13 березня 2024 року відбулася презентація результатів дослідження ““Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке ГО “Смарт освіта” провела спільно з партнерами – Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, а також Аналітичним центром “ОсвітАналітика” та ГС “Ре:Освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, за сприяння МОН.
Ознайомитися з повним текстом дослідження та брифом усі охочі можуть за посиланням.
Основою для висновків та рекомендацій стали, зокрема, результати соціології – репрезентативного опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю з тридцятьма респондентками. Окрім цього, дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів впровадження реформи НУШ.
Автори дослідження розповідають, що з 2020 року на реформу “Нова українська школа” впливали різні чинники, що ускладнили її впровадження. Так, у початковій школі учнівство тривалий час навчалося дистанційно. Але на НУШ у середній школі чекали ще складніші виклики: п’ятикласники/ці почали навчатися за новими програмами через шість місяців після початку великої війни.
З 24 лютого 2022 року тлом освітнього процесу в Україні став стрес від загрози обстрілів і хвилювання за рідних на фронті чи на тимчасово окупованих територіях. Через секвестр бюджету у 2022 році не було коштів ні на друк підручників, ні на цільову субвенцію НУШ.
Відтак, як припускають автори, підготовка вчителів-предметників до роботи в 5–6-х класах НУШ не була реалізована на належному рівні через брак фінансування та змоги проводити повноцінне офлайн-навчання. Водночас МОН за очільництва Сергія Шкарлета у 2022 – на початку 2023 року регулярно транслювало позитивні повідомлення про “продовження реформи”, які не зовсім відповідали дійсності, ба більше – викривлювали реальний стан справ в уявленні громадськості.
“Упровадження фундаментальної реформи освіти в країні, яка воює, – неабиякий виклик. Та від цієї реформи великою мірою залежить майбутнє України, адже сьогоднішні учні будуть відбудовувати й розвивати країну після перемоги.
Навесні 2023 року ми почали аналіз упровадження реформи в базовій школі й стали очевидними наслідки першого року повномасштабної війни, а також непершочергова робота міністерства в цьому напрямі в попередні кілька років.
Тому нашим завданням було зробити підвищення якості освіти для всіх учнів пріоритетною політикою держави. Нам вдалося повернути субвенцію НУШ (майже 1,5 мільярда гривень торік і ще 1,5 мільярда гривень цьогоріч). Забезпечити підвищення кваліфікації вчителів державним коштом. Надрукувати підручники для 6 і 5 класів, які не було змоги надрукувати 2022 року через спрямування коштів на потреби оборони. Почати планувати впровадження профільної середньої освіти в старшій школі. Та попереду багато роботи, і це дослідження дає розуміння, що насамперед потрібно зробити“, — сказав заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
Під час презентації автори дослідження поділилися ключовими висновками за фокусними напрямами. Коротко розповімо про найцікавіші інсайти в кожному блоці.
КОМУНІКАЦІЯ РЕФОРМИ
95% вчителів відповіли, що вони проінформовані про зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи викладання. Утім, близько 40% із них мають поверхові знання і не змогли б за потреби пояснити іншим її зміст та відмінність від старої системи викладання. Ще 5% вказали, що вони недостатньо проінформовані про зміст реформи НУШ. Тобто в цілому 45% педагогів, які працюють із 5-6 класами “Нової української школи”, не змогли б пояснити про що реформа НУШ та в чому її відмінності.
Під час глибинних інтервʼю з учителями, які працюють з 5–6-ми класами НУШ, не раз лунала думка, що в початкових класах реформа була добре впроваджена: опитані її схвалюють, натомість до реформи в 5–6-х класах мають багато зауважень.
Різницю респонденти/ки пояснювали
- гіршим матеріально-технічним забезпеченням,
- слабшою підготовкою вчителів,
- браком надбавок за впровадження реформи, які є для вчителів початкових класів.
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
96% опитаних учителів вказали, що пройшли цільове підвищення кваліфікації для роботи з 5–6-ми класами НУШ. На питання, де саме вони проходили курси, освітяни найчастіше обирали варіант ІППО (інститути післядипломної педагогічної освіти) / АНО (академії неперервної освіти). Цікавою виявилася знахідка, що 21,7% вчителів проходили відповідні курси від громадських організацій. Це високий показник, який в умовному рейтингу “Топ-провайдерів послуг підвищення кваліфікації” займає 2 місце. Утім, фінансування від держави для навчання вчителів за відповідними напрямами громадські організації не отримують.
Переважна більшість опитаних освітян задоволена отриманими на курсах знаннями, а 86,3% вважають, що навичок, здобутих на курсах, їм достатньо. Зокрема, найчастіше вчителі обирали, як опановане:
- методи оцінювання досягнень;
- розвиток компетентностей;
- організацію групової роботи в класі;
- забезпечення комфортного середовища для учнів;
- діяльнісний підхід.
Щодо опанування системи оцінювання, однак, складно зробити однозначні висновки.
З одного боку, вчителі вказують, що опанували методи оцінювання. Але на питання “Про що було б потенційно найкорисніше дізнатися на курсах підвищення кваліфікації?” майже половина педагогів знову обирає оцінювання. Вочевидь, це та тема, яка потребує докладнішого аналізу.
“2022 року субвенцію НУШ, яка передбачала кошти для підвищення кваліфікації вчителів, спрямували на військовий сектор. Проте обласні інститути післядипломної освіти готували педагогів до роботи в НУШ власними силами. Це свідчить про натхненність ідеями НУШ і розуміння значення реформи для країни. Уже торік субвенцію НУШ удалося повернути: понад 85 тисяч учителів і понад 20 тисяч представників шкільних адміністрацій пройшли курси в ІППО. На цей рік у державному бюджеті теж передбачено кошти на підвищення кваліфікації“”, – зазначив Андрій Сташків.
Серед пропозицій для покращення курсів, учителі найчастіше згадували те, що лектори повинні мати досвід роботи в школі, і те, що курси в очному форматі значно ефективніші.
“Мені здавалося, що ті, хто навчає, самі ще не розуміють, чого вони мають навчити нас, вчителів. І говорили ніби багато, а конкретики було надзвичайно мало”, – розповіла одна з респонденток (учителька української мови та літератури).
75% опитаних педагогів вказали, що курси для роботи у 5–6 класах НУШ були повністю безплатними: усі витрати покрила держава. Ще 5% пройшли навчання коштом донорських організацій.
Натомість 16,5% вчителів 5–6-х класів повідомили, що проходження курсів підвищення кваліфікації вони оплатили з власної кишені.
Ще щонайменше 6% розповіли про те, що вони зовсім не відвідували курсів, утім, заплатили за отримання сертифіката (їхня кількість може бути більшою, якщо додати ще 10%, які обрали варіант відповіді “Складно відповісти”).
ПРОГРАМИ
Якщо порівняти дві типові освітні програми для 5-х та 6-х класів – не “за НУШ” та “за НУШ”, – то зʼясуємо, що гранична кількість навчальних годин на тиждень не змінилася, а кількість навчальних предметів навіть збільшилася.
Для того, аби дослідити, чи відбулося розвантаження програм у частині змістового наповнення, авторський колектив проаналізував найпопулярніші програми з української мови та літератури для 5–6-х класів. Зʼясували, що деякі програми нагадують ті, які були створені за старим Державним стандартом. А деякі ще більш навантажені, аніж попередні.
Так, якщо за старою програмою учні 5 класу вивчали з української літератури 31 твір, то зараз (залежно від програми) це може бути 44, 28 чи 38 обов’язкових творів. Якщо подивитися на кількість термінів для вивчення за 5–6-й класи, то за старою програмою їх сумарно було 70, а зараз (залежно від програми) 86, 56 та 71.
“Її якось, на мій погляд, перевантажили, і закрутили, ускладнили. Так що реалізувати повною мірою навіть при великому бажанні на кожному уроці з цією навчальною програмою неможливо […]”, – коментує одна з респонденток (учителька української мови та літератури).
Натомість 69% опитаних педагогів вказали, що після впровадження НУШ їхні методи роботи змінилися (з них 12,5% помітили значні зміни). Так, одна з педагогинь (вчителька історії) на глибинному інтервʼю розповіла, що методи та прийоми, які вона застосовує на уроках із 5–6-ми класами (НУШ) вона несвідомо “перетягує” і в старші класи: “Але знаєте, наскільки зараз все це поглинає вчителя, що я, не помічаючи сама, коли роблю дизайн уроку на 8 клас, який працює не за НУШ, [то] він майже ідентичний 6-му, [який працює за НУШ]. Тобто методи використовую ті самі”.
Андрій Сташків додав, що нині в МОН працюють над зміною Типової освітньої програми для 5-9 класів, аби дати школам більшу гнучкість у формуванні розкладу. “У вчителів буде більше можливостей обирати інтегровані курси, які є відносно новими для базової школи. Також відводити певну кількість годин на індивідуальні заняття і консультацій. Це важливо для подолання освітніх втрат, які засвідчило міжнародне оцінювання якості освіти PISA та про які повсякчас говорять учителі. Для цього також плануємо надати школам можливість користуватися скороченими програмами (уже розроблено програму з української мови), за якими нині вчаться учні, які перебувають за кордоном. Так школярі зможуть наздогнати найважливіший матеріал, який пропустили або осягнули не повною мірою через стрес”, — додав Андрій Сташків.
ОЦІНЮВАННЯ
Під час дослідження автори зʼясували, що деякі вчителі доволі поверхово розуміють, що таке формувальне оцінювання. Хтось розповідав про те, що це оцінювання за допомогою візуальних маркерів – наліпок, записів тощо. Хтось розуміє формувальне як проміжний етап перед рівневим оцінюванням. Крім того, педагоги критикують рівневе оцінювання: зазнають, що їх не влаштовує нечітке співвідношення рівнів із балами.
Вчителі/-ки поділилися, що учні 5–6-х класів НУШ ставляться до балів зовсім інакше, ніж діти їхнього віку раніше. Вони спокійно реагують як на низьку, так і на високу оцінку. Одна з респонденток (учителька англійської мови) розповіла: “Буває таке, що дитина несе мені щоденник на 3 бали. У мене шок. Я думаю – ну для чого ти тягнеш щоденник на 3 бали? Хто б вам на 3 бали приносив щоденник? А вони якось до цього ставляться – ну, 3 бали, так 3 бали. Ну, 7 балів – нормально”.
ПІДРУЧНИКИ
82% опитаних вчителів вважають, що шкільні підручники для 5-6 класів НУШ потребують доопрацювання. Зокрема, вони вказали на такі пункти, які найбільше вимагають змін:
- зв’язок навчального матеріалу з реальними запитами та життям учнів;
- завдання для учнів;
- зміст теоретичного матеріалу;
- послідовність викладу теоретичного матеріалу.
Прикрим, але показовим висловом про підручники стали такі слова однієї з респонденток (учительки української мови та літератури): “Скажу вам навіть більше, по секрету. Ми, вчителі, використовуємо у своїй роботі як НУШівські нові підручники, так і старі. Беремо з них [зі старих підручників] вправи й навіть на уроках даємо дітям, щоб […] рівень грамотності учнів все ж таки підвищувався, а не знижувався. Якщо працювати тільки з таким підручником [за новим Державним стандартом], то, з нашого досвіду, рівень грамотності буде просто нульовим”.
Ще близько 18% респондентів вважають, що підручники, які вони використовують, взагалі не потребують доопрацювань.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН
78% опитаних помітили в себе зростання тривоги, страху, суму або гніву (порівнюючи з періодом до повномасштабного вторгнення). 40% педагогів/-нь розповіли, що відчувають дратівливість. Ще 31% – низьку мотивацію до роботи. Як зазначають автори звіту, ці чинники потенційно можуть негативно впливати як на взаємодію вчителя з учнями, так і на спроможність вчителів підвищувати свою кваліфікацію.
Натомість, якщо говорити про роботу з учнями, то 84% вчителів розповіли, що вони отримують належну психологічну підтримку (від шкільних психологів) у своїх закладах освіти для роботи з учнями. Утім, частина респондентів вказала на відсутність таких фахівців у їхніх закладах освіти. Найбільше бракує шкільних психологів у селах і селищах та в населених пунктах східних областей України (52% опитаних зі східних регіонів вказали на відсутність психолога в їхній школі).
На питання “Як поліпшити надання психологічної допомоги?” майже половина вчителів відповіла: потрібно мати чіткий алгоритм для роботи зі складними випадками.
ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ
Попри те, що реформи НУШ у середній школі зустрілася з низкою викликів, частина вчителів розуміє цінність “Нової української школи”. Ці педагоги відмічають такі позитивні зміни:
- вони почали більше взаємодіяти з дітьми;
- завдяки інтеграції, навантаження на учнів у деяких школах зменшилося;
- учителі відчули більшу академічну свободу;
- змінилося бачення вчительської ролі в житті учня або учениці: з людей, які мають монополію на знання і вкладають їх у дітей, вчителі стали тими, хто спрямовує, аби дитина змогла самостійно здобути знання, тобто фасилітаторами, модераторами навчального процесу і таке інше.
Одна з респонденток розповіла: “От що мені подобається в НУШ, що вони [діти – ред.] вільно себе почувають на уроці, вони не бояться запитати, не бояться поцікавитися, сказати свою думку. Я маю з чим порівняти […]”.
За результатами дослідження авторський колектив спільно з освітніми експертами надали чіткі пропозиції за кожним із напрямів. Маємо надію, що ці дані стануть основою для ефективних управлінських рішень та будуть корисні кожній українській освітній інституції.
МЕТОДОЛОГІЯ
У межах соціологічного дослідження, методом face-to-face опитано 600 вчителів 5 та 6 класів за багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору населених пунктів та шкіл на перших етапах та квотним відбором респондентів на прикінцевому етапі.
У кожному з макрорегіонів України опитано ту кількість учителів, яка є пропорційною до частки макрорегіону в генеральній сукупності цілої країни. До вибірки не потрапили вчителі, які на момент опитування знаходилися за межами населеного пункту в якому розташований заклад освіти у якому вони працевлаштовані. Також в опитуванні не взяли участі педагоги з населених пунктів, що знаходяться на лінії бойового зіткнення та на тимчасово окупованих територіях.
Частка жінок у вибірці склала 91,5%, чоловіків – 7%. Решта респондентів не побажали вказувати стать. Більшість респондентів були у віці від 40 до 49 років (30%), друга за популярністю вікова група – від 50 до 59 років (27%).
Анкета складалася з 44 питань. Учителі заповнювали її самостійно у присутності інтерв’юерів. Максимальна випадкова похибка опитування не перевищує 4%.
Ще один етап – глибинні інтервʼю з 30 освітянками й освітянами – проводився двома хвилями в телефонному режимі, у зручний для респонденток час, з аудіо фіксацією розмови.
Вибірка вчителів, які були залучені як респондентки до інтерв’ю, була незалежною від вибірки вчителів, які були залучені як респондентки до опитування.
ГО “Смарт освіта” дякує всім педагогам, які долучилися до соціологічного дослідження – ваша відвертість дала нам глибоке розуміння реального стану справ, підтвердила чи спростувала гіпотези, надихнула на створення “рішень у коробці” для полегшення життя кожного українського педагога та педагогині.
Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Звіт відображає позицію авторського колективу і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: НУШ
