7 міфів про гранти, які заважають вам подати заявку

Олександра Оберенко

Часто перед подачею на грант ми самі себе зупиняємо. Бо «це не для нас», бо «все вирішено», бо «треба мати знайомих» або хоча б грантрайтера. Ці міфи настільки живучі, що здатні вбити хорошу ідею ще до того, як вона стане заявкою.

Ми, Міжнародний фонд «Відродження», неодноразово чули про кожен з цих міфів і добре розуміємо їх беззмістовність. Тож давайте спокійно розберемось, як усе працює наступравді. 

1. Перемога – тільки для «своїх»

    Найбільша біль для вух донорів і найбільша неправда. Насправді все зовсім не так, і кожного року близько від 15 до 40 відсотків грантерів Фонду жодного разу раніше не співпрацювали з Фондом за всі 35 років існування. 

    Не існує ніяких «своїх». Є якісні ідеї, чіткі умови, прозора процедура оцінки та незалежні експерти.

    2. Грант – це “халява

      Мусимо зняти рожеві окуляри: гранти – це робота, яка включає розробку плану, комунікаціі з командою, звітування та багато інших етапів. Якщо ви думаєте, що грант –  це винагорода чи благодійність, то змушені вас розчарувати. Грант – це, в першу чергу, про партнерство, засноване на спільному бажанні реалізувати проєкт.

      Ми поруч, щоб допомогти, але головну роботу завжди виконує команда, яка подає проєкт. 

      3. Заявку має писати грантрайтер

        Хто крім Вас зможе описати вашу ідею краще всього? Спойлер: ніхто. 

        Не сперечаємось, досвідчений консультант зможе стати в нагоді, але і впоратись без нього цілком легко. Написання заявки потребує часу, ознайомлення з формальними вимогами та щире бажання. Більшість переможців пишуть заявки самостійно і не мають штатних грантрайтерів. 

        З особистого досвіду Фонду: не бійтесь неправильно написати заявку з першого разу, бійтесь не написати взагалі. 

        4. Гранти – тільки для великих організацій

          Так, деякі донори дійсно орієнтуються на розвиинену спроможність організації, її вік або велику кількість працівників. Але наш Фонд підтримує і невеликі локальні ініціативи. Основна умова – команда, що горить ідеєю 

          Масштаб вимірюється не кількістю офісів, а тим, наскільки ви готові змінювати громаду, а її жителі – залучатись у ваші проєкти. І подекуди розмір не має значення.

          5. Донор диктує що робити

            Це точно не працює у нашому випадку. Фонд довіряє своїм грантерам. Послуговуючись старою метафорою, ми не ловимо замість вас рибу, ми даємо вам вудку, і, можливо, навчаємо нею користуватись чи показуємо, де клює. Далі всі рішення залежать лише від вас. 

            Ми переконані, що ніхто настільки добре не знає вашу громаду і ваш проєкт, як ви самі. 

            6. Грантові гроші можна витрачати як заманеться

              На жаль або на щастя, ні, ви змушені працювати відповідно до праоцедур та власних же планів, які ви виписали у заявці. 

              Фінансова підтримка – це ресурс, який використовується виключно на реалізацію проєкту. 

              Грант – це спільна домовленість.Звісно, завжди щось може піти не по плану, але будь-які значимі зміни до бюджету потрібно обговорити і узгодити. Це основа нашої взаємної відповідльності. 

              7. Перемогти можна тільки з унікальними ідеями

                Інноваційність, безперечно, – це великий плюс. Але не менш важливі – реалістичність, доцільність і вплив. Просте рішення, що працює в конкретному місці та часі, виграватиме у складної, але відірваної від реальності концепції. 

                Для нас не важливі вау-ефекти та захоплення в ЗМІ. Ми хочемо, щоб зміни на краще реально працювали. 

                Найкращий спосіб перевірити міфи на практиці – подати свою ідею на конкурс та отримати підтримку від Фонду. 

                Усі актуальні конкурси доступні за посиланням: https://www.irf.ua/grants/contests/

                Повідомити про помилку

                Текст, який буде надіслано нашим редакторам: