11.00 - 14.00 Київська міська клінічна лікарня №2, вул. Попудренка, 36
11.00 – 14.00
Київська міська клінічна лікарня №2, вул. Попудренка, 36
Відзначення всесвітнього дня паліативної допомоги
В програмі:
· Презентація громадської ініціативи щодо створення Денного Центру паліативної допомоги
· Виступи артистів – заслуженої артистки України Тетяни Самай та студентів Київського інституту музики імені Р. М. Гліера
· Благоустрій території лікарні № 2 – встановлення лавок в парковій зоні лікарні
· Чай, кава для учасників та гостей
Організатори Всеукраїнський благодійний фонд «Соборність» за підтримки Міжнародний фонд «Відродження» при сприянні Київської міської клінічної лікарні №2.
реєстрація: Леся Брацюнь 067 440 88 34
_________________________________________________________
про паліативну допомогу в Україні і одну з її найбільших проблем:
Болюча складова паліативної допомоги – наркотики
Одним із найбільш гострих аспектів паліативної допомоги є те, що часто в Україні лікарі не в змозі допомогти невиліковним хворим, і ті або помирають в страшних муках, або закінчують життя самогубством.
Паліативна допомога передбачає допомогу невиліковним хворим, яким вже не надається радикальна медична допомога, а лише проводяться підтримуючі заходи. Вона включає в себе не лише медичний аспект, а й соціальний, психологічний та духовний. На жаль, нерідко і дітям необхідний саме цей вид допомоги.
На жаль, в нашій державі допомога хворим, які перебувають на термінальних стадіях захворювань і мають обмежений термін життя, практично не надається. Україна декларує себе як соціально-орієнтовану державу, однак практично не приділяє уваги паліативним хворим, яким вона так потрібна. Основна проблема таких хворих – це жахливий біль, тому їм необхідне якісне знеболювання, однак тут існує чимало проблем, найбільша з яких – навіть не висока вартість ліків, а доступ до них. Пацієнтів на «останніх» стадіях захворювань знеболити може лише морфій, отримати який дуже складно.
Менеджер компоненту «Паліативна допомога» програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал розповідає, що наркополітика в усьому світі останні 40 років була направлена на процес війни з наркотиками: «Всі визнавали, що є незаконний обіг наркотичних речовин, що є наркозалежні люди, є наркотрафік, є виготовлення і продаж. Ми всі визнавали, що зупинити наркоманію можна лише методами карального характеру, але за останні 5 років досліджень, обговорень на міжнародному рівні було визнано, що ця війна програна. Методи, які ми застосовували для попередження незаконного продажу наркотиків, призвели до того, що ми мінімізували споживання медичне, тобто – ми загнали в рамки не наркотрафіки, а медичних працівників і пацієнтів, яким дійсно потрібне знеболення або інше лікування з використанням наркотичних речовин», – зазначали експерт під час круглого столу на тему: «Стратегія розвитку паліативної допомоги на Волині», що відбувся 16 жовтня у Луцьку.
Україна залишається в числі країн, які найменше споживають такі анальгетики. В Україні лише в 2013 році заговорили про медичну складову паліативної допомоги. Таким чином, адекватне знеболення отримують менше 15% пацієнтів, яким це необхідно. Міжнародний комітет по контролю за наркотиками збирає дані про використання опіоїдів по всьому світу і оприлюднює замовлення країн на наступний рік. Згідно з цими даними, Україна значно менше замовляє морфіну, ніж метадону, хоча він потрібен більшій кількості невиліковних хворих.
За світовими стандартами паліативні хворі повинні споживати морфін в середньому протягом 90 діб, в Україні ж хворим починають давати цей препарат переважно в останній тиждень життя, максимум – місяць. До того ж колють його лише 2 рази на добу, тоді як препарат діє всього 4 години, тому одному пацієнту потрібно 5-6 ампул на день.
Експерти вважають, що причиною цьому є неврегульована законодавча база та страх лікарів, які бояться наражати себе на небезпеку, виписуючи такі ліки. До того ж далеко не всі аптеки мають можливість продавати ці медикаменти.
За інформацією «Слово Волині»
