Видима рука політичного процесу за невидимою рукою ринку: Джордж Сорос про капіталізм та Відкрите Суспільство

У четвертій лекції циклу «Soros Lectures at Central European University» Джордж Сорос говорить про конфлікт між капіталізмом і Відкритим Суспільством, ринковими та суспільними цінностями.

У центрі лекції — конфлікт між ринковими цінностями та суспільними цінностями. Сорос не заперечує користь ринків, адже вони ефективно координують економічну діяльність. Проблема, на його думку, виникає тоді, коли правила ринку — конкуренція, особиста вигода, фінансові стимули — починають сприйматися як універсальні правила для всіх сфер життя.

Для пояснення цього він вводить поняття «принципал — агент» (principal-agent problem) — проблеми відносин між тими, хто делегує владу, і тими, кому її делегують. Простими словами: людина або інституція, яка повинна діяти в чужих інтересах, може почати використовувати своє становище у власних.

Агент може поставити власні інтереси вище за інтереси тих, кого він представляє

Сорос розглядає проблему «принципал — агент» не лише як економічну, а передусім як етичну. Вона виникає щоразу, коли людина або інституція отримує повноваження діяти від імені інших, але починає використовувати їх у власних інтересах. Сорос бачить цю проблему у представницькій демократії, фінансовій системі та відносинах між урядами, громадянами й великими компаніями.

На думку Сороса, пояснення людської поведінки винятково через контракти та економічні стимули послаблює значення доброчесності та відповідальності перед іншими. Якщо особистий інтерес стає головним орієнтиром, суспільство втрачає простір для моральних суджень, без яких воно не може функціонувати.

За невидимою рукою ринку стоїть видима рука політичного процесу

Ринок може ефективно координувати індивідуальні рішення — купівлю, продаж, інвестиції та обмін, проте не може визначати правила, за якими має функціонувати суспільство чи навіть сам ринок. Такі рішення належать до політичної сфери й потребують врахування суспільних цінностей. Тому уявлення про повністю саморегульований ринок, який може існувати незалежно від політичних рішень, на думку Сороса, є оманливим.

Ринковий фундаменталізм поширює ринкові цінності на інші сфери життя

Сорос критикує ринковий фундаменталізм — переконання, що принципи вільного ринку можна поширити далеко за межі економіки, зокрема на політику. Водночас він не виступає за необмежене державне втручання: навпаки, вважає, що його варто зводити до мінімуму. Але це, на його думку, має бути аргументом про недосконалість усіх суспільних механізмів, а не доказом досконалості вільного ринку.

Власний інтерес не завжди збігається із суспільним благом

Ринковий фундаменталізм надає власному інтересу морального виправдання, виходячи з припущення, що прагнення до прибутку зрештою сприяє суспільному благу. Сорос застерігає від такого спрощення: власні інтереси не завжди збігаються зі спільними. Коли цю логіку переносять на суспільне й політичне життя, зникає простір для моральних цінностей.

Відкрите Суспільство потребує механізмів, які обмежують владу

Для Відкритого Суспільства важливе визнання того, що люди та інституції можуть помилятися. Тому необхідні механізми, які дозволяють виправляти помилки, контролювати владу та враховувати різні інтереси. Серед таких механізмів Сорос особливо виділяє систему стримувань і противаг.

Ринок не може бути універсальним принципом організації суспільства

Критика Соросом капіталізму не означає заперечення ролі ринку. Йдеться про межі його застосування: ринкові цінності не можуть автоматично ставати суспільними, а економічний механізм — замінювати політичні інституції та етичні орієнтири.

Саме в пошуку балансу між індивідуальною свободою, економічними механізмами та суспільним інтересом Сорос бачить одну з ключових проблем Відкритого суспільства.

***

У серії з п’яти лекцій, записаних у Центральноєвропейському університеті 26-30 жовтня 2009 року, засновник і голова Open Society Foundations, а також засновник Міжнародного фонду «Відродження», Джордж Сорос ділиться своїми поглядами на економіку, політику та суспільство. Ці лекції підсумовують багаторічні практичні й філософські роздуми Сороса.

Серію «Soros Lectures at Central European University» було перекладено на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» у 2026 році.