10-та ювілейна Всеукраїнська молодіжна школа з прав людини: вперше для активістів ромських громад

Стаття за підсумками Всеукраїнської молодіжної школи з прав людини, яка відбувалася 13-19 липня в Чернігові

На сайті Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини” опубліковано статтю Ірини Брох за підсумками Всеукраїнської молодіжної школи з прав людини, яка відбувалася 13-19 липня в Чернігові. У заході брали участь ромські активісти, яких координувала Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду “Відродження”.

10-та ювілейна Всеукраїнська молодіжна школа з прав людини: вперше для активістів ромських громад
Ірина Брох

Протягом семи днів ромська молодь із усієї України мала змогу ознайомитись із основними поняттями у сфері прав людини. Експерти всеукраїнського та міжнародного рівня проводили для них лекції, влаштовували дискусії та навчальні ігри, аби учасники дійшли спільного розуміння прав людини.

«На жаль, я мала змогу бути на Школі лише 2 останні дні, але в силу обставин, можу побачити наскільки всі учасники здружилися і набрались конкретної бази знань за цей час. Також видно, що вони хочуть йти далі і ділитися цим з іншими. Видно, що тут зібралася саме ініціативна ромська молодь, яка точно знає, що візьме звідси і використає у своїх громадських активностях», – зауважує Віола Попенко, яка представила Чернігівську організацію «Неве Рома».

Згадує стипендіат Міжнародного фонду «Відродження» – Іван Данченко з Донецька: «Дуже важливим було, що впродовж школи представники ромських громад та інших національностей знайшли легко спільну мову, що дуже добре. Сподіваюсь надалі будемо співпрацювати разом завжди. Цікаво, що коли я їхав сюди, то не знав різниці між правами людини та громадянина. Тепер після пройденого 7-денного тренінгу я засвоїв основні поняття прав людини. Також я засвоїв- які взагалі права, і які ситуації навколо порушення цих прав бувають. Була цікавою тема про дискримінацію, але найцікавішою була тема права на освіту. Ми – цілеспрямований ромський народ, який завжди намагається досягти своїх цілей та реалізовувати право на освіту безперешкодно. Найголовніше, аби на території усієї України право на освіту реалізовувалось без будь-яких проявів дискримінації».

Цікавим спостереження стало те, з якими очікуваннями учасники їхали на Школу і з чим покидали Чернігів. Які думки та враження залишилися після всіх прослуханих лекцій, пройдених етапів навчання. Про це згадує Юлія Черниш, Золотоніська община ромів «Аме-Рома»: «Коли я їхала сюди, судячи з побаченої програми, я розуміла, що нас вчитимуть правам людини, зокрема це будуть статті законодавства. Але я не очікувала, що буде запрошено ак багато компетентних людей, які нам пояснюватимуть все на доступних прикладах. Також неочікуваним стало те, що права людини нам презентують саме таким чином, як це було. Адже взяти книжку і прочитати може кожен, а пояснити доступною мовою із реальними прикладами – ні. Оце мене вразило найбільше, я такого не очікувала насправді. Найбільше вразила, мабуть, перша зустріч і розмова про цінності життя із Олександром Войтенко. Не зважаючи на те, що ми були дуже втомлені з дороги – він все-таки зміг нас зацікавити і дати потрібний поштовх на всі дні Школи, після якого було дуже цікаво кожного разу приходити на заняття і дізнаватися все нові й нові аспекти прав людини. Тобто з першого дня був заведений механізм, який успішно діяв впродовж усіх днів Школи».

Одним із важливих моментів, про який згадують всі учасники школи є те, що права людини – поняття, яке треба відчути, зрозуміти і навчитися бачити у щоденних проблемах життя. Враховуючи специфіку школи, розпізнати випадки порушення прав людини у щоденному житті було не так вже й важко. Важливим було, аби всі учасники зрозуміли і побачили цю несправедливість і направили свою енергію на пошук шляхів вирішення проблем, та як для цього можна використати наявні можливості та інструменти.

«Під час Школи я зрозумів, що є такі двері, до яких можна увійти. Ми знаємо як це зробити і з допомогою кого. За ними саме знаходяться структуровані знання про права людини та механізми захисту їх. Тепер ми точно знаємо, як увійти туди та використовувати знання в межах свого району, міста. Тепер я маю наміри розширити роботу у приймальні в нашій організації в сфері саме захисту прав людини в Полтавській області, знаючи певні особливості саме із лекцій у Школі», – акцентує Євген Соловйов, який представив Громадську організацію «Правозахисна група «Порада»», Кременчуг Полтавської області.

Також одним із завдань Школи була підготовка міні-проектів учасниками Школи, які в майбутньому можуть бути реалізовані. Учасники об єдналися в три команди і вибрали найбільш, на їхню думку, актуальні проблеми, які вони би могли вирішити, реалізувавши в цих межах проекти. Такими темами виявилися незаконне проникнення в житло ромів правоохоронців, обладнання пандусами громадського транспорту та проблеми влаштування до навчальних закладів дітей із ромських громад. Наступним кроком має бути стажування учасників Школи у правозахисних організаціях України.

Відтак, більшість учасників мали змогу познайомитись із представниками таких організацій і попередньо планувати, де б вони хотіли пройти стажування і чим би хотіли займатися. Адже лекторами Школи були і Євген Захаров із Харківської правозахисної групи, і Володимир Яворський та Сергій Заєць із Української Гельсінської спілки з прав людини, і Світлана Тарабанова з ініціативи «ВостокSOS», Ірина Виртосу з Центру інформації про права людини, Михайло Тяглий з Українського центру вивчення історії Голокосту, Олександр Шваюн з Міжнародного фонду «Відродження», Сергій Єрмошкін з Одеського обласного Ромського конгресу, Володимир Кондур та Володимир Боштан із Ромського правозахисного центру «Соціальна правова допомога»., Ольга Скрипник із Центру громадянської просвіти «Альменда», Оксана Москаленко із Жіночого Консорціуму України, Олександра Романцова із Центру Громадянських Свобод та ініціативи Евромайдан SOS.

Тому тепер по закінченні офіційної навчальної частини Школи з прав людини ромських активістів чекає випробовування знань на практиці та проходження стажувань, в рамках яких можуть бути ініційовані проекти і здійснена конкретна діяльність на захист прав представників ромських громад.

«Я думаю розпочати співпрацю саме з чернігівськими ГО, оскільки я сама звідси, – ділиться планами стипендіатка Ромського освітнього фонду Альона Казанська. – Найперше планую стати волонтером Громадської організації «M’ART». Це для мене буде дуже корисно. Так само хочеться в майбутньому попрацювати саме в ромських організаціях. Це допоможе детальніше вивчати проблеми зсередини. Адже треба розуміти специфіку та тематику в дослідженні проблем ромів».

Багато учасники також говорили про дієвість неформальної освіти в області прав людини та разючої відмінності від традиційної освіти у вузах. Форма діалогу, гри, постійної роботи як індивідуальної, так і у групах допомогли краще відчути та зрозуміти цінності прав та свобод людини та можливі сценарії їхнього захисту. Нагадаємо, що це була 10 Всеукраїнська молодіжна школа прав людини в рамках Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини». Проте вона була вперше проведена саме для активістів ромських громад за участі молоді з усіх регіонів України та з залученням експертів ромських правозахисних організацій.

Коментарі експертів

Олександр Войтенко, Громадська спілка «Освітній дім прав людини – Чернігів», Українська Гельсінська спілка з прав людини, Керівник напрямку з офіційної освіти:
Загальний рівень сприйняття тем прав людини виявився достатнім для ефективної роботи. Більшість учасників швидко зрозуміли основні підвалини матеріалів, що розкривають сутність прав людини як феномену 20 ст. так і правових аспектів, пов’язаних з ними. Більше труднощів у сприйнятті матеріалу викликали питання пов’язані з механізмами захисту. Ефективним було навчання для студентів-юристів, які, спираючись на знання, легко імплементували новий матеріал та вносили певні корективи у систему знань, що вже сформована. Важливим елементом міжособистісної взаємодії та групової динаміки стало спілкування між ромськими та неромськими учасниками. Від початку Школи і до її закінчення не спостерігалося ні упереджених думок, ні напруги у контактах. При підведенні підсумків неромські учасники зазначали, що подібне спілкування допомогло не лише переконатися у хибності стереотипів, але й дізнатися багато нового.

Сергій Єрмошкін, Голова Одеського обласного Ромського конгресу:
Сказати, що я дуже щасливий приїхати на цю Школу прав людини – не сказати нічого. Я завжди дуже скептично ставився до подібних заходів, бо маю власний досвід. Після прослуханих презентацій проектів – я дещо поміняв свою думку. Не скажу, що докорінно, але впевнився у тому, що учасники справді зрозуміли як треба чи як не треба. Якщо людина знає це, знає як звернутися і до кого, як діяти, з ким обговорити і у кого попросити допомоги, то це дуже добре. А ось ці учасники саме знають і не бояться запитати, показати своє незнання при потребі. І питають вони не у експертів, не в мене, а саме один у одного. Вони отримали певний досвід і від нас і так само ми змогли отримати дещо від них у ході спілкування. Було б добре, якби їм справді дали мінімальне фінансування і учасники спробували самі поїхати до однієї організації, до другої, до третьої і побачили, що планування проекту – це одне, а виконання потребує більшого. Саме на етапі виконання виявляється стільки підводних каменів, що й думки не було. Особисто я би дав таку можливість, аби вони поїздили і повчилися. Адже об’єктивно моє покоління відходить, тому треба давати цю можливість вчитися новому поколінню, аби вони не повторювали наших помилок, а йшли далі. Конкретно наша організація готова навіть без підтримки запросити і забезпечити повністю 2 стажерів. В межах стажування хотілося б їх повідправляти по різних місцях, аби вони побачили, як там працюють наші активісти і, можливо, запропонували би і зробили би щось самі. Повертаючись до Школи, я вважаю, що проводити навчальні заходи для конкретно ромі треба дуже спеціалізовано, торкаючись якось однієї проблеми. А подібні Школи до цієї треба тільки разом. Адже роми живуть серед українців, росіян, поляків та інших. І це треба враховувати. Це міжкультурна комунікація. Це розуміння чому ці не хочуть, а ці хочуть, одні розуміють, інші ні, знову ж одні знають, а ті – ні. Тому під час узгодження програми було дуже багато нюансів, в яких думки розходились. Але тепер, побачивши на власні очі це все можу сказати, що це справді серйозно і корисно для нашої молоді.

Володимир Боштан, Голова Правління Ромського правозахисного Центру «Соціальна правова допомога»:
На Школу було запрошено дуже кваліфікованих тренерів, в свою чергу учасники мають достатній рівень підготовки сприймання, аналізу та обробки тієї інформації, яка була надана. Сподіваємось, що це буде не остання зустріч, проведена організаторами Школи. Загалом тематика Школи є дуже актуальною сьогодні, коли справді потрібно залучати молодих ромських активістів до вирішення тих чи інших проблем. Також треба проводити більше практичних занять і мотивувати до проходження практики в існуючих ромських організаціях правозахисту. Адже саме практичні вміння із теоретичною базою дадуть той результат, який ми і очікуємо від них. На сьогодні наш Центр готовий взяти до 10 студентів-юристів під свій патронат для проходження практики в місті Одеса. Вони зможуть ознайомитись із процедурою інерв’ювання, консультування, підготовки юридичних процесуальних документів.

Андрій Стрижак, Директор Центру соціального партнерства (Білорусь), координатор Молодіжної мережі профспілок «РЕП» (Білорусь):
Перед приїздом сюди я знав, що група буде досить специфічною, зокрема для мене, бо досвіду роботи із представниками ромських громад я не мав. Роль моя була у проведенні «Форум-театру». Я не ставив якихось завеликих завдань, бо не знав як будуть сприйняті методики, які звик використовувати у своїй роботі. Але я вважаю, що те, чого ми досягли з групою в плані спілкування та комунікації є досить хорошим результатом. Черговий раз я переконуюсь, що техніки «Форум-театру» підходять практично усім. Як казав Августо Боаль, засновник цієї техніки: «Грати у «Форум-театрі» можуть усі, навіть актори». Це підтвердилось ще раз. Щодо неформальної атмосфери у групі, рівня відкритості та довіри один одному, то вже десь до середини Школи учасники були повністю налаштовані один до одного. Під кінець заходу вже не було видно різниці між класичною групою активістів та ромською. Загалом не виникало особливих труднощів у роботі з учасниками, лише були якісь особливості, пов’язані із специфікою сприйняття учасниками тем. Але існує дуже багато прийомів та методик для обходу таких тем. Як результат було підготовлено 3 різні сценки учасниками Школи, які були відіграні і відчуті досить активно. Кожна людина в ході занять змогла зрозуміти як відчуває себе дискримінований і дискримінатор. Вони мали можливість перевтілитися і оцінити проблему з різних боків. Хочеться відмітити високу активність усіх учасників.

Сергій Буров, Координатор Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини»:
Це один із найцікавіших і важливих заходів програми «Розуміємо права людини». Командою організаторів оцінюємо її як справжнє випробування, але успішне! Певною мірою ми самі навчались. Ми раді, що у Школі взяли участь активні й небайдужі молоді люди. Ми отримали нових союзників і партнерів. Програма готує для них стажування, підтримку їх громадянських ініціатив. Школа – це лише перший етап нашого спільного шляху. I головні результати також попереду. Будемо раді діяти разом на захист та підтримку прав людини.

Контакти:
Ромська програмна ініціатива
Олександр Шваюн
(044) 461 95 00
shvaiun@irf.ua

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: