За 36 років роботи Фонду ми підтримали десятки тисяч проєктів на 400 мільйонів доларів загалом. Красива цифра, проте звідки взялися ці гроші? Чому саме стільки? І хто вирішує, як саме їх витратити?
Хтось може вважати, що ці гроші беруться «з тумбочки» і загалом бюджет благодійних організацій є необмеженим. На жаль, це не зовсім так. У різних донорських структур джерела фінансування можуть формуватись абсолютно по-різному, тож ми сконцентруємось лише на прикладі Міжнародного фонду «Відродження» і розкажемо, як ця система працює у нас.
Так, без Джорджа Сороса не обійшлось
Основним джерелом фінансування для Фонду є кошти мережі Open Society Foundations, яку заснував Джордж Сорос. У 2011 році він передав у її управління близько 20 мільярдів доларів у вигляді активів та інвестицій. Вони продовжують приносити прибуток, з якого фінансується діяльність фондів мережі в різних країнах.
Міжнародний фонд «Відродження» щороку отримує невелику частину цих коштів — з 2022 року йдеться приблизно про 12-15 мільйонів доларів на рік, до 2022 ця сума була меншою. Проте, це знову-таки не працює за принципом «грошей із тумбочки». Ми формуємо стратегію та програмні плани, узгоджуємо їх із Open Society Foundations, подаємо бюджетні запити і отримуємо кошти, за які пізніше звітуємось. Завжди хотілось би більше, але діяльність Open Socicety Foundations охоплює 120 країн, тож, на жаль, не можна срямувати всі гроші лише в Україну.
Щоб дізнатися, звідки гроші у Сороса — читайте статтю https://www.irf.ua/soros-95/
Хто ще підтримує Фонд?
Фонд також залучає кошти третіх сторін — через партнерства з великими урядовими та неурядовими благодійними організаціями, чиї стратегічні пріоритети збігаються з нашими. Зокрема, ми є одним із рамкових партнерів Європейського Союзу в Україні та реалізуємо частину грантових програм за підтримки ЄС, в рамках проєкту «Вступаємо в ЄС разом». Серед інших партнерів — Норвегія та Швеція (проєкт «Імпульс», GIZ (проєкт «Трансформація вугільних регіонів») та німецька організація «Хліб для світу» (проєкт «Лабораторія стійкості»). У різні роки частка такого партнерського фінансування може становити від 15% до 40% бюджету фонду. Тобто, основним джерелом коштів залишаються внески мережі Open Society Foundations.
Чому ці організації з нами співпрацюють? По-перше, у нас з ними спільні цілі та цінності. А ще вони довіряють нашій спроможності, експертизі та знанню українського громадянського суспільства. Тож ми поєднуємо наші зусилля, щоб підтримати в Україні ще більше хороших і значимих ініціатив.
Як ми обираємо, кому надавати підтримку?
Очевидно, на кожному конкурсі є більше якісних заявок, ніж ми можемо профінансувати. Ми визначаємо пріоритети в межах певних сфер, де, на нашу думку, потрібно докласти зусиль, а організації подають заявки на фінансування. Далі проєкти розглядають експертні ради і ми надаємо кошти тим організаціям, чиї заявки були більш якісними, реалістичними та відповідали цілям конкурсу.
При цьому наші ресурси завжди обмежені, і ми не можемо підтримати всіх, кого хотіли б. В деяких конкурсах в пріоритеті будуть більш нагальні ідеї, десь — більш стратегічні, що мають шанс масштабуватися на рівні всєї країни.
Щоб вибір був максимально об’єктивним, у Фонді діє чітка багаторівнева процедура. Спочатку працівники перевіряють заявки на відповідність формальним критеріям та пріоритетам конкурсу, додають свої коментарі та рекомендації та передають відібрані заявки на оцінку незалежної Експертної ради. До ради входять зовнішні фахівці, які глибше розуміють специфіку кожної теми й підбираються під компетенції конкретної програми. Склад експертних рад (у кожній зазвичай від 5 до 7 людей) тримається в секреті до завершення їхніх повноважень. Це свідомий крок, який захищає експертів від можливого тиску з боку організацій-учасниць.
Фінальний вердикт виноситься колегіально після спільного засідання та обговорення. Більше того, якщо бюджет проєкту перевищує 50 тисяч доларів, його додатково має розглянути Правління Фонду. Таким чином, кожен грант — це результат прозорого та неупередженого відбору.
Чи може змінюватися бюджет конкурсів чи програм?
Кожна програма на початку року планує, як буде витрачати свою частку бюджету на свої пріоритетні напрямки. Протягом року цей бюджет може частково переглядатися, якщо відбуваються екстраординарні події — від пандемії коронавірусу до повномасштабного вторгнення росії.
У деяких випадках попередньо закладена сума на конкурс може бути збільшена — зокрема у випадках, коли фокуси роботи Фонду раптово змінюються або ж зʼявляються додаткові можливості, наприклад, залучення співфінансування від партнерів.
А що, якби раптово у Фонда зʼявився мільярд? З тієї-таки «тумбочки»
Припустимо, що завтра бюджет Фонду збільшиться на мільярд доларів. Що це змінить для нас? Звісно, це дасть нам змогу підтримати сотні нових ветеранських бізнесів, профінансувати додаткову роботу аналітичних центрів чи допомогти правозахисним ініціативам у країні. Але сама система залишилась би незмінною. Ми б не підняли зарплати працівникам до мільйонів (хоч це і звучить спокусливо), менеджмент не почав би роздавати кошти одноосібно своїм друзям, знайомим та родичам, а Open Society Foundations все одно очікували б від нас чіткої стратегії та детальних звітів за кожен витрачений долар.
Навіть із мільярдом доларів долю проєктів вирішувала б незалежна Експертна рада, а великі суми затверджувало б Правління. Адже прозорі правила гри, партнерство з міжнародними донорами та незалежність відбору — це базовий мінімум, на якому 36 років будується довіра до нашої роботи.
Тож нехай «тумбочки з грошима» у нас не з’явиться за жодних умов, але наша система фінансування й надалі підтримуватиме громадянське суспільство і працюватиме на розбудову відкритого суспільства для вільної України.
Текст Дар’ї Бикової
