Експерти стверджують, що Україна виконала лише 8 із понад 70 пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС
Україна виконала лише 8 із понад 70 пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС – ключовим документом, що нині регулює взаємини між Україною та ЄС. У стадії виконання перебувають 57 пріоритетів, не виконано 5. Про це свідчать результати третього етапу громадського моніторингу виконання ПДА, оприлюднені на прес-конференції в Києві. Моніторинг відбувається в межах проекту “Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд”, який реалізує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами експертів, тенденції впродовж грудня 2010 – лютого 2011 року відзначаються вкрай повільним поступом, а в деяких сферах можна спостерігати чіткий регрес.
“Переважна більшість пріоритетів стосовно питань політичного діалогу, прав людини, торгівлі, екологічної політики потребує подальшого виконання”, – зауважила керівник проекту, голова ради УНЦПД Юлія Тищенко. “Варто звернути увагу на те, що й досі відсутнім залишається оприлюднення переліку пріоритетів на 2011 рік”, – додала вона.
“Спостерігається вторинність уваги до процесів демократизації суспільного життя, взаємин влади та суспільства й натомість зосередження на економічних, технологічних складових євроінтеграційних пріоритетів. Це зменшує значення ПДА як каталізатора внутрішніх реформ”, – наголосила Юлія Тищенко.
Експерти відзначили, що впродовж 2010 року Верховна Рада України, Президент, Конституційний Суд не зробили кроків, спрямованих на проведення всеохопної конституційної реформи. За їхніми словами, діяльність цих органів влади віддалила Україну від ефективної конституційної системи стримувань і противаг.
Адміністративна реформа, на переконання експертів, загалом варта здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує наявних проблем, а в деяких випадках породжує нові. Вони підкреслили, що вживані заходи фактично спрямовано на централізацію владної вертикалі та домінування Президента.
Суттєвим позитивом аналітики вважають ухвалення закону “Про доступ до публічної інформації”. За словами голови Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, ухвалення цього процедурного документа було однією з вимог Європейського Союзу щодо дотримання стандартів прозорості в діяльності органів державної влади. Одначе він зауважив, що для подальшого ефективного застосування відповідного закону слід розробити низку підзаконних нормативно-правових актів.
Експерти вважають, що загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективності виборчої системи на парламентських і місцевих виборах не цілком відповідають принципам ОБСЄ і Ради Європи, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.
Аналітики відзначили, що закон “Про судоустрій і статус суддів” ще більше посилив загрози незалежності суддів: зокрема, передбачено надто короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання є звільнення з посади. Також, за їхньою інформацією, документом не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів відбиратимуть до судів вищого рівня.
На думку експертів, у сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності. Вони вважають, що система правосуддя (надто в кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою з боку влади, яка активно використовує її як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції чи інших осіб, які становлять політичну небезпеку для влади.
Голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко відзначив, що певні кроки впродовж 2010 року було вжито у галузі надання адміністративних послуг дозвільного характеру. Найвагомішим результатом, на його думку, стало скасування 22 видів ліцензованої господарської діяльності та впровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання.
У сфері боротьби проти корупції, як зауважили експерти, 2010 року двічі було відтерміновано момент набрання чинності антикорупційних законів, а наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. За їхніми словами, проект закону, внесений Президентом України, в цілому містить лише технічні відмінності порівняно з попередніми.
Незадовільними, на думку експертів, залишаються темпи ухвалення та впровадження технічних регламентів. Вони відзначили, що уповільнення оновлення стандартів можна пояснити відсутністю бюджетного фінансування, а також затримкою затвердження плану Національної стандартизації на 2010 рік, який було ухвалено лише 16 серпня 2010 року.
Аналітики вважають, що у сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю ефективність наближення до ЄС упродовж 2010 року залишалася досить низькою. “На сьогодні є відповідні програмні документи Держспоживстандарту, План першочергових заходів щодо реформування державної системи санітарного контролю. Тут справді спостерігається поступ, але процес іде важко”, – відзначив голова Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
В енергетичній сфері, як відзначили експерти, важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи. На думку голови Інституту економічних досліджень та політичних консультацій , входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яку закладено в майбутню Угоду про асоціацію. При цьому він попереджає, що коли темпи реформування будуть такими ж повільними або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатися більшістю переваг приєднання.
Найбільшим досягненням у напрямі енергетичного співробітництва з ЄС названо прийняття закону “Про засади функціонування ринку природного газу”. Експерти пояснили: важливість цього документа полягає в тому, що в ньому містяться конкретні зобов’язання держави щодо забезпечення рівного доступу компаній і споживачів до різних сегментів газового ринку, що має створити умови для конкуренції на ринку газу.
Також, на думку аналітиків, ухвалення 2010 року закону у сфері державних закупівель було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів. Водночас вони зауважили, що упродовж півроку після прийняття в документ було внесено кілька змін, які трохи нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується. Це спричинило жорстку відповідь з боку ЄС, зокрема призупинення програм бюджетної підтримки.
На думку експертів, в екологічній сфері низький рівень упровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні немає політичної волі, спрямованої на боротьбу зі зміною клімату, а також належного контролю в цій галузі.
Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію.
Повний текст звіту можна прочитати тут.
Попередні звіти тут.
Контакти: УНЦПД, Юлія Тищенко, (044) 279 24 35, (044) 599 42 51, ucipr@ucipr.kiev.ua, tyjulia@gmail.com
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.
