ПРАВА ЛЮДИНИ І СЕРЕДОВИЩЕ, ВІЛЬНЕ ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ
Custody Records
У 2018 в Україні почала працювати принципово нова модель поведінки з тимчасово затриманими людьми – Custody Records. Система передбачає електронну фіксацію дій, що відбуваються із затриманими особами. При ефективному впровадженні, така система захистить затриманих від неправомірних дій поліцейських, а також убезпечить самих правоохоронців від безпідставних звинувачень.
Навесні Custody Records запрацювало в Херсоні та Дніпрі, а восени – у Кропивницькому та Сарнах Рівненської області. Потрапляючи в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ), затриманий може поскаржитися на порушення його прав під час затримання, і щодо інциденту розпочнеться перевірка. Всі відомості про затриманого є в електронній базі, а не на папері. Відповідні органи можуть подивитися, що відбувається в камері ІТТ з будь-якої точки України, а сам затриманий може зв'язатися через мікрофон у камері з черговим.
Наразі система працює лише на рівні ізоляторів тимчасового тримання. Експерти наголошують на важливості присутності сustody officer'ів при першому контакті з затриманою особою, аби запобігти правопорушенням. Надалі пропонується ввести посаду інспектора в кожному райвідділі, аби вибудувати цілісну систему Custody Records в діяльності Нацполіції.
Навесні Custody Records запрацювало в Херсоні та Дніпрі, а восени – у Кропивницькому та Сарнах Рівненської області. Потрапляючи в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ), затриманий може поскаржитися на порушення його прав під час затримання, і щодо інциденту розпочнеться перевірка. Всі відомості про затриманого є в електронній базі, а не на папері. Відповідні органи можуть подивитися, що відбувається в камері ІТТ з будь-якої точки України, а сам затриманий може зв'язатися через мікрофон у камері з черговим.
Наразі система працює лише на рівні ізоляторів тимчасового тримання. Експерти наголошують на важливості присутності сustody officer'ів при першому контакті з затриманою особою, аби запобігти правопорушенням. Надалі пропонується ввести посаду інспектора в кожному райвідділі, аби вибудувати цілісну систему Custody Records в діяльності Нацполіції.
Протидія катуванням в місцях несвободи
За інформацією громадських організацій, 1 500 000 українців у 4 700 місцях несвободи щодня зазнають катувань або жорстокого поводження. При цьому щороку українські суди розглядають не більше 10 справ за статтею Кримінального Кодексу "катування".
У 2018 році команда "Відродження" організувала низку заходів, пов'язаних з протидією катуванням в місцях несвободи. Зокрема, за підтримки Фонду аналітики "Експертного центру з прав людини", ГО "Україна без тортур" та інших організацій провели комплексну оцінку поточної ситуації в цій сфері.
В Україні немає чітких алгоритмів фіксації та реагування на катування навіть на рівні законодавства. Через це не можна очікувати ефективного розслідування.
Фахівці проаналізували нормативну базу чотирьох відомств: Національна поліція, Міністерство юстиції, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров'я, а також стандарти судово-медичних експертиз.
У 2018 році команда "Відродження" організувала низку заходів, пов'язаних з протидією катуванням в місцях несвободи. Зокрема, за підтримки Фонду аналітики "Експертного центру з прав людини", ГО "Україна без тортур" та інших організацій провели комплексну оцінку поточної ситуації в цій сфері.
В Україні немає чітких алгоритмів фіксації та реагування на катування навіть на рівні законодавства. Через це не можна очікувати ефективного розслідування.
Фахівці проаналізували нормативну базу чотирьох відомств: Національна поліція, Міністерство юстиції, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров'я, а також стандарти судово-медичних експертиз.
Надалі експерти планують перевірити, як ці норми втілюються на практиці. Після цього вони вироблять рекомендації державі для впровадження стандартів Стамбульського протоколу.
Продовжилась співпраця з Національним превентивним механізмом – уповноваженим органом, що займається протидією тортурам. Зокрема, Фонд підтримав тренінги для громадських моніторів з моніторингу місць несвободи. Ці монітори в подальшому перевіряли, як у місцях несвободи виконують законодавство з протидії катуванням.
Паралельно тривала робота з привернення суспільної уваги до проблеми катування. 26 червня, до Міжнародного дня на підтримку жертв катувань, у Києві відбулася креативна акція правозахисних організацій. Її учасники відкрили скульптуру – рухливий арт-об'єкт у вигляді щупальців, що символізуватиме руйнівну силу тортур та шкоду, якої вони завдають жертвам насильства та суспільству в цілому.
Продовжилась співпраця з Національним превентивним механізмом – уповноваженим органом, що займається протидією тортурам. Зокрема, Фонд підтримав тренінги для громадських моніторів з моніторингу місць несвободи. Ці монітори в подальшому перевіряли, як у місцях несвободи виконують законодавство з протидії катуванням.
Паралельно тривала робота з привернення суспільної уваги до проблеми катування. 26 червня, до Міжнародного дня на підтримку жертв катувань, у Києві відбулася креативна акція правозахисних організацій. Її учасники відкрили скульптуру – рухливий арт-об'єкт у вигляді щупальців, що символізуватиме руйнівну силу тортур та шкоду, якої вони завдають жертвам насильства та суспільству в цілому.
Захист прав засуджених, що відбувають покарання на окупованих територіях
Міжнародний фонд "Відродження" продовжив підтримку громадських ініціатив з моніторингу та захисту прав засуджених, які перебувають в ОРДЛО. Ці зусилля допомагають у процесі подолання безкарності за масові порушення прав людини, що відбуваються на Донбасі й можуть становити злочини проти людяності та воєнні злочини відповідно до Римського Статуту.
В'язні, які утримуються в місцях несвободи в ОРДЛО, потерпають від порушень їхніх прав унаслідок воєнного конфлікту як і інші мешканці окупованих територій. Майже в усіх колоніях існують проблеми з забезпеченням харчування та медичною допомогою.
Зокрема, правозахисниками ГО Донбас SOS, Харківської правозахисної групи, ЛОПЦ "Альтернатива" та Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян було проведено комплексну оцінку стану українських в'язнів, що утримуються в ОРДЛО. Цей документ став основою для адвокації процесу повернення українських в'язнів, деякі з яких досі не були навіть офіційно засудженими.
Ця робота допомогла вже на початку 2019 року запустити процес передачі українських в'язнів в Україну. За перші три місяці 2019 року на підконтрольну Уряду територію передали 135 ув'язнених з ОРДЛО. 22 з них вже звільнили, оскільки у них закінчився строк відбування покарання.
В'язні, які утримуються в місцях несвободи в ОРДЛО, потерпають від порушень їхніх прав унаслідок воєнного конфлікту як і інші мешканці окупованих територій. Майже в усіх колоніях існують проблеми з забезпеченням харчування та медичною допомогою.
Зокрема, правозахисниками ГО Донбас SOS, Харківської правозахисної групи, ЛОПЦ "Альтернатива" та Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян було проведено комплексну оцінку стану українських в'язнів, що утримуються в ОРДЛО. Цей документ став основою для адвокації процесу повернення українських в'язнів, деякі з яких досі не були навіть офіційно засудженими.
Ця робота допомогла вже на початку 2019 року запустити процес передачі українських в'язнів в Україну. За перші три місяці 2019 року на підконтрольну Уряду територію передали 135 ув'язнених з ОРДЛО. 22 з них вже звільнили, оскільки у них закінчився строк відбування покарання.
Дослідження правосуддя в умовах збройної агресії Російської Федерації
У травні Фонд представив дослідження "Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації", яке стало частиною послідовної роботи Фонду в подоланні безкарності за масові порушення прав людини в умовах збройного конфлікту.
Дослідження протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій, які опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв'ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України, проаналізували 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України провели моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО тощо.
Дослідження протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій, які опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв'ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України, проаналізували 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України провели моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО тощо.
У результаті було виявлено 4 ключові проблеми, які детально описані у відповідних розділах дослідження: 1) Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні; 2) Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії; 3) Ускладнений доступ до правосуддя; 4) Уникнення відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії.
Дослідження лягло в основу низки публічних обговорень та круглих столів, а також рекомендацій, що були передані до уповноважених органів влади.
Дослідження лягло в основу низки публічних обговорень та круглих столів, а також рекомендацій, що були передані до уповноважених органів влади.
Інформаційна кампанія "Я маю право"
У 2018 році в рамках правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!" Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" створили серію інформаційно-навчальних роликів "Знай своє право на землю". Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.
"Я маю право" спрямоване не лише на те, щоб інформувати громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Проект дає чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують.
У відеороликах розглядалися ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.
Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти надали вичерпні відповіді по кожній з тем правовідносин, роз'яснили, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення юридичних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.
"Я маю право" спрямоване не лише на те, щоб інформувати громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Проект дає чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують.
У відеороликах розглядалися ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.
Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти надали вичерпні відповіді по кожній з тем правовідносин, роз'яснили, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення юридичних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.
Індекс корпоративної рівності-2018
У 2018 році втретє провели оцінку "Індекс корпоративної рівності" – перше національне дослідження корпоративних політики, правил та практик українського бізнесу щодо заборони дискримінації на робочому місці та підтримки рівності та розмаїття. Проект реалізується Всеукраїнською благодійною організацією "Точка опори" у партнерстві з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України, Жіночим консорціумом України та Коаліцією з протидії дискримінації в Україні за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
У 2018 115 компаній було досліджено на відсутність дискримінації за ознаками статі, інвалідності, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Лідерами рейтингу стали: Dell, 1+1 media, Британська рада, Lush, Ашан, Shell, Gres Todorchuk PR, Genesis.
У 2017-му до Індексу приєднались 19 нових компаній, серед яких більшість – українські, а 5% із тих, що вже брали участь у проекті, покращили свій результат.
Кожна компанія оцінювалася за 30-ма критеріями і максимально могла набрати 100 балів. Уперше було здійснено перевірку результатів, отриманих шляхом опитування – аудит компаній, що включав обговорення результатів з HR-ром, підтвердження даних документально, а також фізична перевірка офісу на доступність для маломобільних груп.
Аудиторія проекту склала понад 100 тисяч осіб; більше 450 HR-менеджерів пройшли тренінги із впровадження політики рівності на робочому місці.
У 2018 115 компаній було досліджено на відсутність дискримінації за ознаками статі, інвалідності, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Лідерами рейтингу стали: Dell, 1+1 media, Британська рада, Lush, Ашан, Shell, Gres Todorchuk PR, Genesis.
У 2017-му до Індексу приєднались 19 нових компаній, серед яких більшість – українські, а 5% із тих, що вже брали участь у проекті, покращили свій результат.
Кожна компанія оцінювалася за 30-ма критеріями і максимально могла набрати 100 балів. Уперше було здійснено перевірку результатів, отриманих шляхом опитування – аудит компаній, що включав обговорення результатів з HR-ром, підтвердження даних документально, а також фізична перевірка офісу на доступність для маломобільних груп.
Аудиторія проекту склала понад 100 тисяч осіб; більше 450 HR-менеджерів пройшли тренінги із впровадження політики рівності на робочому місці.
Протидія антиромським стереотипам
Дискримінація й утиски за етнічною ознакою неприпустимі в правовій державі, якою Україна прагне бути. Проте такі явища продовжуються і, зокрема, у 2018 році мали місце кілька випадків організованої агресії проти ромських поселень. Для протидії таким настроям Міжнародний фонд "Відродження" провів низку заходів, спрямованих на подолання антиромських стереотипів.
На початку березня у Львові відбулися два публічних обговорення на тему подолання антиромських та ксенофобських настроїв у місті. Ключовими доповідачами у цих дискусіях були представники ромської молоді з різних куточків України. Вони розповіли львів'янам про себе, про те, як це – бути ромом та ромні в Україні і які шляхи пошуку толерантності у суспільстві вони бачать.
13 травня, під час Дитячого Форуму у Львові, пройшов майстер-клас з протидії ромофобії "Роми та міфи". Туди запросили школярів, батьків, учителів та всіх, хто хоче жити в згуртованому й толерантному суспільстві.
29 серпня у межах фотовиставки Олексія Зінченка "Роми – це ми", що проходила в Музеї історії Києва, відбулася публічна лекція "Ромський молодіжний активізм і мистецтво".
Протягом весни–літа 2018 пройшли публічні презентації документального фільму "Сім історій успішних ромських жінок" в Одеській, Львівській та Закарпатській областях. Фільм також продемонстрували учасникам фестивалю DOCUDAYS.UA. Показ супроводжувався спілкуванням із героїнями стрічки. Презентації зібрали розмаїту аудиторію – державних службовців, громадських активістів, пересічних громадян.
На початку березня у Львові відбулися два публічних обговорення на тему подолання антиромських та ксенофобських настроїв у місті. Ключовими доповідачами у цих дискусіях були представники ромської молоді з різних куточків України. Вони розповіли львів'янам про себе, про те, як це – бути ромом та ромні в Україні і які шляхи пошуку толерантності у суспільстві вони бачать.
13 травня, під час Дитячого Форуму у Львові, пройшов майстер-клас з протидії ромофобії "Роми та міфи". Туди запросили школярів, батьків, учителів та всіх, хто хоче жити в згуртованому й толерантному суспільстві.
29 серпня у межах фотовиставки Олексія Зінченка "Роми – це ми", що проходила в Музеї історії Києва, відбулася публічна лекція "Ромський молодіжний активізм і мистецтво".
Протягом весни–літа 2018 пройшли публічні презентації документального фільму "Сім історій успішних ромських жінок" в Одеській, Львівській та Закарпатській областях. Фільм також продемонстрували учасникам фестивалю DOCUDAYS.UA. Показ супроводжувався спілкуванням із героїнями стрічки. Презентації зібрали розмаїту аудиторію – державних службовців, громадських активістів, пересічних громадян.
30 листопада у Києві відбулася прем'єра вистави "Як вкрасти коня?", трагікомедії про суспільні стереотипи щодо ромів. Ідея вистави належить Петрові Русаненку, молодому активісту та стипендіату Ромського освітнього фонду. Автори проекту вирушили до ромських компактних поселень, аби зрозуміти, як шукають своє щастя представники ромської громади: гостювали у найзаможніших та найбідніших родинах; вивчали побут, звичаї та традиції в існуючих таборах. Так народилася п'єса, в якій автори спробували спростувати міфи та стереотипи, що пов'язані зі словом "цигани".
Протягом всього року правозахисники та прогресивні високопосадовці українських міст працювали разом над тим, щоб виробити "альтернативні наративи" для громадськості, які мають на меті надати більш точний опис того, ким насправді є роми в Україні.
Протягом всього року правозахисники та прогресивні високопосадовці українських міст працювали разом над тим, щоб виробити "альтернативні наративи" для громадськості, які мають на меті надати більш точний опис того, ким насправді є роми в Україні.
