територій України.
Чому фінансування громад більше не буде точковим?
Європейський підхід базується на політиці згуртованості. Якщо пояснювати просто – це глобальна стратегія ЄС, яка спрямована на вирівнювання рівня життя в усіх регіонах. Головна ідея в тому, що успіх усього Євросоюзу залежить від успіху кожної громади. Проте, щоб отримати доступ до цього ресурсу (а це майже 400 мільярдів євро в поточному бюджеті ЄС), громада має довести, що її проєкт реально змінить життя людей.
ЄС на поточний період визначив 5 цілей, які спрямовані на підтримку зростання. Їх досягнення реалізується за допомогою фондів. Наприклад, Фонд згуртованості фокусується на транспорті та екології, а Європейський соціальний фонд + – на навчанні людей та підтримці вразливих груп. Кожна країна-член Союзу має Угоди про партнерство та секторальні програми під ті чи інші пріоритети (транспортна програма, програма відновлення територій тощо). У них визначаються сектори, які потребують коштів, пріоритети для фінансування, цільові показники.
Стратегія розвитку громади у цих умовах стає ключовим інструментом управління. Це документ, який фіксує спільне бачення громади: куди вона рухається, на чому планує заробляти та які проблеми вирішуватиме першочергово. Саме на цей план спираються при ухваленні інвестиційних рішень. Тобто, якщо проєкту немає в документі або він не пов’язаний із пріоритетами розвитку, отримати фінансування практично неможливо.
ДФРР 2026: 70% бюджету – прифронтовим громадам
Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) зараз переформатовується в рамках реформи ПІМ та з метою наближення до європейських стандартів.
Ось що планує Міністерство на 2026 рік:
- Гроші для тих, кому найважче: Леся Діденко озвучила план спрямувати 70% коштів (це 1,4 млрд грн) на 9 прифронтових регіонів. Це регіони, які мають території де йдуть активні бойові дії або які знаходяться під постійними обстрілами.
- Кінець «поодиноких будівель»: за рахунок ДФРР фінансуватимуться не окремі проекти, а комплексний середньостроковий інвестиційний план громади.
Адресність: застосування територіально орієнтованого підходу – території розділять за функціональними типами (території відновлення; регіональні полюси зростання; території з особливими умовами для розвитку; території сталого розвитку) щоб кожен отримував допомогу з урахуванням особливостей громади (території).
Де шукати ресурс і з чого починати?
Для громад України уже є доступною участь в окремих програмах Союзу. До прикладу, західні області уже мають бути знайомими з можливостями в межах Interreg NEXT та Interreg. Натомість представники інших регіонів можуть претендувати на участь у конкурсах таких програм, як URBACT, LIFE, Креативна Європа, EaSI, CERV чи Erasmus+. Інститут аналітики та адвокації підготував гайд для громад, який містить як інформацію про можливості за цими програмами, так і надає прикладні поради – від підготовки заявки до роботи з проєктами.
Кошти з перелічених програм не виділяються автоматично. Щоб громада могла на них претендувати, потрібно підготувати базу.
Поради від спікерів:
- Зберіть команду: вам потрібні фахівці, які розуміють логіку проєктного менеджменту та знають англійську. Без цього ви просто не зможете працювати з умовами європейських конкурсів.
- Шукайте партнерів: ЄС надає перевагу проєктам, де громади об’єднуються. Спільна заявка від кількох муніципалітетів (або партнерство з європейським містом) завжди має вищі шанси на успіх.
- Беріть участь у заходах від програм: досвід громад із великим портфелем проєктів показує, що ті заздалегідь відстежують майбутні конкурси, відвідують консультації та інформаційні дні. Таким чином вдається напрацювати основу проєкту ще до відкриття офіційних термінів подачі заявок.
- Готуйте доказову базу: донори довіряють проєктам, які базуються на даних. Скільки людей реально скористаються новою послугою? Яку вигоду отримає бюджет громади? Будь-яка ідея має бути підкріплена статистикою.
- Залучайте носіїв знань: при підготовці проєктів цікавтеся думкою секторальних фахівців громади залежно від теми (ЖКГ, медицина, освіта тощо). Це дозволить вам краще описати потреби та очікувані результати.
Чому навіть потужні ідеї залишаються без фінансування?
Досвід демонструє, що самої ідеї недостатньо для перемоги. На практиці оцінка проєктів відбувається через низку критеріїв, серед яких стратегічна значущість, технічна зрілість, фінансова надійність, вимірюваний вплив від реалізації.
Найпоширеніша пастка – це так звана «інфраструктурна логіка». Громада фокусується лише на будівництві: планує звести стіни школи, але не пояснює, хто в ній навчатиметься, чи вистачить кадрів і як діти туди доїжджатимуть. Донори сприймають такі ініціативи як ізольовані та відірвані від реальності, особливо якщо вони не мають прямого зв’язку зі Стратегією розвитку громади.
Окрім того, заявки часто програють через «слабкі» дані. Використання припущень замість чіткої статистики щодо кількості бенефіціарів чи економічного ефекту робить проєкт непереконливим. Для європейських фондів важливо бачити реальні цифри, а не загальні фрази про «покращення добробуту». Релевантно подані дані про економічні тенденції, демографічний зріз, моделювання доступності об’єкта працюють краще за політичні гасла щодо потреб.
Демонстрація зрілості проєкту, зокрема наявність техніко-економічного обгрунтування, аналізу вигод та витрат, оцінки впливу на довкілля також підвищує шанси до відбору для фінансування.
Важливим фактором залишається і людський ресурс. Відсутність сталого «ядра» фахівців у громаді знижує прихильність у виділенні коштів від донорських організацій. Для успішної реалізації проєкту потрібна кадрова стабільність на всіх етапах – від написання заявки до фінальної звітності.
Як сільським громадам конкурувати з великими містами?
Хоча європейські фонди відкриті для всіх, маленьким територіям важко змагатися з великими обласними центрами поодинці, банально через брак людей та ресурсів для підготовки заявок. Єдине рішення – об’єднувати зусилля із сусідніми громадами і створювати спільні проєкти. ЄС дуже підтримує таку кооперацію. Замість десяти окремих дрібних запитів від кожного села краще подати одну масштабну спільну заявку від кількох суміжних громад на розвиток усього мікрорегіону.
Де громадам брати кошти, якщо умови гранту передбачають співфінансування?
Зазвичай європейські програми не покривають повну вартість проєкту, і громада має додати певну частину грошей із власного бюджету. Проте для територій, які найбільше постраждали від війни, правила зміняться. В оновленому ДФРР для прифронтових та деокупованих громад умови доплати суттєво пом’якшать або взагалі зведуть до мінімуму. Крім того, Міністерство домовляється з міжнародними партнерами, щоб їхня допомога чи інші гранти могли офіційно покривати цю частку, якщо у самої громади в бюджеті порожньо.
За якими критеріями донори оцінюють спроможність громади?
Донори оцінюють не масштаби чи кількість населення, а саме якість управління. Вони звертають увагу на три головні речі:
- Чи має громада реальний, а не суто формальний план розвитку?
- Чи прозоро вона витрачає кошти?
- Чи має стабільну команду?
Якщо люди, які відповідають за проєкт, постійно змінюються, або якщо вся робота тримається на одному спеціалісті – громаді відмовлять у фінансуванні.
Що громади можуть зробити вже зараз?
Головний висновок зустрічі: євроінтеграція вимагає від громад готовності грати за складними правилами. Доступ до ресурсів отримають ті, хто вже сьогодні перебудовує свою роботу: інвестує в навчання команди, збирає реальну статистику та виходить за межі локальних інтересів заради великих партнерств. Вступ до ЄС лише відкриває двері, але реальна ефективність залежатиме виключно від внутрішньої підготовки кожної громади.
***
Вебінари серії EU local Talks відбуваються у співпраці з Європейським Союзом у межах проєкту «Вступаємо у ЄС разом: посилення ролі громадянського суспільства у вступі України до ЄС», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».
