Новини Європейська інтеграція

Стратегічна автономія Європи як фактор безпеки України: результати експертного опитування

Oles Європа і світ

4 листопада, 12:00 – пресконференція на тему: «Стратегічна автономія Європи як чинник безпеки України: результати експертного опитування».

Організатор: Фонд «Відкрита політика».

Учасники: Ігор Жданов — кандидат політичних наук, керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика», міністр молоді і спорту України (2014–2019 рр.); Михайло Пашков — співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Олександр Хара — директор Центру оборонних стратегій; Сергій Джердж — голова Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України, голова Громадської ліги «Україна-НАТО»; Андрій Биченко — директор соціологічної служби Центру Разумкова.

Питання до обговорення:

  • Перспективи та можливі сценарії формування стратегічної та безпекової автономії Європи.
  • Майбутнє трансатлантичних відносин та роль США у забезпеченні європейської безпеки.
  • Спроможність європейських держав самостійно забезпечувати власну оборону.
  • Роль і місце України в процесах посилення стратегічної автономії Європи.

Коротко. Під час пресконференції будуть презентовані результати експертного опитування «Стратегічна автономія Європи як фактор безпеки України», проведеного Центром Разумкова в межах проєкту Фонду «Відкрита політика», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У центрі уваги дослідження — перспективи формування стратегічної та безпекової автономії Європи в умовах трансформації трансатлантичних відносин, зростання безпекових загроз та повномасштабної російської агресії проти України.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Європа не зможе досягти оборонної самодостатності найближчим часом – опитування

У Києві представили дослідження про перспективи просування Європи на шляху до стратегічної автономії та оборонної самодостатності, а також значення цих процесів для безпеки України в умовах широкомасштабної російської агресії.

Експертне опитування «Стратегічна автономія Європи як фактор безпеки України», який провів Центр Разумкова в межах проєкту Фонду «Відкрита політика» за підтримки міжнародного фонду «Відродження», представили в Укрінформі.

Як зазначають автори дослідження, американоцентрична, непрогнозована політика США, криза довіри між Вашингтоном і Брюсселем, ескалація гібридної російської інтервенції на теренах ЄС разом з іншими чинниками так чи інакше актуалізують питання європейської геополітичної та безпекової самодостатності, спроможності ефективно відповідати на зовнішні виклики і внутрішні проблеми.

Загалом результати опитування засвідчили, що експерти майже одностайні в тому, що європейська стратегічна автономія та оборонна самодостатність досяжні — так вважають 94,1% опитаних. Але різниця полягає в оцінці необхідного для цього часу.

На думку більшості респондентів, це не є швидким процесом. Отже, лише кожен десятий експерт (10,6%) бачить можливість досягнення європейської стратегічної автономії та оборонної самодостатності протягом найближчих 1-5 років. Найбільша група — майже половина опитаних (45,9%), наголошує на середньостроковій перспективі — 5-10 років, а ще трохи більше ніж третина експертів (37,6%) вважають, що для цього знадобиться 10-20 років. Лише незначна частина — 3,5% опитаних, переконані, що це неможливо ніколи.

«Очевидно, такі оцінки експертів значною мірою обумовлені політичними процесами і тенденціями в ЄС, зокрема, дефіцитом рішучості та оперативності реагування євроспільнотою на реальні безпекові загрози», – прокоментував кандидат політичних наук, керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика», міністр молоді і спорту України (2014–2019 рр.) Ігор Жданов.

Фактично, нова фаза російської гібридної експансії на теренах ЄС розпочалася у вересні 2025 року з масованого вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. Згодом відбулась ескалація агресії Кремля проти Європи — кібератаки, диверсії, підпали оборонних підприємств, атаки на енергетичну інфраструктуру, силове «тестування» оборони ЄС. Однак досить тривалий час європейські лідери та керівництво ЄС обмежувалися переважно політико-дипломатичними демаршами й паліативними компромісними заходами. Лише у вересні 2026 р. міністри оборони країн Євросоюзу обговорили новий надзвичайний протокол безпеки, який передбачав би рішучі дії та заходи у відповідь на гібридну інтервенцію з боку Росії.

«Отже, експертне середовище розглядає стратегічну автономію скоріше як реалістичну середньо- та довгострокову перспективу Європи, а не як завдання, яке можна швидко вирішити протягом наступних п’яти років», – підсумував Жданов.

Окрема частина експертного опитування присвячена українській складовій стратегічної автономії Європи. Ранжування експертами пріоритетів інтеграції України до європейської системи оборони визначило напрями, які можна реалізувати практично і які дають відчутний ефект.

Насамперед ідеться про обмін розвідувальною інформацією (4,8 бала), що залишатиметься критично важливим у перспективі не лише для України, а й Європи з огляду на невизначеність у доступності цієї інформації, що забезпечується США.

Наступний пункт — включення українських оборонних підприємств у європейські виробничі ланцюги (4,7 бала). Це є запорукою нарощування оборонних спроможностей України, і є певною мірою шляхом розділення з європейцями безпекових ризиків за умов віддаленості перспектив участі у системі колективної безпеки.

Також, на думку респондентів, прямі поставки озброєння (4,7 бала) залишатимуться критично важливими з огляду на проблематичність заміщення озброєння і військової техніки національними системами в умовах необхідності забезпечення ними Сил оборони України у великих масштабах.

Наступний напрям — участь у спільних оборонних програмах і закупівлях ЄС (4,6 бала) уможливлює долучення до фінансового потенціалу партнерів та довготермінове планування спроможностей. Своєю чергою фінансування українського ОПК за «данською моделлю» (4,6 бала) — перевірений часом механізм гнучкого нарощування спроможностей національних Сил оборони.

«Важливою спільною рисою всіх цих напрямів є те, що вони вже частково діють, мають зрозумілі механізми та не потребують одностайного політичного рішення всіх держав-членів Євросоюзу», – зазначив голова Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України, голова Громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.

Водночас, згідно з опитуванням, членство в ЄС (4,5 бала) оцінено вище, ніж членство в НАТО (4,2 бала). Але це не слід розцінювати, як зневіру в НАТО, вважають автори.

«Це варто трактувати не як знецінення Альянсу, а радше як констатацію факту, що поки що європейські партнери не воліють розділяти з Україною спільні безпекові ризики в рамках НАТО, а вступ в ЄС є цілком реальним». – прокоментував Джердж.

Експертне опитування проведено з 14 по 23 вересня 2026 року. Опитано 85 експертів у різних областях України та Києві — народних депутатів, представників міністерств, регіональних органів влади, державних і неурядових науково-дослідницьких організацій, викладачів вищих закладів освіти, незалежних експертів, науковців.

Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз офіційно відкрив другий і третій кластери у перемовинах про вступ України.

Джерело: Укрінформ

Як подати заявку?

Заповніть аплікаційну форму та подайте її через особистий кабінет. Заявки приймаються виключно в електронному вигляді, а процес оцінки включає кілька етапів. 
Перейти