Україна вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні вона відстає від Молдови та Грузії
Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 12 грудня в Києві. Відповідне дослідження ініціювали та провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.
Керівник дослідження, директор Європейської програми фонду Ірина Солоненко зауважила, що порівняно з іншими країнами Східного Партнерства Україна демонструє найбільший розрив між інтенсивністю та глибиною зв’язків із ЄС, з одного боку, та рівнем внутрішніх перетворень – із іншого.
Коментуючи дані Індексу у сфері юстиції, безпеки та правосуддя, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко сказав: “В Україні було зроблено правильні кроки, ухвалено ряд необхідних законів – про біженців, іноземців та осіб без громадянства, створено Концепцію міграційної політики. Справа тепер за виконанням цих прогресивних законів”.
“Зараз спостерігається тенденція, що ЄС, особливо після справи з білоруським правозахисником Алесем Беляцьким, починає ставитися ще більш обережно до правоохоронної співпраці з країнами, які не демонструють відданості демократії. Є ризик, що ми не зможемо вийти на той рівень співпраці між органами внутрішніх справ, які необхідні для безвізового режиму. І це наочно демонструє зв’язок між демократією та візовою лібералізацією”, – додав експерт. Він також зазначив, що скасування візового режиму між Україною ЄС буде справою не 1-2 років, а більш тривалого часу.
У свою чергу, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський наголосив, що однією з головних проблем євроінтеграції України є нерівні умови ведення бізнесу. “Якщо в нас існують нерівні умови для українських бізнесменів, то цілком очевидно, що і для європейського бізнесу в Україні можуть виникати проблеми”, – зауважив експерт. Інша серйозна проблема, за його словами, – якість використання бюджетних коштів в Україні, яка не відповідає європейським стандартам.
Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький нагадав, що напередодні саміту Україна-ЄС, який заплановано на 19 грудня, провідні громадські організації України звернулися до Євросоюзу з закликом парафувати Угоду про асоціацію з Україною, а до української влади – визнати та гарантувати принципи верховенства права й незалежності судочинства. Це звернення підтримав і Форум громадянського суспільства Східного Партнерства. “Якщо Угоду не буде парафовано, то громадянському суспільству буде дуже важко знайти додаткові важелі підтримки з боку європейських країн, щоб вимагати від влади підтримувати європейський напрям розвитку та реформування всередині України”, – підкреслив Євген Бистрицький.
Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства має на меті здійснення щорічного оцінювання процесів європейської інтеграції у країнах Східного Партнерства – Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані – у порівняльній перспективі.
У межах Індексу розглядають три основні виміри європейської інтеграції: глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях, внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів ЄС, інституційне забезпечення європейської інтеграції. Понад 30 експертів із країн Східного Партнерства та ЄС працювали над розробкою пілотного видання Індексу, починаючи з січня 2011 року.
Детальну інформацію щодо Індексу можна знайти тут
Міжнародний фонд “Відродження”
Ірина Солоненко
(044) 461 95 00
solonenko@irf.ua
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.
Мета програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” – розвивати співробітництво між представниками міжнародної громадськості для вирішення соціальних і соціально-економічних проблем, які виникли в перехідний період після розпаду Радянського Союзу та соціалістичної системи.
