Від кейсів до процедурних рішень: у Харкові відбулася конференція зі стійкого відновлення громад

21 жовтня 2026 року в Харкові відбулася конференція «Стійке відновлення Харківщини: від кейсів до процедурних стандартів», організована ГО «Агенція місцевих ініціатив» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та у партнерстві з Харківською обласною радою.

Захід зібрав понад 100 учасників, серед яких – представники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських і благодійних організацій, експертного середовища.

Метою конференції було обговорити практичні проблеми, з якими стикаються громади під час планування та реалізації відновлення, і визначити рішення, які можна оформити у зрозумілі процедури та прикладні інструменти.

Відкриття конференції

Конференцію відкрила виконавчий директор ГО «Агенція місцевих ініціатив» Олександра Трубнікова.

У відкритті також взяли участь голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко, заступник Харківського міського голови Дмитро Ісаєв, народний депутат України Євген Пивоваров та директор Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації Іван Дудка.

Під час вступної частини йшлося про необхідність узгоджувати відновлення зі стратегічними документами громад, зменшувати бюрократичне навантаження, забезпечувати прозорість процедур і враховувати особливі умови роботи прифронтових територій.

«Сьогоднішня конференція – не про створення документів, а про практичні кейси, які наша команда підготує і поширить серед органів місцевого самоврядування. Ми розуміємо, що будь-яке право людини має нормативне підґрунтя, а будь-який документ, який створює і впроваджує орган місцевого самоврядування, має забезпечувати права людини. Після конференції ми обов’язково зв’яжемося з вами і передамо практичні інструменти», – зазначила Олександра Трубнікова.

Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко наголосила на ролі стратегічного планування у визначенні послідовності відновлення.

«Усі проєкти, які можна реалізовувати, усі плани – це важливо. Але кожна громада повинна знати, що робити. У громади має бути стратегічний план розвитку, щоб вона розуміла, що є першочерговим, а що може почекати. І, звісно, цей стратегічний план може коригуватися, враховуючи, що ми перебуваємо у стані війни. Водночас громади мають думати про майбутнє – як розвивати свою громаду», – сказала Тетяна Єгорова-Луценко.

Дмитро Ісаєв представив досвід Харкова у забезпеченні стійкості міської інфраструктури, розвитку захищених освітніх просторів, децентралізації систем життєзабезпечення та плануванні публічних інвестицій.

«Такі зустрічі дуже цінні, адже наявність досвіду та обмін досвідом важать не менше, ніж наявність ресурсів. Я повністю підтримую думку організаторів цієї зустрічі про те, що відновлення – це не лише про фінансування, це про якість управління. Стійкість громади формується з простих кроків, які забезпечують функціонування інфраструктури та дають людям можливість повертатися», – зазначив Дмитро Ісаєв.

Євген Пивоваров звернув увагу на те, що досвід прифронтових громад має враховуватися під час формування державної політики та законодавчих рішень.

«Дуже важливо, щоб ми напрацьовували принципи і правила для всіх, щоб кожен голова громади розумів прозорість процедур, а законодавча гілка влади забезпечувала якісний сервіс для цього. Логіка проста: кейси, з якими громади стикаються щодня, мають стати принципами державного управління. Коли ми говоримо про відновлення Харківщини, ми говоримо про створення нових принципів, на яких має працювати країна», – наголосив Євген Пивоваров.

Іван Дудка зосередився на взаємодії органів місцевого самоврядування, обласної влади, громадського сектору та міжнародних партнерів. За його словами, реалізація проєктів відновлення потребує узгоджених дій і використання доступних регіональних, державних та міжнародних інструментів.

Як визначати пріоритети відновлення

Перший тематичний блок був присвячений критеріям, за якими один проєкт відновлення має ставати пріоритетнішим за інший.

Практичний досвід громад представили:

• Ігор Кащавцев, заступник Чугуївського міського голови;
• Олександр Гусаров, Печенізький селищний голова.

Експертні коментарі надали Микола Наркізов, експерт у сфері публічних фінансів Асоціації міст України, та Юлія Табас, експертка з питань доступності й облаштування укриттів, координаторка програми доступності в Харківській області ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю».

Чугуївська громада представила досвід планування відновлення в умовах постійних безпекових загроз, роботи з проєктним портфелем та використання системи DREAM. Окрему увагу було приділено укриттям, підземним школам, енергетичній стійкості та збереженню населення громади.

Представник Печенізької громади розповів про врахування технічної готовності проєктів, їхньої вартості, джерел фінансування та очікуваного результату.

Під час обговорення учасники визначили кілька базових критеріїв пріоритизації: безпека, потреби людей, наявність підтвердженого фінансування, ступінь готовності проєкту, доступність майбутнього об’єкта та залучення жителів до визначення потреб.

Моніторинг і прозорість в умовах війни

Другий блок стосувався підзвітності відновлення та пошуку балансу між відкритістю інформації й безпековими обмеженнями.

Практичні кейси представили:

• Руслан Дейнека, заступник Мереф’янського міського голови;
• Вадим Полях, заступник Роганського селищного голови з питань діяльності виконавчого комітету Роганської селищної ради.

До обговорення також долучилися Олеся Коваль, керівниця напрямку «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, та Яна Селіхова, регіональна консультантка відновлення Муніципального центру відновлення Асоціації міст України.

Руслан Дейнека розповів про розроблення програми комплексного відновлення Мереф’янської громади, консультації з жителями та залучення зовнішніх експертів. Він наголосив, що відкритість інформації потрібна не лише для контролю: вона дозволяє громадам вивчати досвід одна одної та допомагає вибудовувати довіру з партнерами.

Вадим Полях представив досвід Роганської громади, яка після деокупації відновлювала критичну інфраструктуру, житло та інженерні мережі. Під час виступу йшлося про використання DREAM, оцінювання результатів проєктів, залучення громадськості та необхідність запровадження зрозумілих показників ефективності.

Учасники погодилися, що загальна інформація про проєкти, їхні цілі, фінансування, етапи та результати має залишатися відкритою. Водночас адреси, геопросторові дані та інформація про критичну інфраструктуру можуть обмежуватися з міркувань безпеки.

Олеся Коваль представила результати оцінювання прозорості міст і звернула увагу на типові прогалини: недостатнє оприлюднення пропозицій жителів, слабку звітність, відсутність зрозумілих алгоритмів доступу до засідань і неповну інформацію про гуманітарну допомогу та реалізацію стратегій.

Яна Селіхова запропонувала розглядати моніторинг проєктів щонайменше у п’яти вимірах: фінансовому, технічному, календарному, соціальному та ризиковому.

Людський капітал і повернення

Третій тематичний блок був присвячений зайнятості, ветеранській політиці, житлу та економічній життєздатності громад.

Кейс Вільхівської громади представив начальник Вільхівської сільської військової адміністрації Олександр Шмиголь. Він розповів про скорочення населення, кадровий дефіцит, переміщення або припинення роботи підприємств, зменшення податкової бази та мінну небезпеку на сільськогосподарських територіях.

До експертного обговорення долучилися:

• Ігор Шишко, керівник комунального закладу «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч”» Харківської обласної ради;
• Тетяна Лахнова, експертка з питань ветеранської політики ПРООН в Україні;
• Дарина Ільчук, менеджерка програми «Horizon Homes: сталий модульний житловий проєкт в Україні» Helvetas Swiss Intercooperation.

Учасники говорили про необхідність враховувати потреби ветеранів і ветеранок у всіх місцевих програмах, а не виділяти їх лише в окремий напрям. Серед ключових питань – наявність достовірних даних, доступ до послуг, працевлаштування, підтримка ветеранського підприємництва, житлові рішення та допомога родинам військовослужбовців.

Окремо обговорили житло як базову умову повернення людей. Дарина Ільчук представила програму, спрямовану на забезпечення житлом домогосподарств у Харківській, Сумській та Чернігівській областях, які втратили оселі й не можуть скористатися іншими механізмами компенсації.

Від проблем до процедурних рішень

Завершальне панельне обговорення об’єднало:

• Миколу Тітова, першого віцепрезидента – виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області;
• Наталію Олексенко, начальницю відділу економічного розвитку та інвестицій Солоницівської селищної ради;
• Євгенія Лукʼяненка, директора Агенції регіонального розвитку Харківської області.

Під час панелі учасники розділили порушені питання за рівнями відповідальності: рішення, які громади можуть запровадити самостійно; питання, що потребують регіональної координації; та зміни, для яких необхідні рішення органів державної влади.

Обговорення охопило пріоритизацію проєктів, моніторинг, доступ до фінансування, роботу з даними, залучення громадськості, економічну спроможність і кадрові ресурси громад.

Що далі

За підсумками конференції ГО «Агенція місцевих ініціатив» опрацює пропозиції учасників та підготує:

• пакет інструментів моніторингу проєктів відновлення;
• мінімальний стандарт прозорості з урахуванням безпекових обмежень;
• рекомендації щодо вдосконалення процедур відновлення на місцевому, регіональному та державному рівнях.

Підготовлені матеріали будуть передані територіальним громадам Харківської області, органам державної влади, місцевого самоврядування та партнерам, які працюють у сфері відновлення.

Дякуємо всім учасникам, спікерам, експертам і партнерам за участь та предметне обговорення.

Конференція проводилась ГО “Агенція місцевих ініціатив” у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії Norad та Швеції Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete. Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.