СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ
Просування "Відкритого неба" з ЄС
Для більшості українських громадян авіаційний транспорт є малодоступним через високі ціни на авіаперевезення. Виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у частині, що стосується цивільної авіації, яка передбачає підписання та імплементацію Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, сприятиме, з одного боку, підвищенню доступності авіатранспорту та поступовому зниженню цін на авіаперевезення, з іншого – посилить безпеку польотів та сприятиме розвитку міжнародних транспортних коридорів.
Щоб пришвидшити цей процес у 2018 році Міжнародний фонд "Відродження" підтримував проект ГО "Європа без бар'єрів" щодо сприяння імплементації Угоди про Асоціацію через гармонізацію законодавства України та ЄС у сфері авіації на основі досвіду країн Східного Партнерства
Проект був спрямований на те, щоб налагодити сталий діалог між громадськістю та профільними органами державної влади для гармонізації законодавства України та ЄС у сфері цивільної авіації.
Аналітики порівняли прогрес України, Молдови та Грузії щодо гармонізації авіаційного законодавства з ЄС, створивши аналітичний звіт "Авіаційний вектор Східного партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Грузії у наближенні до авіаційного законодавства ЄС".
На основі дослідження підготували пропозиції щодо внесення змін до Повітряного кодексу України та проекту спрощеного порядку прийняття КМУ нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.
Щоб пришвидшити цей процес у 2018 році Міжнародний фонд "Відродження" підтримував проект ГО "Європа без бар'єрів" щодо сприяння імплементації Угоди про Асоціацію через гармонізацію законодавства України та ЄС у сфері авіації на основі досвіду країн Східного Партнерства
Проект був спрямований на те, щоб налагодити сталий діалог між громадськістю та профільними органами державної влади для гармонізації законодавства України та ЄС у сфері цивільної авіації.
Аналітики порівняли прогрес України, Молдови та Грузії щодо гармонізації авіаційного законодавства з ЄС, створивши аналітичний звіт "Авіаційний вектор Східного партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Грузії у наближенні до авіаційного законодавства ЄС".
На основі дослідження підготували пропозиції щодо внесення змін до Повітряного кодексу України та проекту спрощеного порядку прийняття КМУ нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.
Аналіз процедури легалізації іноземців
Отримання іноземцями дозволу на імміграцію, тимчасової або постійної посвідки на проживання, громадянства України вимагає збору великої кількості документів, часто потребує великих вкладень коштів і часу. Якою конкретно є поточна ситуація і як її можна покращити у 2018 році досліджувала громадська організація "Європа без бар'єрів" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Метою проекту було провести комплексне дослідження державної політики надання громадянства України та сприяти реалізації прозорої міграційної політики з урахуванням досвіду країн-членів ЄС, налагодити сталий діалог між громадськістю та органами влади.
У рамках проекту було проведено аналіз законодавства і судової практики у цій сфері, порівняльний аналіз практики надання громадянства у країнах ЄС (Польщі та Чехії), інтерв'ювання іноземців із досвідом легалізації в Україні щодо проблем державної політики надання громадянства, аналіз висвітлення теми громадянства у ЗМІ, низку консультацій з представниками органів державної влади.
Як показало дослідження, першою проблемою, з якою стикаються іноземці під час отримання дозволів на імміграцію і громадянства України, є невичерпність переліку документів. Попри те, що перелік необхідних документів наведений на сайтах ДМС, МЗС та інших держорганів, і є в нормативних актах, на практиці майже завжди потрібні додаткові документи.
Також після набуття або прийняття до громадянства України, особа має в обов'язковому порядку протягом двох років подати документ про вихід із попереднього громадянства. Ще одна важлива проблема – неможливість перевірити стан оформлення документів.
У такій ситуації експерти рекомендують впровадити кілька реформ. Необхідним є розвиток електронної черги для іноземців, перегляд у бік зменшення обов'язкових документів для легалізації, чіткий і вичерпний список необхідних документів, запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа на зразок того, що діє для біометричних документів громадян України, можливість заповнення заяви вдома або онлайн, розвиток інформаційної системи обміну даними між відомствами
Метою проекту було провести комплексне дослідження державної політики надання громадянства України та сприяти реалізації прозорої міграційної політики з урахуванням досвіду країн-членів ЄС, налагодити сталий діалог між громадськістю та органами влади.
У рамках проекту було проведено аналіз законодавства і судової практики у цій сфері, порівняльний аналіз практики надання громадянства у країнах ЄС (Польщі та Чехії), інтерв'ювання іноземців із досвідом легалізації в Україні щодо проблем державної політики надання громадянства, аналіз висвітлення теми громадянства у ЗМІ, низку консультацій з представниками органів державної влади.
Як показало дослідження, першою проблемою, з якою стикаються іноземці під час отримання дозволів на імміграцію і громадянства України, є невичерпність переліку документів. Попри те, що перелік необхідних документів наведений на сайтах ДМС, МЗС та інших держорганів, і є в нормативних актах, на практиці майже завжди потрібні додаткові документи.
Також після набуття або прийняття до громадянства України, особа має в обов'язковому порядку протягом двох років подати документ про вихід із попереднього громадянства. Ще одна важлива проблема – неможливість перевірити стан оформлення документів.
У такій ситуації експерти рекомендують впровадити кілька реформ. Необхідним є розвиток електронної черги для іноземців, перегляд у бік зменшення обов'язкових документів для легалізації, чіткий і вичерпний список необхідних документів, запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа на зразок того, що діє для біометричних документів громадян України, можливість заповнення заяви вдома або онлайн, розвиток інформаційної системи обміну даними між відомствами
Дослідження української трудової міграції
Міжнародний фонд "Відродження" та Фонд ім. Стефана Баторія з Польщі провели в Києві восьмий спільний Форум "Україна-Польща". У рамках Форуму відбулась дискусія "Українці у Польщі: біженці, мігранти чи "відтік мізків"?", де Олена Малиновська з Національного інституту стратегічних досліджень (Україна) та Марта Ярошевич з Центру східних досліджень (Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia) представили результати свого спільного аналізу трудової міграції українців до Польщі.
Фахівчині-міграціонологи підготували спільну дискусійну записку "Чи є сучасна міграція з України до Польщі (не)тривалим явищем?", де описали ключові виклики та рекомендації для обох країн. Відеозапис виступів українською та польською. Дослідження показує, що Польща потребує української міграції унаслідок дефіциту, що склався на ринку праці. А Україна потребує міграції до Польщі, щоб послабити негативні наслідки економічної та соціальної кризи, спричиненої російською агресією та поки незавершеними реформами. Основною причиною міграції стало значне збільшення розриву між рівнем оплати праці у Польщі та в Україні. Проте на відміну від міграції до інших країн Європейського Союзу, українська міграція до Польщі має виразно тимчасовий характер.
В іншому дослідженні, яке провела ГО "Європа без бар'єрів", йдеться про те, що щонайменше чотири-п'ять країн провадять або планують політику з залучення українських працівників. Відповідно до нього, попит на українських працівників за кордоном зростає через демографічні та інші внутрішні проблеми у сусідніх країнах. Вони приваблюють українців не тільки вищою платнею, а й полегшенням процедур легалізації. Польща і Угорщина суттєво спростили умови працевлаштування українців, в Чехії – анонсовано відповідні зміни до законодавства. У Росії вже спростили процедуру отримання громадянства для українців і готують новації, що дозволять залучити на російський ринок праці ще більше наших співгромадян. Німеччина планує спростити працевлаштування, хоча офіційно не сказано, що це спрямовано на українців.
Фахівчині-міграціонологи підготували спільну дискусійну записку "Чи є сучасна міграція з України до Польщі (не)тривалим явищем?", де описали ключові виклики та рекомендації для обох країн. Відеозапис виступів українською та польською. Дослідження показує, що Польща потребує української міграції унаслідок дефіциту, що склався на ринку праці. А Україна потребує міграції до Польщі, щоб послабити негативні наслідки економічної та соціальної кризи, спричиненої російською агресією та поки незавершеними реформами. Основною причиною міграції стало значне збільшення розриву між рівнем оплати праці у Польщі та в Україні. Проте на відміну від міграції до інших країн Європейського Союзу, українська міграція до Польщі має виразно тимчасовий характер.
В іншому дослідженні, яке провела ГО "Європа без бар'єрів", йдеться про те, що щонайменше чотири-п'ять країн провадять або планують політику з залучення українських працівників. Відповідно до нього, попит на українських працівників за кордоном зростає через демографічні та інші внутрішні проблеми у сусідніх країнах. Вони приваблюють українців не тільки вищою платнею, а й полегшенням процедур легалізації. Польща і Угорщина суттєво спростили умови працевлаштування українців, в Чехії – анонсовано відповідні зміни до законодавства. У Росії вже спростили процедуру отримання громадянства для українців і готують новації, що дозволять залучити на російський ринок праці ще більше наших співгромадян. Німеччина планує спростити працевлаштування, хоча офіційно не сказано, що це спрямовано на українців.
Дослідження щодо перетину європейського кордону після запровадження безвізу
У 2018 році експерти громадської організації "Європа без бар'єрів" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" підготували дослідження "Анатомія кордону" про сприйняття громадянами України змін у процедурі проходження контролю на перетині кордону з країнами Європейського Союзу після запровадження безвізового режиму.
"Європа без бар'єрів" провела опитування на 18 пунктах пропуску на кордонах між Україною та Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією у квітні-травні 2018 року. У рамках дослідження проведено 2220 інтерв'ю, з них 1386 – з громадянами України.
Метою дослідження було – одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину кордонів України після впровадження безвізу, заради підвищення рівня мобільності громадян України та формування дружньої для іноземців політики в'їзду.
Експерти зауважують, що громадяни України, які перетинають кордони, найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю, а про питання корупції часто воліють мовчати. Більше третини опитаних відзначили вплив безвізового режиму на процедуру перетину кордону, але думки в оцінці впливу розділилися. Серед основних позитивних ефектів безвізу – пришвидшення контролю, зростання поваги і лояльності до українців з боку прикордонників сусідніх держав, серед негативних – уповільнення перетину кордону через зростання потоку і більш прискіплива перевірка документів.
Метою дослідження було – одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину кордонів України після впровадження безвізу, заради підвищення рівня мобільності громадян України та формування дружньої для іноземців політики в'їзду.
Експерти зауважують, що громадяни України, які перетинають кордони, найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю, а про питання корупції часто воліють мовчати. Більше третини опитаних відзначили вплив безвізового режиму на процедуру перетину кордону, але думки в оцінці впливу розділилися. Серед основних позитивних ефектів безвізу – пришвидшення контролю, зростання поваги і лояльності до українців з боку прикордонників сусідніх держав, серед негативних – уповільнення перетину кордону через зростання потоку і більш прискіплива перевірка документів.
