Питання модернізації критичної інфраструктури, енергоефективності та масштабної відбудови українських територій потребують переходу на новий фінансовий рівень – від отримання грантів до активної співпраці з міжнародними банками розвитку.
Саме цій темі був присвячений практичний воркшоп «Фінансові можливості для українських громад від міжнародних банків розвитку», який організував Інститут аналітики та адвокації (ІАА). Учасники зосередилися на тому, як ефективно поєднувати безповоротні кошти з кредитними ресурсами таких інституцій, як ЄІБ, ЄБРР та KfW, щоб створювати стійкий фінансовий фундамент для стратегічних проєктів відновлення.
Три ключові банки та умови фінансування
Співавторка дослідження ІАА, доцентка факультету прикладних наук УКУ Анна Корнилюк детально розібрала особливості роботи з провідними фінансовими інституціями: ЄІБ, ЄБРР та KfW. Вона підкреслила, що фінансування від цих банків – це не просто кредити, а комплексні програми, що поєднують пільгові позики на 10–20 років зі ставками 2–4% річних у євро, грантову складову та технічну допомогу у вигляді безкоштовного консалтингу.
Під час виступу експертка акцентувала на тому, що банки розвитку, на відміну від грантових донорів, оцінюють не поодинокі об’єкти, а системні інвестиційні програми, які чітко вписуються у стратегію розвитку громади. При цьому механізми доступу до коштів різняться: якщо з ЄІБ громади переважно взаємодіють через профільні міністерства або державні банки-партнери, то ЄБРР дозволяє пряме звернення для амбітних проєктів від 10 млн євро. Для менших громад дієвою альтернативою може стати створення консорціумів із сусідніми територіями для спільної подачі заявок.
Окрему увагу пані Анна приділила фінансовому моделюванню. Вона зауважила, що громадам необхідно враховувати інфляційні та валютні ризики ще на етапі планування. Завдяки грамотному поєднанню кредиту з грантовою складовою, реальну ставку запозичення можна знизити майже до 0%. Водночас основними бар’єрами для залучення капіталу залишаються кадрова криза, зокрема брак фахівців із закупівель за стандартами ЄС, та недостатньо якісна підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), що часто гальмує процес ще на старті.
Державна підтримка та реалії співпраці з ЄІБ
Представник Департаменту впровадження регіонального розвитку Мінрозвитку Олег Топіха окреслив роль Міністерства як координатора фінансових угод із Європейським інвестиційним банком. Він зауважив, що в умовах обмежених бюджетних ресурсів програми ЄІБ є одним із небагатьох дієвих механізмів для фінансування громад. Спікер пояснив, що для громад ці кошти працюють як цільова субвенція, проте вимагають співфінансування не менше 23% на покриття податків. Громадам варто фокусуватися на якості: міністерство відбирає не більше двох проєктів від однієї території, віддаючи перевагу тим, хто забезпечує вищий рівень власного внеску (від 30%).
Окрему увагу пан Олег звернув на складність процедур. На відміну від звичних бюджетних програм, проєкти ЄІБ вимагають погодження тендерної документації банком, а закупівлі відбуваються за міжнародними стандартами. Це часто змушує громади розривати чинні договори з підрядниками та проводити нові тендери. Цикл відбору може тривати місяцями, а реалізація проєкту – до 3 років. Спікер закликав готувати «портфель живих проєктів», анонсував запуск нового Траншу-С на 50 млн євро та наголосив: банк підтримує лише комплексні рішення, а не точкові ремонти.
Фінансові інструменти для громад: гранти, пільгові кредити та досвід Укрексімбанку
Представник Укрексімбанку Василь Слюсар представив дієві програми для оновлення комунального парку та енергетичної інфраструктури. Зокрема, у співпраці з Данським фондом (EIFO) громади можуть отримати до 35% грантової складової на спецтехніку, що фактично замінює перший внесок. Решту вартості банк фінансує у кредит до 5 років під 5–7% річних за державною програмою підтримки. Такий підхід уже дозволив Миколаєву, Хмельницькому та Вінниці закупити техніку без значного вилучення обігових коштів із місцевих бюджетів.
Окрему увагу спікер приділив модернізації тепломереж та відновлюваній енергетиці за ресурси ЄІБ. У межах цих проєктів громади можуть безкоштовно отримати техніко-економічне обґрунтування від фахівців ООН, а на деокупованих територіях грантова підтримка може сягати 50% від вартості об’єкта. Пан Василь підкреслив економічну вигоду раннього старту: через інфляцію та зміну курсу закупівля техніки у кредит сьогодні виявляється значно дешевшою, ніж пряма закупівля за повну ціну через рік, що дозволяє громадам заощаджувати мільйони гривень.
Досвід Долинської громади: від енергомоніторингу до мільйонних грантів
Голова Долинської міської ради Іван Дирів поділився успішними кейсами співпраці з міжнародними фондами та банками. На його думку, сьогодні у світі існує величезна кількість фінансових можливостей для України, проте головним викликом для громад залишається здатність сформувати якісну заявку, реалізувати проєкт та вчасно відзвітувати за нього.
Основою успіху Долини є відділ сталого енергорозвитку, який щодня моніторить споживання ресурсів у понад 100 комунальних будівлях. Саме на основі цих точних даних громада формує заявки там, де ефект від вкладень буде найбільшим. Завдяки такому підходу громада наразі реалізує проєкт із комплексної термомодернізації ліцею вартістю понад 40 млн грн за підтримки ЄІБ, що включає заміну даху, утеплення та встановлення сонячної станції.
Окрім енергоефективності, громада активно працює над модернізацією критичної інфраструктури та безпекою. Долина увійшла до числа 30 громад України, відібраних для програми з відновлення водоканалів, що дозволить замінити застарілі насоси та магістральні мережі на суму 100 млн грн. Також у межах транскордонної співпраці «Польща-Україна» реалізується проєкт реконструкції дитячої лікарні вартістю 1,2 млн євро для громади, що передбачає створення центру реабілітації.
Головна порада для громад: не зволікати із закупівлями техніки та модернізацією. На прикладі власної співпраці з Укрексімбанком голова громади підтвердив, що швидке прийняття рішень дозволяє значно економити бюджетні кошти завдяки уникненню інфляційних втрат.
Миргородська громада: стратегічне планування як фундамент для мільярдних інвестицій
Представниця Миргородської міської ради Інна Рубан поділилася досвідом громади, яка зуміла розбудувати потужну систему управління проєктами. Сьогодні портфель громади налічує 190 проєктів на суму близько 7 мільярдів гривень, а ключовою вимогою для успішного залучення коштів є обов’язкова цифровізація – внесення кожного об’єкта до платформи DREAM та єдиного проєктного портфеля громади.
Громада демонструє зразковий підхід до енергоменеджменту. Муніципальний енергетичний план Миргорода передбачає зниження споживання енергоресурсів на 17% та збільшення частки відновлюваної енергетики. Вже реалізовано понад сім масштабних проєктів, зокрема встановлено сонячні станції на закладах освіти та критичної інфраструктури загальною потужністю 260 МВт.
Особливе місце в стратегії займає модернізація медичної сфери. Завдяки програмам відновлення та співпраці з ЄІБ, громада реалізує комплексну реконструкцію кластерної лікарні інтенсивного лікування. Проєкт вартістю 174 млн грн включає повну термомодернізацію та внутрішнє оновлення корпусів. Для реабілітаційного відділення вдалося залучити грантові кошти через ЮНОПС (9,5 млн грн) та Міжнародну організацію з міграції (400 тис. доларів), що підтверджує вміння громади комбінувати різні джерела фінансування для однієї мети.
Миргород має успішну історію роботи з міжнародними фінансовими інституціями. Прикладом є модернізація теплового району авіамістечка через НЕФКО, де було встановлено 17 ІТП та замінено мережі. Громада вже завершує виплату цього кредиту, одночасно впроваджуючи на об’єкті когенераційну установку для забезпечення безперебійної роботи. Також триває робота над заміною насосного обладнання водоканалу за грантові кошти Державного секретаріату Швейцарії (SECO).
За словами пані Інни, підготовка якісної заявки для великих банків, як-от ЄІБ, може тривати понад пів року і вимагає злагодженої роботи всього апарату. Ключем до успіху є чіткий розподіл обов’язків у команді та підтримка керівництва – у Миргороді начальник профільного управління одночасно є заступником міського голови, що максимально спрощує бюрократичні процеси.
Експерти дійшли спільного висновку: успіх відновлення громад залежить не лише від наявності зовнішнього фінансування, а передусім від внутрішньої спроможності команд. Досвід міністерства, провідних банків та громад-лідерів доводить, що поєднання стратегічного планування, прозорості через цифрові платформи та сміливості у використанні кредитних інструментів дозволяє реалізовувати масштабні зміни навіть у надскладних умовах. Головний ресурс сьогодні – це час, тож громадам важливо діяти вже зараз, перетворюючи виклики на можливості для сталого розвитку.
Переглянути відеозапис трансляції заходу: https://www.youtube.com/watch?v=BC5bXZC0HNA.
Джерело: Інститут аналітики і адвокації
