5 інструментів локальної демократії, які ефективно працюють під час війни

Олександра Оберенко

Учора, 15 вересня, світ відзначав Міжнародний день демократії. Демократія — одна з ключових цінностей Європейського Союзу та те, за що Україна бореться у війні з росією. Ми часто сприймаємо демократію через призму великих подій, як-от вибори президента або місцевих рад. Проте інструменти місцевої демократії дають можливість впливати на життя громади щодня. Це не тільки вибори, а й щоденна участь громадян у прийнятті рішень, які формують наше майбутнє.

Місцеве самоврядування – це більше, ніж просто вибори раз на п’ять років. Конституція України дозволяє громадянам впливати на рішення безпосередньо, використовуючи різні форми місцевої демократії. Це дає можливість діяти не лише під час виборів, а й постійно брати участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.

Війна внесла свої корективи: багато громад зараз управляються військовими адміністраціями, а деякі інструменти участі громадян поставлені на паузу. Наприклад, через воєнний стан заборонені вибори та масові заходи. В умовах дефіциту бюджету припинилися конкурси проєктів, що фінансувалися за рахунок громадських бюджетів. Однак це не означає, що всі форми впливу зникли. Деякі залишаються єдиним способом громадян висловити свою думку.

Директор програми “Демократія і належне врядування” нашого Фонду Олексій Орловський розповідає про пʼять інструментів місцевої демократії, які навіть попри війну працюють ефективно і допомагають українцям впливати на життя в їхніх громадах. 

Петиції і голосування 

У воєнний час особливо актуальними стають онлайн інструменти, такі як електронні петиції, консультації та голосування за місцеві проєкти. Вони дозволяють людям, незалежно від місця перебування, впливати на життя громади.

В умовах територіальної розпорошеності жителів, релокації в межах України або виїзду за її межі, такі електронні інструменти громадської участі надають можливість активно продовжувати впливати на процеси прийняття рішень в дистанційному форматі, не втрачати зв’язок людей зі своєю громадою. Долученість до життя громади в перспективі буде одним із факторів, який може вплинути на рішення людей щодо повернення в громаду після завершення війни.

Ради ВПО та ветеранів

З’явилися й нові консультативні органи, зокрема ради внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Ці структури дають можливість людям з особливими потребами чи статусом долучатися до життя громад і вирішувати важливі питання.

Зміна статуту громади

Велика кількість ВПО поставила перед територіальними громадами питання про необхідність надання ним прав на участь у вирішенні питань місцевого значення поряд із жителями приймаючих громад. 

Окремі громади адаптують свої статути, щоб надати внутрішньо переміщеним особам право брати участь у місцевому самоврядуванні. Наприклад, Хмельницька міська рада дозволила ВПО брати участь у всіх формах громадської активності нарівні з місцевими жителями.

Молодіжні ради

Молодіжні ради також стали активніше працювати. Молодь, яка формує бачення майбутнього, особливо в питанні відновлення громад після війни, зараз грає ключову роль. За новим законом навіть підлітки від 14 років можуть ініціювати та брати участь у місцевих ініціативах,  у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі. 

ОСН

Органи самоорганізації населення (ОСН) продовжують свою роботу, хоча їхня діяльність дещо ускладнилася через воєнний стан і переселення жителів. Новий законопроєкт має покращити порядок їх організації та діяльності, що допоможе громадам ефективно співпрацювати. Важливо також не втратити потенціал суспільства до самоорганізації, який особливо на неформалізованому рівні проявлявся на перших етапах війни, та спрямовувати його на розвиток громад. 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: