Здобутки & ризики парламентської дипломатії в Україні: ЛЗІ презентувала нове дослідження
1 серпня Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала дослідження про функціонування груп міжпарламентських зв’язків Верховної Ради України на засіданні парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Це перша комплексна картина діяльності таких груп в умовах повномасштабної війни, мета якої — зафіксувати системний рівень функціонування парламентської дипломатії та виявити ключові виклики в цьому напрямі.
Керівник аналітичного відділу ЛЗІ Володимир Скрипець зазначив, що дослідження поєднує три компоненти: експерти ЛЗІ провели інтервʼю з народними депутатами, з парламентарями країн-партнерів, послом України в державі ЄС; проаналізували 43 річних звіти груп дружби з країнами ЄС за період 2022–2025 років, а також міжнародний досвід.
Активізація груп дружби після початку повномасштабного вторгнення дала конкретні результати — зокрема, розширилася географія міжпарламентської взаємодії. Україна отримала або розпочала оформлення статусу спостерігача в парламентських асамблеях, доступ до яких раніше був обмеженим. Також діяльність груп дружби дала змогу постійно підтримувати міжнародну коаліцію на користь України, адвокатувати рішення щодо військової, політичної й гуманітарної допомоги та організовувати візити іноземних парламентарів на деокуповані території, до прифронтових регіонів.
Водночас ЛЗІ виявила пʼять ризиків у функціонуванні груп — (1) фінансування, (2) звітування, (3) координація, (4) компетенція, (5) комунікація і конкуренція. Усі вони потребують більш сталих інституційних практик, щоб не втратити напрацьоване.
Найбільш ефективним ресурсом української парламентської дипломатії є персональні контакти депутатів.
“Парламентська дипломатія відрізняється від традиційної міжурядової дипломатії саме своєю гнучкістю і швидкістю, які недоступні для МЗС. Це радше про зв’язки на рівні людей — спільна історія, зустрічі, довіра, неформальний доступ до потрібного співрозмовника. Водночас структурна вразливість полягає в тому, що такий контакт слабо передається іншим депутатам і між скликаннями. Тож важливо побудувати такий підхід, що допоможе зберегти цей ресурс”
Володимир Скрипець
Керівник аналітичного відділу ЛЗІ
Іншим викликом для парламентської дипломатії залишається загальна слабкість системи звітування та відсутність єдиного стандарту звітів. Нардепи сприймають це радше як формальність, а Парламент — втрачає можливість накопичувати й передавати інституційну пам’ять і краще координувати подальші дії. Для виправлення цієї ситуації ЛЗІ створила готові для використання шаблони звітування.
Джерело: ЛЗІ
