Терапія горя — не про горе, вона про життя. Підсумки міжнародного фахового форуму за підтримки «Відродження»

На початку жовтня у Франківську пройшов IV Міжнародний форум «Терапія горя. Між болем та стійкістю». Здається, ніщо так не пасує останньому десятиліттю, як пошук найкращих дієвих практик роботи з горем і втратою. Від початку війни з росією наше суспільство проживає десятки колективних і тисячі особистих втрат. Як держава ми втратили у 2014 році території і мирне життя, а сотні тисяч людей — дім, рідних і майбутнє, яке вже ніколи не станеться. У 2022 році наша колективна втрата стала ще більшою і помітнішою, а мільйони знову втратили домівку, родини, надії і мрії, які тепер здаються такими ж нереальними, як і перспектива швидкого миру.

Кожна втрата і травма супроводжується горюванням — невідʼємним етапом, який ми проходимо у процесі прийняття того, що сталось. Досвідів горя, як і способів його проживати, стільки ж, скільки й людей його відчувають. Втім, є відносно універсальні методи, які допомагають фахівцям працювати з цією темою сьогодні, коли горя не стає менше. 

Цьому і був присвячений форум, який провела «Міжнародна асоціація психологів по роботі з горем та тяжкою втратою», і підтримав наш Фонд. 

У центрі уваги — робота з наслідками втрат, колективною травмою та пошук внутрішніх опор в умовах війни. Експертки з України та інших країн ділилися з учасниками форуму тим, що справді працює і через що пройшли інші. Форум не обмежився досвідом України — учасники розглядали випадки колективної постколоніальної травми Чечні та Японії, досвід пролонгованого горя і невизначеної втрати у біженців в Нідерландах та Німеччині, паліативної втрати та адаптацію підлітків до втрати батьків у Канаді. 

Говорили і про ритуали, які допомагають нам приймати горе й втрату, зокрема про вшанування і памʼять.

Як зазначили на початку модераторки форуму Юлія Макаренко та Вікторія Кілєєва: «Форум не лише про горе, він і про травми і як ми їх переживаємо, що нам допомагає, які є навички і чого ми можемо навчитись одне в одного. Серед учасниць та учасників форуму не лише фахівці, а й ті хто переживають і переживали втрати і мають, на жаль, у цьому великий досвід.»  

Президентка асоціації і засновниця форуму, кандидатка психологічних наук Лариса Рибик, відкрила форум темою батьківської втрати, з якою зараз стикаються сотні тисяч українських родин.

«Батьківське горе — це універсальний досвід, проте кожна втрата унікальна, — говорить вона — Біль від втрати не можна ранджувати, але різні втрати по-різному змінюють життя. Психологу, який працює з цим, важливо бачити не лише інтенсивність горя, а й те, що саме в житті людини було зруйновано цієї втратою».

Настанова Лариси Рибик може бути наскрізною для усіх фахівців — перш ніж комплексно працювати з горем, потрібно зрозуміти, де саме у досвіді людини воно знаходиться.

Другий день форум був зосереджений на практичній роботі і майстер-класах — тілесної терапії (коли тіло починає говорити замість психіки), техніки терапії прийняття і відповідальності, творчої і тілесно-рухової терапії.

Звісно, фахівець чи психотерапевт міг би багато винести з лекцій та практичних сесії форуму: робочі протоколи, кейси колег, можливість проконсультуватись у провідних фахівців. Ми ж не фахівці з психологічної допомоги — для нас у «Відродженні» ключовими в цій темі є інше.
  

«Війна принесла багато горя, чимало людей переживають втрату. Ми горюємо за тими, кого втратили, за своїм мирним життям, роз’єднаними родинами, розбитими містами, своїм домом. Тому підтримка професійного розвитку спеціалістів, які допомагають пережити горе та втрату, відновити можливість рухатися, жити, дихати – для нас дуже важлива. Фахівців збирає форум «Терапія горя» задля обміну досвідом з роботи з ветеранами, родинами загиблих і зниклих безвісти, дітками, батьками, партнерами і партнерками, побратимами, спеціалістами. Якісна і фахова підтримка на шляху проживання горя – це про турботу», – говорить Ксенія Шаповал, директорка програми «Громадянська стійкість» нашого Фонду.

То ж що проходить між болем та стійкістю? Що, на думку фахівців по роботі з горем, є універсальним інструментом для різних видів травм?

“Терапія горя – вона ж не про горе, а про життя”, – говорять організаторки Форуму, – про те щоб жити далі, знаходити опору собі і бути опорою іншим.