Тисячі тонн відходів руйнації від війни забруднюють українську землю. До середини листопада 2022 року російські окупанти вже знищили або пошкодили більше 12 000 багатоповерхових будинків, понад 100 тисяч приватних ділянок та понад 500 промислових підприємств в Україні [11]. Обстріли українських міст і бойові дії на нашій землі фактично не припинялися. Серед залишків — нерозірвані снаряди, уламки, згорілий транспорт, військова техніка, залишки одноразових систем NLAW, акумулятори і руїни будівель. Все це називається “відходами війни”, і нашою обов’язковою метою є запобігти жорстокому впливу неправильної обробки та шкідливого захоронення цих предметів на території України.
Фахівці “Досить труїти Кривий Ріг” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Швеції провели дослідження проблеми поводження з відходами руйнувань. Розглянули світові практики переробки будівельних відходів, можливості застосування відходів від руйнувань, як вторинної сировини, законодавчі зміни, які відбулися в Україні у цьому напрямку.
Вже сьогодні проводиться робота з розбирання завалів, що виникли внаслідок бойових дій та обстрілів, та очищення населених пунктів від уламків руйнівних об’єктів. Значна частина відходів від руйнувань може бути використана повторно не лише під час відновлення пошкоджених об’єктів, а й у виробництві будівельних матеріалів та відновленні країни.
Система обробки відходів від руйнувань повинна розпочинатися з перевірки на наявність вибухових матеріалів та демонтажу, а потім — сортування. Вони різняться від будівельних відходів, оскільки містять змішані матеріали, такі як металопластик, скло, оздоблювальні матеріали, арматурна сталь, мінеральна вата, матеріали внутрішньої обробки, стінові матеріали, покрівельні матеріали, побутові речі і уламки деревини. Розбір цих залишків потребує уважності, оскільки всередині них можуть бути нерозірвані снаряди або навіть люди.
Як свідчить дослідження, потрібно вдосконалити законодавство, яке визначає процеси тимчасового зберігання, транспортування, сортування, переробки та утилізації відходів від руйнувань. Також важливо розробити нормативну базу для використання вторинних матеріалів з цих відходів для виготовлення будівельних матеріалів та сприяння створенню нових переробних підприємств, а також перепрофілювання існуючих заводів для цих цілей.
***
